14 квітня 2026 р.Справа № 480/1952/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 19.12.25 у справі № 480/1952/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Дорпостач") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпостач» № 1476518280901 від 18.11.2024 на суму штрафних (фінансових) санкцій 319 500,00 грн, № 1476618280901 від 18.11.2024 на суму штрафних (фінансових) санкцій 1 171 500,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, про неврахування судом першої інстанції того, що незазначення конкретних об'єктів перевірки у наказі № 1983-кп від 30.09.2024, навіть якщо вони розташовані за однією адресою, є порушенням порядку призначення перевірки, оскільки це унеможливлює ідентифікацію об'єкта, чітке визначення меж перевірки та свідчить про відсутність належної підстави для перевірки; за змістом акта перевірки така проводилася в приміщенні податкового органу за відсутності посадових осіб позивача та документів позивача, на підставі відомостей системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків) за період з 05.10.2021 по 03.10.2024, а також на підставі копій протоколу обшуку від 08.07.2024, висновку експертів № 5778/6135/6136 та протоколу про результати спостереження за особою (річчю або місцем), тобто носить характер документальної, а отже оскаржувані рішення, прийняті за результатами перевірки, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.
Крім того, указує на неврахування судом першої інстанції того, що рішення суду першої інстанції у справі № 480/4008/23 не могло було використане як остаточне підтвердження прав чи обов'язків у інших справах (преюдиція) і під час проведення фактичної перевірки 03.10.2024 інформація про роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії не набула статусу остаточної, оскільки судове рішення набрало законної сили 17.02.2025; позивач у зв'язку з набранням чинності Законом № 3817-IX платіжною інструкцією № 1549 на суму 6000,00 грн 25 жовтня 2024 року сплатив чергові платежі за період з 16.07.2023 по 16.07.2024 за три ліцензії, правомірність анулювання яких оскаржувалася у суді (справа № 480/4007/23, № 480/4008/23), а оскільки вже була отримана нова ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер ліцензії 18220314202400050, з терміном дії з 03.05.2024 до 03.05.2029 за адресою місця торгівлі: Сумська область, Шосткинський район, м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, АЗС, необхідності звертатися до податкового органу з заявою про видачу ліцензії не було. Щодо податкового повідомлення-рішення форми «С» № 1476618280901 від 18.11.2024, то суд першої інстанції не врахував, що використання податковим органом документів, отриманих від правоохоронних органів можливо виключно після оцінки таких документів судом при розгляді кримінального провадження по суті обвинувачення.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводить, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення враховано всі аргументи позивача, повно і всебічно їх досліджено, та надано правову оцінку. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції до суду надані відповіді ГУ ДПС у Сумській області від 01.12.2025 за № 8432/6/18-28-09-01-03, від 02.12.2025 за № 8447/6/18-28-09-01-03 та від 05.12.2025 за № 8544/5/18-28-09-01-03 на адвокатські запити, з яких убачається, що працівники ГУ ДПС у Сумській області, яким було доручено проведення фактичної перевірки, перебували в м. Шостка лише 03 жовтня 2024 року (в день вручення наказу та направлень на перевірку), протягом наступних днів з 04.10.2024 по 11.10.2024 працівники відповідача перебували у відрядженні в інших містах Сумської області.
Позивачем також подане клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 42023200000000140 від 03.08.2023 (справа № 589/1779/25).
У свою чергу, відповідачем надані додаткові пояснення у справі щодо поданого позивачем клопотання про зупинення розгляду справи.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання з урахуванням, наведених у ньому аргументів, уважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Статтею 236 КАС України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що у Шосткинському міськрайонному суді Сумської області розглядається судова справа № 589/1779/25 у межах кримінального провадження № 42023200000000140 від 03.08.2023 за обвинуваченням працівників ТОВ «Дорпостач» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст.28, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч. 3 ст.209 КК України. Обставини, що встановлюються у кримінальній справі № 42023200000000140 від 03.08.2023р., а саме, факт виробництва пального без наявності ліцензії, мають істотне значення і є ключовими для вирішення адміністративної справи № 480/1952/25. Дані факти не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно. Підставою для застосування штрафу за податковим повідомленням - рішенням форми «С» № 1476618280901 від 18.11.2024 є саме діяльність, яка наразі досліджується у межах кримінального судочинства, то встановлення складу цього діяння є преюдиційним.
