про зупинення провадження у справі
Справа № 500/1062/26
20 квітня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Байковецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації з позовом до Байковецької сільської ради, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Байковецької сільської ради, яка полягає у неукладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятку місцевого значення (монументального мистецтва) Скульптура Святого Яна Непомука охоронний №4482-Тр, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
зобов'язати Байковецьку сільську раду укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам'ятки місцевого значення (монументального мистецтва) Скульптура Святого Яна Непомука охоронний №4482-Тр, що знаходиться у селі Охримівці Тернопільського району Тернопільської області та яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Байковецька сільська рада, на території якої розміщена та у власності якої перебуває пам'ятка архітектури місцевого значення, не уклала охоронних договорів на зазначену пам'ятку архітектури в порядку та відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини, що свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Байковецька сільська рада у відзиві проти позову заперечує та зазначає, що відсутність документації (паспорта пам'ятки, науково-проектної документації), які можуть бути розроблені виключно науковими установами з відповідною кваліфікацією є об'єктивною перешкодою для укладення охоронного договору і не свідчить про ухилення від підписання договору. Відповідно, позивачем, як органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації не було забезпечено приведення облікової документації на пам'ятки, занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та не виготовлено паспорт пам'ятки, без якого неможливо укласти охоронний договір.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі за ініціативою суду підлягає зупиненню з огляду на таке.
Спір у цій справі виник з питань укладання охоронного договору на щойно виявлений об'єкт історії та архітектури місцевого значення на умовах і в порядку, що визначені Порядком укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768).
Станом на момент розгляду справи відповідач не виконав свого обов'язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-III).
18.12.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду справу №440/2730/23 з метою відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, та інших, у яких викладено правовий висновок, що відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов'язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку №1768 та виникненню в позивачів обов'язку укласти охоронні договори передує необхідність вчинення Департаментом дій щодо оформлення відповідних документів на пам'ятку, зокрема, паспорта об'єкта культурної спадщини.
Передаючи справу №440/2730/23 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховний Суд вказав, що у постанові від 09.09.2025 у справі №440/10514/23, Верховний Суд, аналізуючи положення статті 23 Закону №1805-III та Порядку №1768, дійшов висновку, що укладення охоронного договору є обов'язковим правовим інструментом, який встановлює чіткий режим використання пам'ятки культурної спадщини, визначає необхідні охоронні заходи, з метою збереження такої пам'ятки в належному технічному стані і обов'язок укласти такий договір покладається на її власника. Разом з тим, застосовуючи положення Порядків №1768, №158, Верховний Суд висновував, що паспорт об'єкта культурної спадщини є обов'язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об'єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проєктна документація, а також зони охорони пам'ятки. Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід'ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам'ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов'язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку №1768. Виникненню в позивачів обов'язку укласти охоронні договори передує необхідність вчинення Департаментом дій щодо оформлення відповідних документів на пам'ятку, зокрема, паспорта об'єкта культурної спадщини.
Водночас, у постанові від 23.10.2025 у справі №440/8821/22, правовідносини в яких є подібними до тих, що склалися у справі №440/10514/23 Верховний Суд дійшов протилежного висновку та зазначив про наявність обов'язку укласти охоронний договір відповідно до положень статті 23 Закону №1805-III. До таких висновків Суд дійшов з тих підстав, що об'єкт є пам'яткою культурної спадщини в силу положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III та спірний об'єкт було включено до переліку пам'ятників історії та архітектури місцевого значення рішенням Полтавської міської ради народних депутатів ще 24.02.1993, тобто в період дії Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" (далі - Закон №3600-IX). Верховний Суд, покликаючись на зміст статті 17 Закону №3600-IX, дійшов висновку, що переліки пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами усіх обласних та міських рад, а не лише міст республіканського підпорядкування. Згадка в цій нормі про міста підпорядкування лише уточнює, що вона поширює свою дію і на міста зі спеціальним "республіканським" статусом, а не виключно на них.
Ухвалою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2026 справу №440/2730/23 призначено до касаційного розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження з 20.02.2026.
Правовідносини у справі №440/2730/23 та у справі №500/1062/26 є подібними та формування відповідних позицій Верховним Судом може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене та з метою правильного і однакового застосування положень законодавства при вирішенні спору суд дійшов висновку, що провадження у справі №500/1062/26 необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав в адміністративній справі у справі № 440/2730/23.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Байковецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав в адміністративній справі у справі № 440/2730/23.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 20 квітня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.