Справа № 500/7415/25
08 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 серпня 2025 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме:
- ананаси “selected» (англ, “добірні») згідно маркування, консервовані у рідкій заливці, сорт КАЙЄН, без додавання спирту та крохмалю, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більше як 1кг: - шматочками, у жерстяних банках 24*580, об'єм банки 580мл (540г+/-5%) - 1350 картонних ящиків. Чиста вага нетто 17496,0кг. Країни виробництва ID (Індонезія). Торгівельна марка: TROPIC LIFE. Виробник PT. Great Pineapple, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ “ПЕРЕМОГА ФУД» (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію №25UA403070007631U6 від 27.08.2025р. з вартістю товару згідно рахунку - 5,60 дол. США/коробку.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 1,7857 дол. США /кг.
Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення про коригування митної вартості товару, Відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Ухвалою суду від 31.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 14.01.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення рахунку - проформі № GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252565040 від 28.04.2025. Банківський платіжний документ б/н від 03.10.2024 містить посилання на два інвойса №№ GGP/MKTV/14052024-4, GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024, що не дає можливості однозначно ідентифікувати здійснену передоплату за поставлений товар. Згідно маркування, товар «Ананаси "selected" (англ, "добірні") згідно маркування, консервовані у рідкій заливці, сорт КАЙЄН, без додавання спирту та крохмалю, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг: - шматочками, в жерстяних банках 24х580мл, об'єм банки 580 мл (540г+-5%) Всього 1350 картонних ящиків. Чиста вага (нетто): 17 496,00 кг виготовлений 03.02.2025, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку - проформі № GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024.
Вартість товару, зазначена у наданому прайс-листі від 28.04.2025, де наявне посилання на інвойс № 8000122773 від 28.04.2025 та назву судна відповідно до коносамента № 252565040 від 28.04.2025 не відповідає вартості товару, вказаній в інвойсі.
В договорі транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШПФ001, де експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг», в залізничній накладній від 04.08.2025 № 31521712 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100». Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «Май Шипінг» до перевезення вантажу залізничним транспортом накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ «Май Шипінг» та - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100»
Пунктом 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ- ПФ001 передбачена сплата рахунку на оплату протягом 3-х банківський днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не передбачено Заявкою. Зазначена Заявка до митного оформлення надана не була. Банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 167 від 08.08.2025 до митного оформлення надано не було. Наданий до митного оформлення супровідний документ Т1 № 25PL322080NUN9B2K9 оформлено 28.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної № 31521712 від 04.08.2025.
Тобто, з наведеного вбачається, що з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку №167 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД додатково документів не було надано.
Листом №29-08/1 від 29.08.2025 декларант повідомив митницю про те, інші додаткові документи подавати не будуть.
За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію: за ЕМД від 28.04.2025 № 25UA100380616526U7 на рівні 1.7857 дол. США/кг (товар - Ананаси консервовані без додання спирту, з вмістом цукру не більше 19%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг:Скибочки ананасу у легкому сироп Ш/Б 580, арт.318409 -28800бан.,об'єм банки 580мл(560г), з вмістом цукру15.6%.Країна виробництва ІР Торгівельна марка ARO Виробник PT. Great Giant Pineapple., умови поставки DAP).
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.02.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 16.02.2026 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 08.04.2026 о 10:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, просили в його задоволенні відмовити.
В даному судовому засіданні за згодою сторін здійснено перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/GGP001 від 14.05.2024, укладеного між компанією «PT. Great Giant Pineapple» (Індонезія) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №8000122773 від 28.04.2025, Позивачем на митну територію України ввезено товар.