Водночас стаття 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає право суду, а не його обов'язок щодо зупинення провадження до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, і лише за об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Надаючи оцінку наведеним підставам для зупинення провадження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду цієї справи на підставі зібраних доказів, наявних у матеріалах справи, оскільки такі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень статті 236 КАС України щодо підстав зупинення провадження у справі, та статті 2 КАС України щодо дотримання розумного строку розгляду справи, дійшов до переконання, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки відсутні підстави неможливості об'єктивного розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 42023200000000140 від 03.08.2023 (справа № 589/1779/25).
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.09.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийнято Наказ № 1983-кп “Про проведення фактичної перевірки», яким вирішено провести фактичну перевірку за місцем провадження діяльності за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, господарську діяльність, в якому здійснює ТОВ «ДОРПОСТАЧ» (а.с.13 том 1).
Підставою прийняття зазначеного наказу податковим органом визначено пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв'язку з отриманням в установленому порядку податкової інформації про виробництво пального без наявності ліцензії з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.
11.10.2024 ГУ ДПС у Сумській області за результатами перевірки складено акт №1511/А/18-28-09-01/А/18-28-09-01/38584699 (надалі також - акт перевірки), в якому зафіксовано здійснення ТОВ “ДОРПОСТАЧ» роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ч.23 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) та здійснення виробництва пального без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ч.29 ст.2 Закону №481/95-ВР. (а.с. 18 -22 том 1).
ТОВ “Дорпостач» не погодилось з висновками акта перевірки та подало до ГУ ДПС у Сумській області заперечення № 68 від 29.10.2024 (а. с. 1-5 том 2).
ГУ ДПС у Сумській області листом від 13.11.2024 за № 2640/12/18-28-09-01-03 надано відповідь, згідно з якою заперечення ТОВ «ДОРПОСТАЧ» залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін (а. с. 5 звор. бік - 13 том 2).
18.11.2024 на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №1476518280901, яким до ТОВ “Дорпостач» застосовано штрафну санкцію у розмірі 319 500 грн у зв'язку з порушенням вимог ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР;
- №1476618280901, яким до ТОВ “Дорпостач» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 171 500 грн у зв'язку з порушенням вимог ч.29 ст.2 Закону №481/95-ВР (а.с.118-19 том 1).
ТОВ “ДОРПОСТАЧ» оскаржено наведені податкові повідомлення-рішення до ДПС України.
ДПС України прийнято рішення від 10.02.2025 р. №3853/6/99-00-06-03-01-06, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ “Дорпостач» - без задоволення (а.с.120-124 том 1).
Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зважаючи на встановлені обставини справи та приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області є правомірними, підстави для їх скасування відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
У свою чергу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до Порядку проведення фактичної перевірки визначеного статтею 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав наведених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 зазначеної статті Кодексу, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Тобто за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться згідно з повноваженнями контролюючого органу з питань, визначених у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, що належать безпосередньо до предмету перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
За приписами ч.1 ст.72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом.
Судом установлено, що листами Слідчого управління ГУ НП в Сумській області від 24.09.2024 за № 10236/24/12-2024 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 21266/5 від 24.09.2024) та 27.09.2024 за № 10811/24/12-2024 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 21569/5 від 27.09.2024) надано копії матеріалів кримінального провадження, якими встановлено факт здійснення службовими особами ТОВ «ДОРПОСТАЧ» на території нафтобази за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, виробництва пального без наявності відповідної ліцензії, а також збуту незаконного виробленого пального через мережу власних АЗС, у тому числі, за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45 (а.с. 13, 14 том 2).
Тобто, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 16 та ст. 72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме отриманої в установленому порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, Головним управлінням ДПС у Сумській області видано Наказ від 30.09.2024 за №1983-кп «Про проведення фактичної перевірки» за місцем провадження діяльності за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, господарську діяльність, в якому здійснює ТОВ «Дорпостач».
Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не передбачають зобов'язання щодо зазначення контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки конкретизації підстав, окрім перелічених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Кодексу.
Крім того, відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною з якою законодавець право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Отже, зазначені правові норми дозволяють проведення фактичної перевірки платника податків, у тому числі на підставі виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на Головне управління ДПС у Сумській області.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі №280/4696/22 зазначив, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу.
Так, ураховуючи, що у справі №280/4696/22 у наказах про призначення фактичної перевірки судом установлено наявність посилання на здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, як на підставу проведення перевірки, Верховний Суд у вказаній постанові від 27.07.2023 дійшов висновку про те, що такі накази містять як юридичні (елемент підстав для проведення перевірки), так і фактичні підстави (сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу) для призначення до проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
За змістом Наказу про проведення фактичної перевірки від 30.09.2024 за №1983-кп перевірка ТОВ «Дорпостач» була призначена на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та у зв'язку з отриманням в установленому порядку інформації про виробництво пального без наявності ліцензії.
Тобто у преамбулі наказу міститься посилання як на юридичні підстави проведення перевірок, визначені приписами ПК України, так і посилання на проведення перевірки з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені правові норми дозволяють проведення фактичної перевірки платника податків, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів, ст.16 та ст.72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на Головне управління ДПС у Сумській області.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 29.07.2021 у справі №815/6864/16, №805/3809/16-а від 22.04.2021, №280/1431/23 від 28.05.2024, №120/14178/23 від 22.10.2024, від 04.07.2024 у справі №520/5841/21, від 21.08.2024 у справі № 120/14157/23.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Зважаючи на наведене, наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 30.09.2024 за №1983-кп «Про проведення фактичної перевірки» містить посилання на відповідні підстави для проведення такої перевірки, що відповідає чинному законодавству України.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача, що з наказу на проведення фактичної перевірки не зрозуміло, які саме господарські одиниці підлягали перевірці.
Так, відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Тобто зазначена норма закону встановлює альтернативу проведення фактичної перевірки (за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника).
Суд зазначає, що фактична перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме, за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Як установлено судом, листами Слідчого управління ГУ НП в Сумській області від 24.09.2024 № 10236/24/12-2024 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 21266/5 від 24.09.2024) та 27.09.2024 № 10811/24/12-2024 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 21569/5 від 27.09.2024) надано копії матеріалів кримінального провадження, якими встановлено факт здійснення на службовими особами ТОВ «ДОРПОСТАЧ» на території нафтобази за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, виробництва пального без наявності відповідної ліцензії, а також збуту незаконного виробленого пального через мережу власних АЗС, у тому числі, за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45.
Тобто Головним управлінням ДПС у Сумській області видано наказ від 30.09.2024 за №1983-кп «Про проведення фактичної перевірки» за місцем провадження діяльності за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, господарську діяльність в якому здійснює ТОВ «Дорпостач».
Оскільки норма закону встановлює альтернативу проведення фактичної перевірки (за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника) та у даному випадку контролюючим органом призначено та проведено фактичну позивача саме за місцем фактичного провадження діяльності позивача: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45 і розташування за цією адресою двох об'єктів ТОВ «Дорпостач» (АЗС (акцизний склад 1003558) та паливний склад (акцизний склад 1012391)) не визначало контролюючому органу обов'язку призначати фактичну перевірку окремо за кожним таким об'єктом.
ТОВ «Дорпостач» також наголошувалося на тому, що фактична перевірка у розумінні пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України відповідачем не проводилася, оскільки перевірку було проведено не за місцезнаходженням об'єктів, а у приміщенні контролюючого органу з використанням відомостей системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, електронних копій розрахункових документів за період з 05.10.2021 по 03.10.2024, а також з використанням матеріалів кримінального провадження, а тому така перевірка носить характер документальної невиїзної перевірки.
Проте колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підставою та предметом фактичної перевірки може слугувати виявлена інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Водночас Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході перевірок, у тому числі фактичних, крім ст. 102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).
Так, відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1 - 62.3 ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.
Згідно з п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пунктом 74.3 ст. 74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Так, Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 7 розд. ІІ якого, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області правомірно використано податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у період, що перевірявся.
Крім того, відповідно до п.1 ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з п.2 ст.16 Закону України «Про інформацію» правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
Тобто чинним законодавством визначено, що податкова інформація, може бути використана як підстава для висновків в ході перевірки.
За висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, від 20.11.2024 у справі №440/9859/23, від 16.01.2025 у справі №240/24491/23 ст.83 Податкового кодексу не обмежено види перевірок, в ході яких підставою для висновку може бути податкова інформація.
Ураховуючи наведене, посилання ТОВ «Дорпостач» про те, що замість фактичної перевірки проведено документальну не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
Щодо посилань ТОВ «Дорпостач» на те, що працівники Головного управління ДПС у Сумській області не з'явились на проведення фактичної перевірки та, що фактичну перевірку проведено в приміщенні контролюючого органу, то такі колегія суддів до уваги не бере.
