Справа № 320/22189/25
про залишення апеляційної скарги без руху
20 квітня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Попова О.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 від 22.10.2024 № 13/122521c.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 від 22.10.2024 № 13/122521c.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
В матеріалах справи зазначено, що рішення суду першої інстанції прийняте 24.02.2026, забезпечено надання загального доступу 27.02.2026, а апеляційну скаргу відповідач відправив засобом зв'язку «Укрпошта» на адресу Шостого апеляційного суду 08.04.2026.
Відповідно до цього, відповідач пропустив строк звернення до суду із апеляційною скаргою.
Також, особа, яка подала апеляційну скаргу, не зазначила дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не вказала поважні причини цього пропуску.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Враховуючи те, що апелянт є суб'єктом владних повноважень, на нього покладено обов'язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі № 380/19423/21.
Отже, скаржнику слід надати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу яка відповідає за формою та змістом ст. 296 КАС України.
Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 286, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Г. Попова