27 серпня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Банцер В. В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070007631U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Ананаси "selected" (англ, "добірні") згідно маркування, консервовані у рідкій заливці, сорт КАЙЄН, без додавання спирту та крохмалю, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг: - шматочками, в жерстяних банках 24х580мл, об'єм банки 580 мл (540г+-5%) Всього 1350 картонних ящиків. Чиста вага (нетто): 17 496,00 кг; Торговельна марка: TROPIC LIFE; Виробник: PT. Great Giant Pineapple Країна виробництва: ID».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості - До інвойсу 8000122773 від 28.04.2025;
- пакувальний лист - До інвойсу 8000122773 від 28.04.2025;
- рахунок-проформа (Proforma invoice) №GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) № 8000122773 від 28.04.2025;
- коносамент № 252565040 від 28.04.2025;
- накладна УМВС № 31521712 від 04.08.2025;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) №8000122773 від 28.04.2025;
- статус особи, яка подає митну декларацію №1;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № б/н від 03.10.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №167 від 08.08.2025;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару - PRICE LIST від 28.04.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/GGP001 від 14.05.2024;
- договір (контракт) про перевезення № МШ-ПФ001 від 19.04.2024;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 26.08.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 13295587;
- інші некласифіковані документи - HEALTH CERTIFICATE від 29.04.2025;
- інші некласифіковані документи - Етикетка б/н від 26.08.2025.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного
оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:
« 000 Інформаційне повідомлення»;
« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;
« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;
« 202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»;
« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень Товар(и) № 1: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України'Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
3.1.1. Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання. 3.3.2 - заявлення митної вартості товару за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено».
Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070009776U2 від 03.12.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:
1. в наданому до митного оформлення рахунку - проформі № GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252565040 від 28.04.2025. Банківський платіжний документ б/н від 03.10.2024 містить посилання на два інвойса №№ GGP/MKT/V/14052024-4 , GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024, що не дає можливості однозначно ідентифікувати здійснену передоплату за поставлений товар. Згідно маркування, товар «Ананаси "selected" (англ. "добірні") згідно маркування, консервовані у рідкій заливці, сорт КАЙЄН, без додавання спирту та крохмалю, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг: - шматочками, в жерстяних банках 24х580мл, об'єм банки 580 мл (540г+-5%) Всього 1350 картонних ящиків. Чиста вага (нетто): 17 496,00 кг виготовлений 03.02.2025, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку - проформі № GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024;
2. Вартість товару, зазначена у наданому прайс-листі від 28.04.2025, де наявне посилання на інвойс № 8000122773 від 28.04.2025 та назву судна відповідно до коносамента № 252565040 від 28.04.2025 не відповідає вартості товару, вказаній в інвойсі;
3. В договорі транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001, де експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг», в залізничній накладній від 04.08.2025 № 31521712 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100». Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «Май Шипінг» до перевезення вантажу залізничним транспортом накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ «Май Шипінг» та - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100»;
4. Пунктом 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001 передбачена сплата рахунку на оплату протягом 3-х банківський днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не перебачено Заявкою. Зазначена Заявка до митного оформлення надана не була. Банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 167 від 08.08.2025 до митного оформлення надано не було;
5. Наданий до митного оформлення супровідний документ Т1 №25PL322080NUN9B2K9 оформлено 28.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної № 31521712 від 04.08.2025.
Тобто, з наведеного вбачається, що з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку № 167 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення рахунку - проформі № GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025 відповідно до морського коносаменту № 252565040 від 28.04.2025. Банківський платіжний документ б/н від 03.10.2024 містить посилання на два інвойса №№ GGP/MKTV/14052024-4, GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024, що не дає можливості однозначно ідентифікувати здійснену передоплату за поставлений товар. Згідно маркування, товар «Ананаси "selected" (англ, "добірні") згідно маркування, консервовані у рідкій заливці, сорт КАЙЄН, без додавання спирту та крохмалю, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг: - шматочками, в жерстяних банках 24х580мл, об'єм банки 580 мл (540г+-5%) Всього 1350 картонних ящиків. Чиста вага (нетто): 17 496,00 кг виготовлений 03.02.2025, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку - проформі № GGP/MKTV/14052024-4 від 06.06.2024.
Вартість товару, зазначена у наданому прайс-листі від 28.04.2025, де наявне посилання на інвойс № 8000122773 від 28.04.2025 та назву судна відповідно до коносамента № 252565040 від 28.04.2025 не відповідає вартості товару, вказаній в інвойсі.
