Справа № 560/17141/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/24737-суд від 06.08.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/24737-суд від 06.08.2025.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службу, та деяких інших осіб".
Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано довідку №11/24737-суд від 06.08.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховуються для перерахунку пенсії позивача, копія якої була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для проведення перерахунку пенсії позивача.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Втім, відповідач листом повідомив про неможливість проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю для цього правових підстав.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення №11/24737-суд від 06.08.2025, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон 2262-XII).
Відповідно до норм частин 2 та 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зміни, що вносились до п. 4 Постанови № 704 скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, а тому починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції, що діє після набрання законної сили судового рішення по справі №826/6453/18, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
У постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що з січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та пункту 23 Порядку №3-1, заява пенсіонера та додані до неї документи є підставою для перерахунку пенсії.
Таким чином апеляційний суд вважає, що пенсійне законодавство, в контексті спірних правовідносин, покладає обов'язок на орган пенсійного забезпечення провести перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. А однією із підстав для вчинення таких дій є звернення пенсіонера із наданням додаткових документів, що підтверджують наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Тому, отримавши від позивача заяву щодо перерахунку пенсії згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення, виданою станом на 01.01.2023, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача у визначені статтею 51 Закону №2262-ХІІ строки, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/24737-суд від 06.08.2025, виданої станом на 01.01.2023, та наявності правових підстав для задоволення позову.
Стосовно доводів апелянта щодо того, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає, що за змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов'язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23 зроблено висновок про те, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.
У справі, що розглядається, право на перерахунок пенсії виникло автоматично з моменту зміни законодавчо встановленого нормативу (прожиткового мінімуму) та покладало на відповідача обов'язок здійснити відповідний перерахунок незалежно від звернення особи, що виключає застосування суб'єктивного критерію "особа дізналася про порушення права" як підстави для початку перебігу процесуального строку.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність у цій справі підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2026 року у справі N 560/17663/24, від 10 лютого 2026 року у справі №560/16024/24, який підлягає врахуванню в межах спірних правовідносин.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.