Так, відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.9 ст.89 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Згідно з п.82.3 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Пунктом 80.10 ст.80 ПК України встановлено порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п.80.10 ст.80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Судом установлено, що відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 30.09.2024 року №1983-кп «Про проведення фактичної перевірки» «Про проведення фактичної перевірки» на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у зв'язку з отриманням інформації про виробництво пального за відсутності ліцензії, працівниками управління контролю за підакцизними товарами у періоді з 03.10.2024 по 11.10.2024 проведена фактична перевірка ТОВ «Дорпостач» за адресою місця провадження діяльності: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45.
03 жовтня 2024 року заступнику директора ТОВ «Дорпостач» Шишиморовій Людмилі Миколаївні вручено направлення на проведення перевірки №3488/н/18-28- 09-01, №3487/н/18-28-09-01 від 30.09.2024 та наказ про проведення фактичної перевірки №1983-кп від 30.09.2024.
Факт початку проведення фактичної перевірки підтверджується підписами заступника директора ТОВ «Дорпостач» Шишиморової Л.М. в направленнях про проведення перевірки, в яких міститься підтвердження й про отримання наказу на проведення фактичної перевірки.
За результатами проведеної у визначені п.82.3 ст.82 ПК України терміни (з 03.10.2024 по 11.10.2024) фактичної перевірки складено акт, який відповідно до вимог п.86.5 ст.86 ПК України зареєстрований за №11694/А/18-28-09-01/38584699 від 11.10.2024.
Суд наголошує, що факт того, що представники контролюючого органу не перебували 10 днів у місці провадження діяльності позивача не може свідчити про те, що фактична перевірка проводилася за відсутності уповноважених осіб ТОВ «Дорпостач», адже у посадових осіб контролюючого органу немає обов'язку перебувати на місці проведення перевірки від початку до її кінця.
Виконання контролюючим органом своїх обов'язків щодо організації податкового контролю, зокрема шляхом проведення фактичної перевірки, не є порушенням прав платника податків, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку відповідності до норм податкового законодавства та дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Згідно з розділом 3 «Висновки» акта перевірки 11694/А/18-28-09-01/38584699 від 11.10.2024 зазначено, що перевірку завершено 11.04.2024 о 09.00 (а.с.22 том 1).
В частині зазначення дати завершення перевірки, зокрема замість “11.10.2024» помилково зазначено “11.04.2024», то таке є технічною помилкою, що жодним чином не вплинуло на виявлені в ході перевірки порушення та застосування, передбачених чинним законодавством штрафних санкцій.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, від 22.05.2020 в справі № 825/2328/16.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури призначення та проведення фактичної перевірки.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення №1476518280901 від 18.11.2024, яким до ТОВ “Дорпостач» застосовано штрафну санкцію у розмірі 319 500 грн у зв'язку з порушенням вимог ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до акта перевірки від 11.10.2024 за №1511/А/18-28-09-01/А/18-28-09-01/38584699 ГУ ДПС у Сумській області встановлено, що у ТОВ «Дорпостач» у період з 03.02.2023 по 02.05.2024 була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на місце роздрібної торгівлі пальним за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, а саме:
- у періоді з 05.10.2021 по 03.02.2023 - діяла ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним з реєстраційним номером №18220314201900154, яку анульовано 03.02.2023 на підставі розпорядження ГУ ДПС у Сумській області від 03.02.2023 за №45-рл/лц;
- у періоді з 04.02.2023 по 02.05.2024 - ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відсутні;
- з 03.05.2024 по дату початку перевірки - діє ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер №18220314202400050, яка діє і на момент перевірки.
До ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним внесений реєстратор розрахункових операцій типу МАРІЯ-303А1, заводський номер №ЗВ1991052738, фіскальний номер №3000932567.
Вибірковою перевіркою електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до «Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, сформованих по програмному реєстратору розрахункових операцій типу МАРІЯ-303А1, заводський номер №ЗВ1991052738, фіскальний номер №3000932567, що використовується ТОВ «ДОРПОСТАЧ» на АЗС за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, виявлено факти роздрібної торгівлі пальним, здійсненні у періоді відсутності відповідної ліцензії з 04.02.2023 по 02.05.2024.
Так, у періоді з 04.02.2023 по 02.05.2024 через зазначений реєстратор розрахункових операцій здійснено 21582 факти реалізації пального на загальну суму операцій 13 846 787,91 грн, у т.ч.: у лютому 2023 року (з 04.02.2023 по 28.02.2023) - 1038 фактів реалізації на суму 704 258,19 грн; у березні 2023 року - 1125 фактів реалізації на суму 707 673,49 грн; у квітні 2023 року - 1081 факт реалізації на суму 516 017,3 грн; у травні 2023 року - 1627 фактів реалізації на суму 779 166,88 грн; у червні 2023 року - 2111 фактів реалізації на суму 1 231 091,84 грн; у липні 2023 року - 1916 фактів реалізації на суму 1 129 685,29 грн; у серпні 2023 року -1995 фактів реалізації на суму 1 340 529,43 грн; у вересні 2023 року - 1881 факт реалізації на суму 1 374 071,82 грн; у жовтні 2023 року - 1348 фактів реалізації на суму 1 212 478,26 грн; у листопаді 2023 року - 912 фактів реалізації на суму 688 234,11 грн; у грудні 2023 року - 1184 факти реалізації на суму 875 377,62 грн; у січні 2024 року - 1144 факти реалізації на суму 665 395,79 грн; у лютому 2024 року - 1143 факти реалізації на суму 694 415,37 грн; у березні 2024 року - 1306 фактів реалізації на суму 796 421,61 грн; у квітні 2024 року - 1672 факти реалізації на суму 1 084 335,89 грн; у травні 2024 року (з 01.05.2024 по 02.05.2024) - 99 фактів реалізації на суму 47 635,02 грн.
Зазначена інформація про реалізацію пального у періоді відсутності відповідної ліцензії наведена у витягу з реєстру електронних копій розрахункових документів - Додаток №1 до акта перевірки.
Відповідно до ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
ГУ ДПС у Сумській області під час проведення перевірки встановлено роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР.
Так, відповідальність за порушення вимог ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР передбачена у п. 22 ч. 2 ст. 73 розділу 11 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон України №3817-ІХ, у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), згідно з яким у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 45 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (7100,0 х 45 = 319 500,0 грн).
Разом з тим ТОВ «Дорпостач» заперечував факт анулювання вказаної ліцензії, уважаючи, що у зв'язку з оплатою ліцензії вона продовжувала свою дію.
З наведеними твердженнями колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п.6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545 (далі - Постанова №545), підставою для виключення суб'єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Разом з тим Постановою № 545 не визначається дата, з якої відповідні ліцензії вважаються недійсними. Зазначені питання регулюються ст. 3 та ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.
Так, ст. 3 Закону № 481/95-ВР регулює порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального. Частиною 29 статті 3 Закону України визначено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному вебсайті органу ліцензування.
Питання щодо порядку видачі та анулювання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним регулюється ст. 15 Закону № 481/95-ВР.
Відповідно до ч.53 ст.15 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент видачі розпорядження про анулювання) ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Тобто чинним законодавством порядок видачі та анулювання ліцензій регулюється окремо: на право виробництва підакцизних товарів, у тому числі пального (ст. 3 Закону №481/95-ВР), на право роздрібної та оптової торгівлі підакцизними товарами, у тому числі пальним (ст. 15 Закону №481/95-ВР).
Водночас порядок анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами не включає до себе аналогічні до ст.3 Закону №481/95-ВР вимоги щодо дати, з якої ліцензія вважається недійсною, зокрема, дати оприлюднення розпорядження на офіційному вебсайті.
Зважаючи на наведене, позивач у питаннях, що пов'язанні з ліцензуванням роздрібної торгівлі пальним безпідставно керується нормами, що регулюють ліцензування виробництва пального.
Щодо твердження ТОВ «ДОРПОСТАЧ» з приводу здійснення сплати за ліцензію, що свідчить про відсутність підстав вважати, що підприємство працювало без ліцензії, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.
Так, з 03.02.2023 (дати анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер №18220314201900154) до Головного управління ДПС у Сумській області не надходили листи / заяви ТОВ «Дорпостач» щодо продовження дії зазначеної ліцензії, зокрема, щодо перерахування плати чергового платежу за ліцензію.
Разом з цим чинним законодавством не передбачено поновлення дії анульованих ліцензій шляхом здійснення чергової сплати.
Єдиним способом поновлення дії ліцензії є оскарження у судовому порядку відповідного розпорядження, яким таку ліцензію було анульовано.
Судом установлено, що ТОВ «ДОРПОСТАЧ» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 45-р/лц від 03.02.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900154 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 45, АЗС.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №480/4008/23 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ДОРПОСТАЧ» (а.с.49-52 том 2).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №480/4008/23 апеляційну скаргу ТОВ «ДОРПОСТАЧ» залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с.53-57 том 2).