В договорі транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШПФ001, де експедитором зазначено ТОВ «Май Шипінг», в залізничній накладній від 04.08.2025 № 31521712 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100». Інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «Май Шипінг» до перевезення вантажу залізничним транспортом накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ «Май Шипінг» та - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100»
Пунктом 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ- ПФ001 передбачена сплата рахунку на оплату протягом 3-х банківський днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не перебачено Заявкою. Зазначена Заявка до митного оформлення надана не була. Банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунком № 167 від 08.08.2025 до митного оформлення надано не було. Наданий до митного оформлення супровідний документ Т1 № 25PL322080NUN9B2K9 оформлено 28.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної № 31521712 від 04.08.2025.
Тобто, з наведеного вбачається, що з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку № 167 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД додатково документів не було надано.
Листом №29-08/1 від 29.08.2025 декларант повідомив митницю про те, інші додаткові документи подавати не будуть.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв рішення №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 1,7857 дол. США /кг.
Позивач вважає, що Відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом на рівні - 1,7857 дол. США/кг. Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування, митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо раніше ввезених товарів, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025 року є необґрунтованим та безпідставним.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару посадові особи митниці використовували наступні нормативно-правові акти:
Митний кодекс України;
Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 (надалі - Методичні рекомендації).
Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 № 883/21195.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України).
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій були вчинені дії щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією, серед них зокрема:
- перевірка повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірка товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірка наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну;
- перевірка документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірка достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірка документів, що містять відомості про вартість страхування (страхувальник, вигодонабувач, розмір страхового покриття, розмір витрат на страхування, наявність додаткового покриття, валюта);
- перевірка включення/не включення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо);
- перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;
- перевірка наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
- перевірка та аналіз документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор»;
- перевірка способу, умов та терміну оплати за товари тощо.
Відповідно до п. 2.4 розділу 2 Методичних рекомендацій за результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Вказаною статтею визначається право митного органу письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення митної вартості.
Митним кодексом України (ст. 49, 54) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості.
Згідно із ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ МК України.
Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних
товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відтак, згідно інвойсу №8000122773 від 28.04.2025 року передбачено умови оплати - 100% передплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 03.10.2024 на суму 15120,00 дол. США). Однак, даний факт не було взято до уваги митним органом.
Так, у вказаному свіфті чітко визначено: контракт №PF/GGP001 від 14.05.2022р., рахунки GGP/MKT/V/14052024-3, GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024 року, згідно яких Позивачем проведений платіж у сумі 15120,00 дол. США. Ми не заперечуємо той факт, що згідно наданого свіфта нами оплачено одразу 2 (два) рахунки-проформи постачальника, про що контролюючому органу було повідомлено
Також, у наданому до митного оформлення інвойсі №8000122773 від 28.04.2025 року є чітке посилання на проформу № GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024 року, що підтверджує факт оплати саме цього імпортованого товару.
А тому, твердження Відповідача, що декларантом не подано інші банківські, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару є надуманим!
Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд зауважив, що платіжна інструкція від 03.10.2024 на суму 15120,0 дол. США є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар та Відповідач мав можливість спів ставити даний платіжний документ з поставкою оцінюваного товару (згідно рахунку №8000122773 від 28.04.2025 року).
У даній ситуації, поставка товару (консервованих овочів) з Індонезії на адресу ТОВ “ПЕРЕМОГА ФУД» відбулась в повному обсязі, Відправником надано усі товарно-супровідні документи, в тому числі Коносамент №252565040 від 29.04.2025р. - видання якого підтверджує, що Відправник немає жодних претензій до Вантажоодержувача стосовно оплати товару.
Також, з метою додаткового підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано:
- прайс-лист б/н від 28.04.2025 року, який виданий Виробником саме на даний вид товару та згідно даного інвойсу;
- митна декларація країни відправлення №223972LLBBPO, в якій теж чітко визначено: Виробника та постачальника товару, країну відправлення та країну доставки; рахунок згідно якого здійснюється дана поставка №8000122773; назву судна 377.IN; назву товару, вагу нетто та кількість коробок; загальну вартість імпортованого товару (7560,00дол, США),
Аргументи Відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме, підтверджуючих сплату коштів за імпортований товар згідно заявленої митної вартості є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені даною статтею, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
З урахуванням наведеного, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Безпідставним є твердження Відповідача, що в наданому до митного оформлення рахунку - проформі № GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024 вказаний строк доставки товарів протягом липня-серпня 2024 року, фактично товар був відправлений 28.04.2025р. відповідно до морського коносаменту № 252565040 від 28.04.2025.
Суд зауважив, що даний факт жодним чином не впливає на заявлену декларантом вартість імпортованого товару. Тим паче, доставка товару відбулась в повному обсязі, а виконання чи не виконання умов договору виходить з договірних правовідносин між Позивачем, як покупцем та продавцем.
У свою чергу, Тернопільська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 №815/137/17.
Ще однією підставою для коригування ціни імпортованого товару є те, що згідно маркування, імпортований товар виготовлений 03.02.2025, тобто після строків поставки, вказаних у рахунку - проформі № GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024.
Так, у міжнародній комерційній практиці рахунок-проформа - це документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).
Відмінність від основного інвойсу ще й у тому, що деякі дані, наприклад, кількість одиниць, дата відправлення, якісні характеристики товару в проформі-інвойсі попередні, і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення. Затвердженої форми проформи- інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.
Оскільки, згідно інвойсу №8000122773 від 28.04.2025р. та коносаменту №252565040 відправлення товару 28 квітня 2025 року, то логічно, що імпортований товар може бути виготовлений 03.02.2025 року.
Отже, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Необґрунтованою є вимога митного органу про надання додаткових документів, відповідно до ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України.
Слід зауважити, що декларант зобов'язаний надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи передбачені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України лише в разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В нашому випадку жодної із перелічених підстав немає.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.
Тобто, вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 400/3830/19, 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, 15.02.2023 у справі № 815/2552/16 тощо).
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
А тому, ненадання Позивачем до митного оформлення транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; - виписки з бухгалтерської документації; - митної декларації країни відправлення; - висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією не може бути підставою для коригування митної вартості імпортованого товару.
Відповідно до пункту 6.4. Контракту №PF/GGP001 від 14.05.2024р. декларантом було надано в повному обсязі наступні документи:
Проформа-інвойс №GGP/MKT/V/14052024-4 від 06.06.2024 року;
інвойс №8000122773 від 28.04.2025 року;
Коносамент №252565040 від 29.04.2025р.;
- Прайс-лист №б/н від 28.04.2025 року; пакувальний лист №б/н від 28.04.2025 року; сертифікат якості від 28.04.2025 року; фіто-санітарний сертифікат від 28.04.2025 року;
- сертифікат здоров'я №SR.05.01/C.X.3.3/330/2025;
- сертифікат на експорт переробленої продукції №T87491Q від 21.04.2025 року;
- митна декларація країни відправлення №223972LLBBPO від 21.04.2025 року;
- сертифікат ТІ №MRN25PL322080NUN9B2K9 від 27.08.2025 року;
- накладна СМГС 31521712 від 04.08.2025 року;
- свіфт від 03.10.2024 року (оплата імпортованого товару);
- договір транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024 року; рахунок на оплату №167 від 08.08.2025 року.
Згідно вище перелічених документів чітко визначено: Відправника товару, Отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки з врахування перевантаження.
Спростуванню підлягає підстава, що митницею встановлено відсутність належним чином оформлених транспортних документів та документів, що містять відомості про транспортні витрати.
На день митного оформлення Позивачем було надано усі товаро-супровідні документи (в т.ч. рахунки) від перевізника (експедитора), що підлягали до оплати, а саме:
- експедитор ТОВ “МАЙ ШИЛІНГ»- згідно Договору транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024 року забезпечив перевезення імпортованого вантажу:
- морське перевезення за маршрутом порт Панджанг -порт Гданськ - вартість 62696,25 грн.;
- навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України - вартість 13584,19 грн.;
- перевезення вантажу залізничним транспортом Гданськ, Польща- Мостиська 2, Україна - вартість 31348,13 грн.;
- перевезення вантажу залізничним транспортом Мостиська 2, Україна - Тернопіль, Україна - вартість 31348,13 грн.;
- транспортно-експедиційні послуги в межах митної території України - вартість 3483,13 грн.
