Справа № 120/5377/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Канигіної Т.С.
суддів: Кузьмишина В.М. Слободонюка М.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 930030806081 від 06.03.2025 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимог, позивач зазначає про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 930030806081 від 06.03.2025 року, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 930030806081 від 06.03.2025 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки за 2021, 2022, 2023 роки починаючи з 21.10.2024, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 01.11.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.
05.06.2024 після досягнення пенсійного віку, 06.06.2024 позивач подала заяву про призначення пенсії за віком та перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає/перераховує пенсію, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням від 06.03.2025 за № 930030806081 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у проведенні перерахунку - переведення на пенсію за віком з огляду на те, що заявниця отримує пенсію за віком.
Не погоджуючись з рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду із цим адміністративним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що не заперечується учасниками справи, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що регламентовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ГУ ПФУ в м. Києві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають суттєве значення для об'єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги наводить, що чинним законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 26.03.2026 у справі № 560/5460/25.
Також наведені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначена правова позиція Верховного Суду України підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17.
VIІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
У даному випадку позивачу попередньо була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулась вперше 06.06.2024.
Тобто, у цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший у межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021- 2023 роки.
VIII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Канигіна Т.С.
Судді Кузьмишин В.М. Слободонюк М.В.