Справа № 640/14888/19 Суддя (судді) першої інстанції: Брагар В. С.
20 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Кравченка Є.Д., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 № 0394991212.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» зареєстровано 20.05.2002р. рішенням Керченської міської ради, номер реєстрації 1 141 120 0000 000172, за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Віри Бєлік, буд. 12, та знаходилось на обліку у ДПІ у м. Керчі Автономної Республіки Крим.
24 лютого 2015, у зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим, ТОВ «Керченський стрілочний завод» змінило своє місцезнаходження на місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5.
Станом на час виникнення спірних правовідносин і станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, ТОВ «Керченський стрілочний завод» знаходиться на обліку у ГУ ДПС у м. Києві.
Податковим органом сформовано та направлено позивачу податкову вимогу № 9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу №9170-17 від 24.06.2016.
Податкова вимога № 9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу № 9170-17 від 24.06.2016 оскаржені позивачем до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 826/1979/17, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016, визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №9170-17 від 24.06.2016, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 826/1979/17 повернуто особі, яка її подала. Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Керченський стрілочний завод» 07.11.2016 зверталось до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (податковий орган, на обліку у якому позивач перебував на той час) із заявою про списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили (окупація території Автономної республіки Крим), а саме: 379 848,00 грн з податку на додану вартість по декларації за травень 2014 року, 30 807,19 грн пені та 8429,80 грн штрафу, а також 7 879 212,00 грн з авансових внесків з податку на прибуток, визначених у декларації за 2013 рік, 2 233 675,90 грн пені, 1 056 532,00 грн штрафу. До заяви додано копії відповідних сертифікатів Торгово-промислової палати від 02.11.2016 та від 04.11.2016. Листом № 40871/10/26-55-17 від 06.12.2016 ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовило ТОВ «Керченський стрілочний завод» у списанні податкового боргу.
Надалі, 06.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток юридичних осіб до бюджету, за результатами якої було складено акт від 06.03.2019 №1207/26-15-12-12-12. Та встановлено, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток.
За результатами перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0394991212, яким позивачу нараховано штраф з податку на прибуток у розмірі 1 593 019,85 грн. (20%) у зв'язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 7 965 099,25 грн. на 719, 698, 689, 669, 658, 477, 472, 456, 365, 362, 343, 293, 275 календарних днів.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп. 49.18.1, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом № 1636-VII, який набрав чинності 27.09.2014, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 26 такого змісту: «На період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII), який набрав чинності з 27.04.2014, установлено, що цей Закон втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб, або з дня прийняття Верховною Радою України рішення про визнання цього Закону таким, що втратив чинність.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 1207-VII, датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014.
У підпунктах 11, 12 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636-VII визначено, що під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що:
- до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів;
- під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 59, 60, 87 - 101, 124, 126 і 129 ПК України.
Податкова інформація про суми податкового боргу платників податків із місцезнаходження на території ВЕЗ «Крим» зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.
Абзацом 2 пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636-VII визначено, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов'язок суб'єктів господарювання своєчасно та в повному обсязі сплачувати їх податкові зобов'язання.
Разом з тим, законодавством регламентовано спеціальний пільговий правовий режим застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань, які виникли після окупації АРК. Такий правовий режим виключає застосування до платників штрафних санкцій за несвоєчасну сплату їх зобов'язань за наявної сукупності наступних умов: 1) наявність податкового боргу (до або після настання окупації АРК (після 20.02.2014); 2) платник станом на час виникнення такої заборгованості був зареєстрований на території АРК.
Судом встановлено, що державну реєстрацію змін місцезнаходження ТОВ "Керченський стрілочний завод" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з тимчасово окупованої території на іншу територію України за адресою: місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5, проведено лише 24.02.2015, тобто за спливом одного року від дати окупації.
Оскільки податковий борг виник з моменту тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, де був зареєстрований позивач, і до дати зміни реєстрації підприємства у м. Києві, що підтверджується відповідними Сертифікатами Торгово-промислової палати, податковий борг ТОВ «Керченський стрілочний завод» за вказаний період мав бути списаний на підставі п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 як безнадійний.
Крім того, як вже було зазаначено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016, та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 9170-17 від 24.06.2016.
17.02.2020 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято нову податкову вимогу № 10273-10 на суму 11 035 437,43 грн та рішення про опис майна у податкову заставу № 10273-10, незважаючи на попередні судові рішення які набрали законної сили (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 по справі 826/1979/17).
18.03.2020 позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 17.02.2020 року № 10273-10 та рішення про опис майна у податкову заставу від 17.02.2020 року № 10273-10 (справа № 640/6567/20).
15.04.2025 рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 640/6567/20 визнано протиправними та скасовано податкову вимогу № 10273-10 від 17.02.2020 та рішення про опис майна у податкову заставу №10273-10 від 17.02.2020, зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві провести коригування інтегрованих карток платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» шляхом внесення змін: до інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток підприємств та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2015, 2016 та 2017 роки, а також пені, нарахованої на таку заборгованість; до інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та виключення податкового боргу, визначеного на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2015 року по грудень 2017 року, а також пені, нарахованої на таку заборгованість.
Так, судом по справі № 640/6567/20 зазначено, що податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод», який виник за період реєстрації позивача на тимчасово окупований території АР Крим, підлягав списанню відповідно до пп. «а» п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» від 07.11.2016, про що також зазначено у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 у справі № 826/1979/17.
Таким чином, відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 15.05.2019 року № 0394991212 керувався саме заборгованістю, яка підлягала списанню відповідно до чинного законодавства.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 року № 0394991212.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Є.Д.Кравченко
суддя В.В.Файдюк