Загальна вартість наданих ТЕП складає 143156,46 грн, що відображено у рахунку на оплату №167 від 08.08.2025 року.
Суд зауважив, що твердження Відповідача, нібито не надання банківських документів, що підтверджують розмір витрат на транспортні послуги є безпідставним, оскільки відсутність оплати за надані послуги не впливає на ціну товару.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому рахунок про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Також, відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати:
-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
-калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом додатково було надано: експортну декларацію країни відправлення №223972LLBBPO; сертифікат ТІ №MRN25PL322080NUN9B2K9 від 27.08.2025 року; накладну СМГС 31521712 від 04.08.2025 року.
Отже, вище перелічені перевізні документи в повній мірі дають можливість відслідкувати рух імпортованого товару з порту Панджанг, Індонезія до порту розвантаження Гданськ, Польща.
Стосовно позиції контролюючого органу, що у залізничній накладній від 04.08.2025 №31521712 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал, вул.Портова, 28 Глівіце, Польща, 44-100», а інформація, яка б підтверджувала причетність вказаних ТОВ «Май Шилінг» до перевезення вантажу залізничним транспортом накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «ТОВ «Май Шилінг» та - «ПЦЦ Інтермодаль Термінал суд зазначає:
- пункт 1.1. Договору транспортного експедирування №МШ-ПФ001 від 19.04.2024р. передбачає, що Експедитор (ТОВ “Май Шилінг») здійснює або організовує надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг;
- пунктом 4.2.1. Договору передбачено право Експедитора укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніямиЛї агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків;
- пунктом 4.4.4. Договору закріплено обов'язок Експедитора здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.
Відповідно до вище перелічених умов Договору, Експедитор може доручити поставку товару, на адресу Покупця, третій особі «Відправнику». Товарно-транспортні документи можуть бути виставлені третьою особою «Відправником». Так як це договірні відносини між третьою особою та Експедитором, останній не зобов'язаний надавати їх Позивачу. Тим паче, що всі понесені Експедитором витрати включено у наданому рахунку на оплату №167 від 08.08.2025 року.
Стосовно витрат на зберігання, а саме позиція Відповідача: наданий до митного оформлення супровідний документ TІ№ 25PL322080NUN9B2K9 оформлено 28.07.2025, фактично товар був відправлений залізничним транспортом 04.08.2025 відповідно до залізничної накладної №31521712 від 04.08.2025р. Тобто, з моменту прибуття товару у порт призначення до завантаження товару на потяг, товар перебував на зберіганні, однак у наданому до митного оформлення рахунку на оплату №167 від 08.08.2025 відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг зазначаємо:
- згідно коносаменту №252565040 відправлення товару в контейнері MSK.U7027565 з порту Панджанг (Індонезія) відбулося 28.04.2025 року до порту Гданськ (Польща);
- подальший рух вищевказаного контейнера з порту Гданськ (Польща) до станції Мостиська 2 забезпечила інтермодальна компанія РСС Intermodal S.A. (в т.ч. оформила контейнер у порту, транзитну декларацію ТІ);
- подальше відправлення товару залізничним транспортом в контейнері MSKU7027565 є стандартною частиною операційної схеми, яку використовує залізничний оператор (залізнична накладна №31521712 від 04.08.2025р від 11.07.2024 року).
Переміщення контейнера на цій ділянці здійснюється як частина внутрішнього логістичного процесу оператора та не оформлюється окремим транспортним документом. Окремо зазначаємо, що вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, а також переміщення контейнера входить до загальної вартості транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону.
Тобто, імпортований товар, що транспортувався у контейнері MSKU7027565 за весь цей час перебував у віданні Експедитора, який в подальшому виставив рахунок №167 від 08.08.2025р. за надані ними послуги.
А дата прибуття товару до порту призначення Гданськ (Польща) та дата відправлення з порту Гданськ (Польща) до станції Мостиська II (Україна) жодним чином не впливає на ціну імпортованого товару.
