Справа № 283/869/26
Провадження №1-кс/283/193/2026
20 квітня 2026 року м. Малин
Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
представника ТОВ «Транслогістик 2021» ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026060510000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області з клопотанням в якому просить винести ухвалу про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході огляду місця події від 10.04.2026 року на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин", а саме:
- на вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , що відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів належать ТОВ «Транслогістик 2021»», шляхом тимчасового позбавлення власників та інших осіб права відчуження, розпорядження та користування цим майном;
- накласти арешт на лісопродукцію породи «сосна», загальним об?ємом близько 49 м. куб. шляхом тимчасового позбавлення власників та інших осіб права відчуження, розпорядження та користування цим майном та передати його на відповідальне зберігання до Радомишльського лісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
В клопотанні слідчий зазначив, що у провадженні СВ відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060510000091 від 11.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 10.04.2026 року близько 16 години 10 хвилин на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин" зупинено вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 . Напівпричіп навантажений деревиною породи «сосна» загальним об?ємом близько 49 м. куб. без відповідних документів. У зв?язку з цим вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , в якому навантажено деревину породи сосна загальним об?ємом близько 49 м. куб. без відповідних документів, були вилучені до відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, що знаходиться за адресою: м. Малин Житомирської області, вул. Захарченка, 16, та постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 11.04.2026 року вони визнані речовими доказами.
Таким чином, вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, оскільки використовувалися для вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Отже, існують достатні підстави вважати, що вони є доказом злочину.
Лісопродукція породи сосна загальним об?ємом близько 49 м. куб. є предметом вчинення кримінального правопорушення.
В зв'язку із вищевикладеним, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, що є предметом кримінального правопорушення, знаряддям його вчинення, та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор також клопотання підтримала з вищевказаних підстав.
Представник ТОВ «Транслогістик 2021» заперечив проти накладення арешту та пояснив, що вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , належать ТОВ «Транслогістик 2021», яке надає послуги з перевезення вантажів, а тому ніякого відношення до деревини не має. У зв?язку з цим просить відмовити в накладенні арешту на транспортні засоби.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу №1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004 року).
Згідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В свою чергу, у відповідності до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Положеннями ч. 3 ст. 171 КПК України передбачено, що в даному випадку у клопотанні повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в провадженні СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026060510000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Відомості про дане кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року. Обставини про вчинення кримінального правопорушення викладені наступним чином: 10.04.2026 року близько 16 години 10 хвилин на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин" зупинено вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , в якому навантажено деревину породи «Сосна» без відповідних документів (а.с. 5).
Згідно протоколу огляду місця події від 10.04.2026 року на 115 км. + 400 м. автодороги сполученням "Київ - Ковель - Ягодин" був оглянутий вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , до якого приєднаний напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 . Напівпричіп навантажений сортиментами деревини породи «сосна» довжиною 2 метри загальним об?ємом 49 м. куб. Вищевказані транспортні засоби та деревина вилучені до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області (а.с. 8-9).
Також, відповідно до протоколу огляду місця події від 10.04.2026 року, огляду піддавалась ділянка місцевості по вул. Козацькій в с. Сичівка Коростенського району Житомирської області (а.с. 10-11). Під час огляду цієї ділянки місцевості були виявлені сліди коліс транспортних засобів, гілля дерев та тирса.
ОСОБА_6 пояснив, що саме на даній ділянці місцевості він завантажувався деревиною сосна об?ємом 49 м. куб.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та протоколів огляду місця події від 10.04.2026 року єдиною підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення є факт перевезення деревини породи «сосна». Також у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що на деревину відсутні відповідні документи.
Без яких саме документів заборонено перевозити деревину слідчий пояснити не зміг. Лише зазначив, що водій не мав документів про походження деревини.
Також слідчий пояснив, що жодних заяв до відділення поліції про незаконну порубку деревини не надходило і місце порубки деревини на даний час не встановлювалось.
В той же час слідчий надав слідчому судді наступні документи:
- Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів згідно яких вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , та напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 , належать ТОВ «Транслогістик 2021» (а.с. 13-14).
- Товарно-транспортну накладну № 123 від 10.04.2026 року відповідно до якої ТОВ «Транслогістик 2021», на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , здійснювало перевезення вантажу об?ємом 49 м. куб. від с. Луки Коростенського району Житомирської області до с. Городок Рівненської області (а.с. 18). Перевезення здійснювалось водієм ОСОБА_6 за допомогою вантажного тягача марки "MAN", р/н НОМЕР_1 , та напівпричіпа марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 . Вантажоодержувачем є фізична особа-підприємець ОСОБА_8
- Договір № 01/26-1 від 01.01.2026 року, який укладений між ТОВ «Коростень-Агроінвест» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (а.с. 16-21). Згідно даного договору ОСОБА_7 надавав ТОВ «Коростень-Агроінвест» послуги з видалення хащів лісового типу, які утворились внаслідок самосіву дерев на 163 земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Луківського старостинського округу Малинської територіальної громади, і перебувають в оренді ТОВ «Коростень-Агроінвест».
- Акт приймання-передачі виконаних робіт від 03.01.2026 року, який підписаний між ТОВ «Коростень-Агроінвест» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (а.с. 22-26). Згідно цього акту ОСОБА_7 виконав свої зобов?язання з видалення хащів лісового типу, які утворились внаслідок самосіву дерев на 163 земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Луківського старостинського округу Малинської територіальної громади, і перебувають в оренді ТОВ «Коростень-Агроінвест». Внаслідок виконаних робіт було видалено 2600 м. куб. паливної деревини.
В судовому засіданні слідчий пояснив, що він не перевіряв чи є вищевказані земельні ділянки землями сільськогосподарського призначення, кому вони належать і чи перебувають вони в оренді ТОВ «Коростень-Агроінвест».
Слідчий суддя вважає, що встановлення даних обставин має важливе значення для вирішення питання про накладення арешту, оскільки ст. 35 Закону України «Про охорону земель» вимагає від власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
- Довідку Луківського старостинського округу Малинської міської ради № 255 від 01.07.2025 року відповідно до якої старостинський округ проінформований про те, що ТОВ «Коростень-Агроінвест» розпочало свою діяльність у рослинництві, зокрема корчування та пиляння дерев на орендованих земельних ділянках (а.с. 30).
- Договір № ТР-26/10/2023/1 від 26.10.2024 року про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, який укладений між ТОВ «Транслогістик 2021» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (а.с. 31-34). Відповідно до цього договору ТОВ «Транслогістик 2021» зобов?язувалось надавати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Як вказував слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, виражається у незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Однак слідчий не надав жодних доказів, які б свідчити про те, що було вчинене кримінальне правопорушення у виді незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а також здійснювалось перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників. Не надав слідчий і доказів стосовно можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що відповідно до ст. 132 КПК України, слідчим та прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна.
Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись статтями 94, 131, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.
Вантажний тягач марки "MAN", р/н НОМЕР_1 ; напівпричіп марки "KOEGEL", р/н НОМЕР_2 ; та лісопродукцію породи «сосна», загальним об?ємом близько 49 м. куб. - повернути їх законним володільцям.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1