Справа № 357/3443/26
1-кп/357/692/26
про звільнення від кримінальної відповідальності
20 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому судовому засіданні, клопотання захисника ОСОБА_5 , про звільнення від кримінальної відповідальності та клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , про передачу на поруки, у кримінальному провадженні № 12026110000000189 від 17 лютого 2026 року, стосовно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, працює в ФОП « ОСОБА_6 » на посаді монтажника віконно-дверних конструкцій, має професійно-технічну освіту, неодружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 336-1 КК України,
до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026110000000189 від 17 лютого 2026 року, стосовно: ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 336-1 КК України.
Згідно з ним, ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбаченого ст. 336-1 КК України.
Відповідно до вищевказаного обвинувального акту, 4 Державна пожежно-рятувальна частина є структурним підрозділом 1 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Київській області, і її діяльність, положення та порядок служби регулюються нормативно-правовими актами ДСНС України, місце розташовування якої: Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. № 21-A.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIІІ від 12.05.2015, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Востаннє, на час вчинення кримінального правопорушення, Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб. Законом України № 4524-IX від 15.07.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» № 3858-IX від 16.07.2024 - сектор безпеки і оборони - система органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, оборонно-промислового комплексу України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем і відповідно до Конституції та законів України за функціональним призначенням спрямована на захист національних інтересів України від загроз, а також громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки України, сили безпеки - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України.
Згідно зі ст. 4 Кодексу цивільного захисту, цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до п. 2 Положення по порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 (далі - Положення № 593) - служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Пунктом 3 Положення № 593 визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Згідно з п. 7 Положення № 593 громадяни, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, складають Присягу служби цивільного захисту відповідно до статті 108 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до пп. 9-10 Положення № 593 загальний період служби цивільного захисту включає час перебування особи рядового і начальницького складу на службі цивільного захисту і встановлюється у календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством, - у пільговому обчисленні.
Першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні центри, формування та підрозділи забезпечення), навчальні заклади цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту.
Згідно п. 31 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані, зокрема: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Однак рядовий служби цивільного захисту ОСОБА_4 під час дії воєнного стану, в особливий період, вчинив кримінальне правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації за наступних обставин.
Так, 15.04.2025 між Державною службою України з надзвичайних ситуацій в особі начальника Головного управління ДСНС України в Київській області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на три роки, укладено контракт № 282/25 про проходження служби цивільного захисту, який набрав чинності 15.04.2025, відповідно до якого останній обійняв посаду пожежного-рятувальника 4 Державної пожежно-рятувальної частини 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області та останньому присвоєно спеціальне звання рядового служби цивільного захисту, у зв'язку з чим ОСОБА_4 , відповідно до Положення N? 593, набув відповідних прав та обов'язків пов'язаних з проходженням служби цивільного захисту.
15.04.2025 ОСОБА_4 складено Присягу працівника органів і підрозділів цивільного захисту.
Водночас, пожежний-рятувальник 4 державного пожежно-рятувальної частини (Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_4 , будучи обізнаним та достовірно знаючи вищевказані вимоги нормативно-правових актів, в порушення Присяги працівника органів і підрозділів цивільного захисту та укладеного контракту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від проходження служби цивільного захисту в умовах особливого періоду, з мотивів небажання переносити труднощі такої служби, через особисту несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів керівництва, без поважних причин та без відповідного службового відрядження, за відсутності законних підстав, в період з 10.09.2025 по 22.10.2025 не з'явився до місця розташування 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. № 21-A, таким чином у зазначений період незаконно перебував поза межами 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області, тим самим ухилився від проходження служби цивільного захисту.
Протягом відсутності в період з 10.09.2025 по 22.10.2025 на території 4 ДПРЧ 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області, рядового служби цивільного захисту ОСОБА_4 обов'язки зі служби цивільного захисту за посадою не виконував, а також правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до служби цивільного захисту, про вчинене ним ухилення від служби цивільного захисту та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд.
13 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України).
Вказане клопотання мотивоване тим, що злочин, передбачений ст. 336-1 КК України є нетяжким. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, щиро розкаявся. Своєю чергою, трудовий колектив ФОП « ОСОБА_6 » прийняв рішення про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки та зобов'язався здійснювати заходи виховного характеру та контроль за поведінкою ОСОБА_4 протягом року.
Отож, у зв'язку з цим, захисник ОСОБА_5 вважав установленою наявність підстав, передбачених ст. 47 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з передачею його на поруки.
Одночасно, з вищевказаним клопотанням, до суду надійшло клопотання ФОП « ОСОБА_6 » від 13 квітня 2026 року, де вона просила передати на поруки трудового колективу ОСОБА_4 , який працює у неї на посаді монтажника віконно-дверних конструкцій.
У ході розгляду, захисник ОСОБА_5 підтримував заявлене ним клопотання, в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, щиро каявся та підтвердив, що йому роз'яснена суть обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти цього.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 підтримала своє клопотання про передачу ОСОБА_4 їй на поруки та зазначила, що має найманих працівників у кількості близько десяти осіб, можливість здійснювати контроль щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та в разі необхідності вживати стосовно нього заходи виховного характеру.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та ФОП « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Як свідчить практика Верховного Суду звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. Інших вимог до оформлення зазначених документів КК не передбачено. Питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов'язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу. Вирішення цього питання відноситься до дискреційних повноважень суду (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 липня 2024 року, справа ЄУН 531/2505/21, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120860283).
Крім цього, як виснував Верховний Суд, положення закону не містить жодних вимог щодо розміру колективу, який має право взяти свого працівника на поруки, та часу, який ця особа має бути працевлаштована, до вирішення вказаного питання (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 грудня 2020 року, справа ЄУН 158/2745/19, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835871).
Своєю чергою, зі змісту постанови Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 22 лютого 2022 року видно, що згідно зі ст. 47 КК України, трудовий колектив ФОП, на рівні з трудовим колективом підприємства, установи чи організації має право клопотати про передачу йому на поруки обвинуваченого (справа ЄУН 441/2243/20, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104191920).
Суд зазначає, що згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336-1 КК України є нетяжким злочином.
Вказаний злочин не відноситься до кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отож, особа, яка вперше вчинила вказаний злочин, щиро покаялася, може бути звільнена від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи, організації або фізичної особи-підприємця за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
З вимоги про судимості ОСОБА_4 від 07 січня 2026 року, судом установлено, що він раніше кримінальних проступків та злочинів не вчиняв.
Суд переконався, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, оскільки з його пояснень видно, що він жаліє про вчинене, усвідомив протиправність своєї поведінки та засуджував її, дійсно бажає змінити своє життя, дотримуватися правослухняної поведінки.
Судом установлено, що ОСОБА_6 має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2008 року.
Як свідчить копія наказу від 17 лютого 2026 року № 3/17-02, з вказаної дати ОСОБА_4 прийнятий на роботу на посаду монтажника віконно-дверних конструкцій з 18 лютого 2026 року.
Своєю чергою, як свідчить протокол № 1 від 27 березня 2026 року, трудовий колектив ФОП « ОСОБА_6 » ухвалив рішення, яким вирішив:
- взяти ОСОБА_4 на поруки ФОП « ОСОБА_6 »;
- взяти на себе обов'язок здійснювати щодо ОСОБА_4 заходи виховного характеру - контроль за виконанням своїх обов'язків, перевірку додержання ним правил співжиття в побуті та громадських місцях і повідомляти уповноважені органи про будь-які випадки ухилення від заходів виховного характеру з боку ФОП « ОСОБА_6 »;
- звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про передачу ОСОБА_4 на поруки ФОП « ОСОБА_6 ».
Суду доведено, що трудовий колектив ФОП « ОСОБА_6 » має можливість впливу на поведінку ОСОБА_4 та може здійснювати стосовно останнього виховні заходи, адже він не займає керівної посади
Отож, з огляду на установлені обставини, молодий вік ОСОБА_4 , його щире каяття, наявність роботи, суд вважає, що його виправлення можливе без притягнення до кримінальної відповідальності та його слід звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу ФОП « ОСОБА_6 ».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12026110000000189 від 17 лютого 2026 року, стосовно: ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 336-1 КК України, суд закриває.
Керуючись ст. 47 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, 392, 395, 532 КПК України, суд
клопотання захисника ОСОБА_5 , про звільнення від кримінальної відповідальності та клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , про передачу на поруки, - задовольнити.
На підставі ст. 47 КК України передати обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки трудового колективу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та звільнити його від кримінальної відповідальності, за умови, що він протягом року, з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12026110000000189 від 17 лютого 2026 року, стосовно: ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 336-1 КК України, - закрити, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Роз'яснити, що у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7