Твердження Відповідача, що вартість товару, зазначена у наданому прайс-листі від 28.04.2025, де наявне посилання на інвойс №8000122773 від 28.04.2025 та назву судна відповідно до коносамента №252565040 від 28.04.2025 не відповідає вартості товару, вказаній в інвойсі є безпідставним, оскільки даний документ містить чітку інформацію про ціну товара за коробку - 5,600дол. США за коробку.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Тобто, інформація яка міститься у прайс-листі від 28.04.2025р. відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: інвойсу №8000122773 від 28.04.2025р.; експортна митна декларація країни відправлення №223972LLBBPO від 21.04.2025 року, а ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії оцінюваного товару.
Разом з тим, постанова ВСУ від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 визначає, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Стосовно того, що до митного оформлення не подано Заявку, що передбачено 7.1.1 договору транспортного експедирування від 19.04.2024 № МШ-ПФ001 суд зазначає, що не має значення для визначення митної вартості факт подання/не подання до митного органу заявки на перевезення, оскільки зазначений документ не визначений як обов'язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.
Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 у якій вказано, що серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною.
Все вищевказане свідчить, що аргументи Відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Суд зауважив, що приписи чинного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (Постанова ВСУ від 21.04.2021 р. у справі № 809/1838/15).
У постанові від 21.04.2021 р. у справі № 820/307/17 Верховний Суд, у якості підстави для визнання незаконним та скасування рішення митного органу, зазначив, що митним органом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.
У справі № 820/263/17 Верховний Суд також наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою.
Отже, відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів може стати однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості незаконним.
Суд вважає, що рішення про коригування митної вартості складене формально та обмежується лише посиланнями на норми законодавства, без опису конкретної ситуації, а тому воно може бути визнане судом протиправним (постанова ВСУ від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а).
Щодо мотивів Відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за раніше ввезені товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17, від 21.10.2021 р. у справі № 420/4820/19 зазначив: "Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано всі документально підтверджені дані про ціну договору".
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.
Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України.
Відтак, відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної, вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну раніше ввезених товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В даному випадку у митного органу відсутні обґрунтовані підстави не застосування першого методу - за ціною договору.
Суд звертає увагу, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, навіть немає посилання на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також, Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Суд вважає, що Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від 29 серпня 2025 року №UA403070/2025/000261/2 - доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Відповідачем не надано.
Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 29 серпня 2025 року №UA403070/2025/000261/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України в суду відсутні.
Відтак суд вважає, що Відповідачем необгрунтовано ціну, яка визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом на рівні - 1,7857 дол. США/кг.
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування, митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо раніше ввезених товарів, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025 року є необґрунтованим та безпідставним.
Приймаючи спірне рішення, митним органом також було порушено основні принципи здійснення митної справи, передбачені ст. 8 МК України, а саме:
- єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
- визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.
Одним із обов'язків декларанта у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).
Пунктом 1 частини першої статті 279 МКУ встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).
В результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 278246,57 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч двісті сорок шість) грн. 57 коп. (графа 48 МД 25UA403070007710U5 від 01.09.2025р.).
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення понесених витрат на переклад документів в сумі 2858,00 грн з відповідача.
Витрати, пов'язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно рахунку №112 від 18.09.2025, платіжної інструкції №732 від 10.11.2025 року ФОП ОСОБА_1 були надані послуги з перекладу, сума наданих послуг склала 2858,00 грн.
Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземної мови.
Отже, наявні в матеріалах справи копії рахунку, платіжного доручення та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов'язані з розглядом даної судової справи.
Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 2858,00 грн. у відповідності до статті 138 КАС України як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.
За правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, суд вирішив стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 4173,70 грн, за звернення до суду із позовною заявою.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір у сумі 4173,70 грн, витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2858,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000261/2 від 29.08.2025.
Стягнути з Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 4173,70 грн (чотири тисячі сто сімдесят три грн.), та витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2858,00 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят вісім грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).
Головуючий суддя Подлісна І.М.