Отже, починаючи з 17.02.2025 наявне рішення суду у справі №480/4008/23, що набрало законної сили, яким ТОВ «ДОРПОСТАЧ» відмовлено у задоволенні позову до ГУ ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 45-р/лц від 03.02.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900154 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 45, АЗС.
Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції у справі № 480/4008/23 не могло було використане як остаточне підтвердження прав чи обов'язків у інших справах (преюдиція) і під час проведення фактичної перевірки 03.10.2024 інформація про роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії не набула статусу остаточної, оскільки судове рішення набрало законної сили 17.02.2025.
Так, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом взято до уваги те, що розпорядження № 45-р/лц від 03.02.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900154 за адресою роздрібної торгівлі: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 45, АЗС, на час проведення перевірки було чинним та у судовому порядку не скасовувалося.
Також суд не бере до уваги посилання ТОВ «Дорпостач» на можливість реєстрації акцизних накладних як на продовження строку дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №18220314201900154, оскільки наведені обставини не спростовують виявлені під час фактичної перевірки факти роздрібної торгівлі пальним у періоді відсутності ліцензії.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №1476518280901 від 18.11.2024 є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення №1476618280901 від 18.11.2024, яким до ТОВ “Дорпостач» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 171 500 грн у зв'язку з порушенням вимог ч.29 ст.2 Закону №481/95-ВР, колегія суддів зазначає таке.
За змістом акта перевірки від 11.10.2024 за №1511/А/18-28-09-01/А/18-28-09-01/38584699 ГУ ДПС у Сумській області за результатами перевірки встановлено здійснення ТОВ “ДОРПОСТАЧ» виробництва пального без наявності ліцензії, чим порушено вимоги ч.29 ст.2 Закону №481/95-ВР (а.с. 18 -22 том 1).
Судом установлено, що на адресу Головного управління ДПС у Сумській області 24.09.2024 за вхідним номером № 21266/5 надійшов лист Слідчого управління ГУ НП в Сумській області від 24.09.2024 № 10236/24/12-2024, яким повідомлено про виробництво пального, здійснене службовими особами ТОВ «Дорпостач» шляхом змішування сировини - бензину стабільного, суміші вуглеводневої з хімічними домішками на території паливного складу за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, що було встановлено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023200000000140. З таким листом надано копії Протоколів про результати спостереження за особою (річчю або місцем) та копії Протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж.
Також 27.09.2024 на адресу Головного управління ДПС у Сумській області за вхідним номером № 21569/5 надійшов лист Слідчого управління ГУ НП в Сумській області від 27.09.2024 за № 10811/24/12-2024, яким надано завірені копії матеріалів кримінального провадження на 33 арк., у тому числі копію протоколу обшуку від 08.07.2024 та копію висновку експертів №5778/6135/6136 від 30.08.2024.
Статтею 83 ПК України визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.
Так, п.83.1 ст.83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:
пп.83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;
пп.83.1.2. податкова інформація;
пп.83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 72.1.2 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від органів виконавчої влади.
Пунктом 74.3 ст. 74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
З огляду на наведене, відповідно до п.83.1 ст.83 ПК України при проведенні фактичної перевірки як підставу для висновків використано матеріали кримінального провадження №42023200000000140.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сукупність наведених матеріалів кримінального провадження, а також додатки до акта перевірки підтверджують здійснення ТОВ «Дорпостач» на території Паливного складу, розташованого за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, виробництва пального без ліцензії.
Так, відповідно до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 24.07.2024, встановлено, що службовою особою ТОВ «Дорпостач» ОСОБА_4 на території Паливного складу за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, здійснювалось виробництво пального та його переміщення з метою подальшого збуту, а саме:
- надходження компонентів та хімічних речовин для виробництва пального - 12.05.2024 о 15:08 та 13.05.2024 о 18:37 зафіксовано надходження на територію Паливного складу автотранспорту з компонентами паливно-мастильних матеріалів та його подальше розвантаження до резервуарів Паливного складу;
- виробництво пального - 20.05.2024 о 08:34, 20.05.2024 з 13:32 по 16:11, 21.05.2024 о 08:53 та 23.05.2024 о 10:43 зафіксовано змішування підготовленої сировини з відповідними компонентами та хімічними речовинами, здійснене шляхом завантаження необхідних кількостей сировини та хімічних домішок з резервуарів Паливного складу до автоцистерни автомобілю МАЗ ВМ91067АТ та їх подальше перемішування в автоцистерні за допомогою насосного обладнання спецавтомобілю;
- переміщення виробленого пального до власної АЗС для подальшого збуту - 22.05.2024 о 15:40, 23.05.2024 о 10:43, 24.05.2024 о 08:37 вироблене паливо розвантажується в резервуари АЗС за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45.
Відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Дорпостач» у періоді, що перевіряється, здійснювало придбання нафтохімічної продукції, яка використовується як сировина та/або компонент при виробництві пального, а саме: Абсорбент газоконденсатний, код УКТ ЗЕД 2709009000, Сировина вуглеводнева, код УКТ ЗЕД 2709009000, Сольвент кам'яновугільний марки Б, код УКТ ЗЕД 2707991100, Сольвент кам'яновугільний марки В, код УКТ ЗЕД 2707991100, Суміш ациклічних вуглеводнів стабілізована ТУ У 06.1-25158009-005:2015, код УКТ ЗЕД 2709009000, Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004:2009, код УКТ ЗЕД 2709009000.
Наведена інформація про придбання нафтохімічної продукції зазначена у Додатку №2 до акта перевірки.
Так, судом було запропоновано представнику позивача надати пояснення разом із належним чином завіреними доказами щодо використання у господарській діяльності придбаних Абсорбент газоконденсатний, код УКТ ЗЕД 2709009000, Сировина вуглеводнева, код УКТ ЗЕД 2709009000, Сольвент кам'яновугільний марки Б, код УКТ ЗЕД 2707991100, Сольвент кам'яновугільний марки В, код УКТ ЗЕД 2707991100, Суміш ациклічних вуглеводнів стабілізована ТУ У 06.1-25158009-005:2015, код УКТ ЗЕД 2709009000, Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція ТУ У 23.2-31514949-004:2009, код УКТ ЗЕД 2709009000.
Проте представником позивача не було надано жодних пояснень та доказів використання наведених речовин у господарській діяльності підприємства, а саме, на спростування факту здійснення виробництва пального та його переміщення з метою подальшого збуту.
Крім того, відповідно до протоколу обшуку від 08.07.2024 у ході слідчих дій з резервуарів та ємностей відібрано зразки рідини для дослідження, за адресою місця провадження діяльності ТОВ «Дорпостач»: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45 (Паливний склад та АЗС) а саме:
з трьох резервуарів Паливного складу з позначками А-95, А-92 та А-95 ПР відібрано зразки рідини для дослідження (по три з кожного резервуару);
з чотирьох підземних резервуарів АЗС відібрано зразки рідини для дослідження (по три з кожного резервуару);
з двох наземних ємностей Паливного складу відібрано зразки рідини для дослідження (по три з кожної ємності).
Зразки рідини (по одному з кожного резервуару та ємності), відібрані під час слідчих дій, за адресою місця провадження діяльності ТОВ «ДОРПОСТАЧ»: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, направлені до Національного наукового центру «Інститу судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
За результатами проведення експертизи складено висновок експертів № 5778/6135/6136 від 30.08.2024.
При проведенні експертизи для зручності дослідження зразки рідин позначені експертами наступним чином:
1Б, 2К, 3К (зразки рідин з трьох резервуарів Паливного складу з позначками А-95 та А-92);
4К, 5Б, 6Б, 7К (зразки рідин з чотирьох підземних резервуарів АЗС);
8К, 9Б (зразки рідин з двох наземних ємностей Паливного складу).
За результатами проведених фізико-хімічних та хімічних досліджень (стор. 14-15, 64 Висновку експертів) встановлено, що:
зразки рідин 1Б, 2К, 3К, 4К, 5Б, 6Б та 9Б за фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бенизини Автомобільні Євро. Технічні умови», а також не відповідають вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив» за показником «об'ємна частка бензолу»;
зразок рідини 7К являє собою хімічну органічну речовину - «бензол» та має у своєму складі механічні домішки;
зразок рідини 8К являє собою спиртовмісну рідину з вмістом спирту етилового 98,8 %.
Крім того, під час експертизи встановлено (стор. 61-62, 64-65 Висновку експертів), що надані на дослідження зразки рідин належать до підакцизних товарів, а саме:
зразки рідин 1Б, 2К, 3К, 4К, 5Б, 6Б та 9Б відносяться до нафтопродуктів, являють собою суміш переважно вуглеводнів широкого фракційного складу, належать до підакцизних товарів згідно з ст.215 Податкового кодексу України та класифікуються за УКТ ЗЕД « 2710 12 - легкі дистиляти»;
зразок рідини 7К, основу якого складає «бензол», у зв'язку з неможливістю визначити повні товарні та фізико-хімічні характеристики, визначити відповідність коду за УКТ ЗЕД не можливо;
зразок рідини 8К являє собою спиртовмісну рідину з вмістом спирту етилового 98,8 %,, належить до підакцизних товарів та класифікується за УКТ ЗЕД «2207 10 00 90 - спирт етиловий неденатурований, з концентрацією спирту 80% або більше - інші».
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження належними доказами здійснення ТОВ «Дорпостач» виробництва пального без наявності відповідної ліцензії, зокрема змішування підготовленої сировини з відповідними компонентами та хімічними речовинами, здійснене шляхом завантаження необхідних кількостей сировини та хімічних домішок з резервуарів Паливного складу до автоцистерни автомобілю МАЗ ВМ91067АТ та їх подальше перемішування в автоцистерні за допомогою насосного обладнання спецавтомобілю.
Водночас відповідно до висновку експертів № 5778/6135/6136 від 30.08.2024 судом установлено, що зразки пального відібрані з резервуарів Паливного складу та АЗС за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 45, не відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини Автомобільні Євро. Технічні умови», а також не відповідають вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив» за показником «об'ємна частка бензолу» (а.с.15-37 том 2).
Такий факт додатково підтверджує встановлений перевіркою спосіб виробництва пального, а саме: примітивний виробничий процес - перемішування сировини та компонентів за допомогою насосу в автоцистерні; використання низькоякісних та/або невідповідних чинним стандартам сировини та компонентів - виявлені під час обшуку зразки «бензолу» та спиртовмісної рідини; невідповідність фізико-хімічних показників готової продукції чинним державним стандартам та нормам.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.73 Закону №3817-ІХ у разі виробництва пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 165 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (7100,0 х 165 = 1 171 500,0 грн).
У розрахунку до податкового повідомлення - рішення №1476618280901 допущено технічну помилку, а саме: у розділі «відповідальність згідно нормативного акту» замість «пункт 5 частини другої статті 73 розділу ХІ Закону України № 3817 від 18 червня 2024» помилково зазначено «пункт 22 частини другої статті 73 розділу ХІ Закону України № 3817 від 18 червня 2024».
Проте, незважаючи на технічну помилку, розмір штрафної санкції, її розрахунок та її сума визначена податковим органом правильно, а саме, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 73 розділу ХІ Закону №3817-ІХ.
Тобто зазначена помилка жодним чином не вплинула на застосовані штрафні санкції та не порушує права позивача.
Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 6 серпня 2018 року у справі № 802/1198/16-а, від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Щодо посилання ТОВ «Дорпостач» на необхідність врахування рішення КСУ від 09.02.1999 №1-рп/99 під час обрахунку штрафних санкцій, колегія суддів зазначає таке.
Так, позивач зазначає, що штрафні санкції застосовані податковим органом під час прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень були значним чином збільшені чим ті, які існували на дату вчинення самого порушення, зокрема, установлюючи порушення положень Закону N 481/95-ВР (в межах якого відповідальність за такі порушення встановлено на рівні 1000000,00 грн та 250000,00 грн), відповідач застосовує фінансові санкції у вигляді штрафу, визначені відповідно до пунктів 5 та 22 частини 2 статті 73 Закону N 3817-ІХ (в межах якого відповідальність за таке порушення встановлено на рівні 1171500,00 грн та 319500,00 грн).
За змістом частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 №1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього».
Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно-правовому акті, який пом'якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.
У спірному випадку ст. 73 Закону N 3817-ІХ не пом'якшує та не скасовує відповідальність, а навпаки збільшує розмір штрафної санкції за виявлені порушення.
Суд також наголошує, що доводи підприємства про необхідність застосування до спірних відносин у частині нарахування штрафних санкцій на підставі норм у редакції Закону 481/95-ВР є помилковими, оскільки станом на дату нарахування штрафних санкцій наведена норма була нечинною, а підлягала застосуванню саме чинна статті 73 Закону N 3817-ІХ .
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №1476618280901 від 18.11.2024 є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, оскільки зміст апеляційної скарги, яка частково дублює позовну заяву, подану до суду першої інстанції, містить виключно суб'єктивне бачення позивачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а отже, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до всіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі № 480/1952/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 20.04.2026