Справа № 240/27018/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Томчук А.В.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 вересня 2025 року за особовою справою № ХЗ67683 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 вересня 2025 року за особовою справою № ХЗ67683 про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 постанови Уряду "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції, а тому у відповідача виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років (визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14), а також додаткових видів грошового забезпечення. З огляду на викладене позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із постановою Уряду № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
За доводами апеляційної скарги, відповідач вказує, що Уряд України не приймав рішення про проведення перерахунку пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також апелянт наводить доводи щодо недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Позивач перебуває на обліку у пенсійному фонді та отримує пенсію у разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2025 № ХЗ67683 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Листом ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, оскільки рішення про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій Кабінет Міністрів України після 21.02.2018 не приймав, а Пенсійний фонд України не повідомляв про підстави для проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із цим позовом.
У відповідності до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За приписами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зміни, що вносились до пункту 4 Постанови № 704 скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, а тому починаючи з 29.01.2020 розрахунковою величиною для визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно пункту 4 Постанови № 704 в редакції, що діє після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
У постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що з січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ заява пенсіонера та додані до неї документи є підставою для перерахунку пенсії.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що пенсійне законодавство в контексті спірних правовідносин покладає пенсійний орган обов'язок провести перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. А однією із передумов для вчинення таких дій є звернення пенсіонера із відповідною заявою та наданням додаткових документів, що підтверджують наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Відтак, отримавши від позивача заяву щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача у визначені статтею 51 Закону № 2262-ХІІ строки, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що територіальним органом Пенсійного фонду України допущено протиправні дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Стосовно доводів апелянта про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, то тут слід врахувати наступне.
За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов'язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2023 у зразковій справі № 380/19324/23 сформовано висновок, згідно з яким перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.
У справі, що розглядається, право на перерахунок пенсії виникло у позивача автоматично з моменту зміни законодавчо встановленого нормативу (прожиткового мінімуму) та покладало на відповідача обов'язок здійснити відповідний перерахунок незалежно від звернення особи, що виключає застосування суб'єктивного критерію "особа дізналася про порушення права" як підстави для початку перебігу процесуального строку.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подібні висновки щодо застосування відповідної норми права викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24, від 10.02.2026 у справі № 560/16024/24 та з огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судами першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статей 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.