Справа № 355/1531/25
Провадження № 3/355/10/26
17 березня 2026 року суддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з відділення поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.07.2025 о 23 год. 25 хв. в селищі Баришівка, по вулиці Соборній, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO NEXIA 1.5 GL, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5, Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєному адміністративному правопорушенні не визнав, та пояснив, що він в той день зі своєю дружиною та друзями відпочивали у ОСОБА_2 . Коли вийшли на вулицю до двору, до них під'їхали працівники поліції та попросили документи для перевірки. Оскільки в нього не було при собі паспорту то він надав посвідчення водія. Інші особи які були з ним документів не надали. Працівники поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння та почали складати протокол за ст. 130 КУпАП. Ніяким автомобілем він не керував, біля двору стояв автомобіль ОСОБА_3 , який відпочивав з ними та також ним не керував.
Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, від чого він не відмовився, але тест на проходження огляду вони не надили. В порушенні вимог Закону працівники поліції не вели безперервної відео зйомки, а відео яке мається в матеріалах справи є фрагментоване.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що зранку ОСОБА_5 приїхав на своєму автомобілі до нього до двору, припаркував та пішов у своїх справах. Ввечері він зі своїми друзями відпочивали у нього вдома, та коли вийшли на двір до них під'їхали працівники поліції, попросили надати документи для перевірки осіб. Документи надав один ОСОБА_6 , оскільки нівкого документів не було, після чого на ОСОБА_7 працівники поліції склали протокол. Автомобіль стояв ще з ранку, ним ніхто не керував.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що вона зі своїм чоловіком та друзями відпочивали у ОСОБА_2 . Коли вийшли на вулицю до двору, до них під'їхали працівники поліції та попросили документи для перевірки. Її чоловік ОСОБА_6 перший надав документ, а саме посвідчення водія, оскільки паспорта з собою не було. Біля двору стояв автомобіль який належить ОСОБА_5 , яким ніхто не керував, коли він туди на ньому приїхав їй не відомо. Працівники поліції запропонували чоловіку пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, на що він не відмовився, але працівники поліції тест на проходження огляду на стан сп'яніння не надали та склали на нього протокол.
Свідок ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. На даний час він знаходиться за межами України.
Лейтенант поліції ВП № 1 Броварського РУП Кожушко Є.С. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки до суду не повідомив.
Адвокат Блохіна О.В. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття адміністративної справи. Підставою для закриття вважає численні порушення норми чинного законодавства при складанні протоколу.
Суддя заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Блохіну О.В., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інш..
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну керування транспортним засобом . Однак, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У зв'язку з виявленими порушеннями, допущеними при складанні поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд приходить до висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього, не підтверджує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Інших доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а отже відсутній і склад адмінправопорушення.
З урахуванням зазначеного та вимог ч.1 п.1ст.247 КУпАП суддя вважає, що порушене щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає - закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р. у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо поза розумним сумнівом встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з огляду на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ..
Вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Тому, враховуючи що ОСОБА_1 заперечує факт порушення, в матеріалах справи відсутні беззаперечні, допустимі та належні докази його провини у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази послідовності дій поліцейських в даному випадку, що унеможливлює чітко з'ясувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та взагалі факт керування транспортним засобом, що в свою чергу унеможливлює дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, відносно якої складено протокол.
З урахування вищенаведеного, згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3,7,9,130,221,247,284 КУпАП, ч. 3ст. 62 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-рп/2010,рішення№ 404/4467/16-авід 20.02.19ВС/КАС суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Баришівського районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО