Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
20 квітня 2026 р. № 520/7423/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 30.06.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 року по 30.06.2023року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою від 06.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 06.04.2026 о 20:40, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Тобто, кінцевим строком для усунення недоліків позовної заяви є 17.04.2026.
Від представника позивача 07.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій представник позивача виклав доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Просить поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом установлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо непроведення йому нарахування грошового забезпечення у період з 20.05.2023 по 30.06.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Так, спірні правовідносини виникли у період з 20.05.2023 по 30.06.2023. При цьому, позивач виключений з кадрів ДСНС України та усіх видів грошового забезпечення з 30.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з наказу (по особовому складу) від 30.06.2023 №304.
Разом із тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 01.04.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, про що судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Щодо доводів позивача про необізнаність із його порушеним правом, суд зазначає таке.
З програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом установлено, що позивач 17.01.2024 вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо перерахунку його грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 20.05.2023 (судова справа № 520/1588/24) та у вказаній справі Другим апеляційним адміністративним судом 17.07.2024 було ухвалено постанову про часткове задоволення позову, що свідчить про обізнаність позивача про своє порушене право щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення в неналежному розмірі та про об'єктивну можливість звернення позивача до суду з відповідним позовом, принаймні, в січні 2024 року.
Окрім того, матеріали справи № 520/1588/24 містять лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 21.11.2023, наданий на запит представника позивача після звільнення позивача щодо порядку обрахунку його грошового забезпечення за період проходження служби по день звільнення, що також встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 520/1588/24. Окрім того, матеріали справи № 520/1588/24 містять архівні відомості щодо грошового забезпечення позивача, зокрема, з квітня по липень 2023 року.
Зазначені обставини спростовують доводи позивача про необізнаність з розрахунком його грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), та порушенням його прав.
Також, зазначений лист спростовує доводи позивача щодо того, що він не отримував від відповідача відповідного письмового повідомлення після звільнення щодо обрахунку його грошового забезпечення, оскільки зазначений лист від 21.11.2023 містить відомості щодо порядку розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по дату звільнення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
Отже, отримавши лист від 21.11.2023 про обрахунок свого грошового забезпечення в період проходження служби по момент звільнення, позивач був обізнаний про порядок обрахунку свого грошового забезпечення та в межах установленого законодавством трьохмісячного строку мав можливість звернутися до суду з відповідним позовом, що й було зроблено позивачем у січні 2024 року, оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом у межах справи № 520/1588/24 щодо перерахунку його грошового забезпечення за інший період.
Отримання позивачем листа щодо обрахунку його грошового забезпечення 21.11.2023 відповідає вимогам ч. 2 ст. 233 КЗпП України, як початку перебігу строку звернення до суду. Факт звернення позивача до суду з відповідним позовом підтверджує обставини щодо обізнаності позивача з порядком розрахунку грошового забезпечення та відсутності об'єктивних перешкод для звернення до суду.
Посилання позивача на лист від 23.03.2026, з якого нібито він дізнався про порушення його прав щодо належного грошового забезпечення, судом не приймаються до уваги, зважаючи на встановлені судом обставини щодо отримання позивачем листа від 21.11.2023 щодо обрахунку його грошового забезпечення, що став підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у січні 2024 року у справі № 520/1588/24. Повторне звернення до відповідача з запитом щодо обрахунку грошового забезпечення позивача не може змінювати строк звернення до суду, зважаючи на отримання позивачем відомостей щодо обрахунку грошового забезпечення в листопаді 2023 року.
У постанові від 10.09.2025 у справі № 160/28405/24 Верховний Суд дійшов висновку, що направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Також, суд зазначає, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2023 р. у справі № 520/12477/22.
Жодних об'єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем не наведено.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН