про відмову у забезпеченні позову
20 квітня 2026 року Справа № 480/7491/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , які полягають у внесенні відомостей до довідки військово-лікарської комісії від 30.11.2022 за №158, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме запис «на підставі статті 44 графи III Розладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 за недостатністю медичних документації, рішення змінено на тимчасово непридатний до військової служби на два місяці»;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , в частині невнесення відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про непридатність його до військової служби із виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про те, що 01.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та виключений з військового обліку відповідно до постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2022.
Ухвалою суду від 30.09.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.10.2025 поновлено позовичу строк звернення до суду, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/7491/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2026 № 171/2026 "Про призначення суддів" та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 №12-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату від 04.03.2026 № 1632 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/7491/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Глазьку С.М.
Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду.
У подальшому, 20.04.2026, від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом на військову службу по мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказана заява мотивована тим, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2022 № 73 ОСОБА_1 , на підставі статті 39А графи ІІІ Розладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за № 402, зі змінами та доповненнями, визнано непридатним до проходження військової служби з подальшим виключенням з військового обліку.
Факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.п. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» також підтверджується відомостями його військового квитка.
Разом з тим, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачем виявлено відомості про його перебування на військовому обліку. Позивач зазначає, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснювались неодноразові виклики до центру комплектування, а також особисті візити за місцем його фактичного проживання.
Крім того, позивач вказує, що проведення загальної мобілізації є самостійною підставою вважати, що відповідачем уже здійснюються або з високим ступенем імовірності будуть здійснюватися заходи щодо його призову на військову службу під час мобілізації, що, у свою чергу, передбачає зміну його статусу з «військовозобов'язаного» на «військовослужбовця».
Водночас відповідач уже надіслав позивачу повістку засобами поштового зв'язку, а також вчиняє дії щодо виклику для оновлення облікових даних та направлення на проходження військово-лікарської комісії, що, на думку позивача, свідчить про протиправність таких дій та їх невідповідність вимогам чинного законодавства.
Відтак, за наведених обставин, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч. 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім того, у питаннях забезпечення позову суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших суб'єктів, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовним вимогам та обставинам справи.
Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що якщо такі заходи не будуть вжиті, існує реальна загроза заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, зокрема шляхом його можливого неправомірного призову на військову службу, незважаючи на наявність рішення військово-лікарської комісії від 01.08.2022 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби.
Оцінюючи вказані доводи, суд враховує, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Разом з тим, позивачем не додано до матеріалів заяви про забезпечення позову жодних підтверджуючих документів, що свідчать про вжиття відповідачем чи будь-якими іншими особами дій щодо призову його на військову службу. Доказів, що відповідачем або іншими особами вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до позивача, які полягають у врученні йому повістки на відправку тощо та, що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації, позивачем також не надано.
Тобто, твердження позивача про його подальшу мобілізацію базуються виключено на припущеннях, з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних інших процесуальних документів, зокрема копії повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відтак, твердження представника заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтується тільки на припущеннях.
Більше того, якщо виходити із припущень заявника щодо негативних наслідків заявника у вигляді призову на військову службу, то суд не погоджується із твердженнями заявника про незворотність таких наслідків, оскільки факт отримання позивачем повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за умови дійсної наявності у позивача захворювань, що унеможливлюють проходження військової служби, а також враховуючи попереднє виключення позивача з військового обліку, не свідчить про те, що позивача буде безальтернативно призвано на військову службу під час мобілізації.
З приводу наявності очевидних ознак протиправності дій, рішень та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.
Водночас, з матеріалів заяви суд не може дійти до переконання про очевидну протиправність спірного рішення, як передбаченої законом підстави для забезпечення адміністративного позову, яка може полягати, наприклад, у прийнятті рішення не уповноваженим суб'єктом владних повноважень, тобто таким, який немає права на ухвалення подібних рішень відповідно до закону.
Сам по собі факт відображення в електронному військово-обліковому документі (Резерв+) даних щодо перебування позивача на військовому обліку не вказує на очевидність протиправних дій відповідача та не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Водночас, як свідчить зміст заяви про забезпечення позову, доводи та твердження заявника є аналогічними, викладеним у позовній заяві. Отже, за своїм змістом фактично співпадають із обраним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, а тому не можуть бути достатньо переконливими для висновку про наявність очевидної протиправності оспорюваного рішення для застосування судом заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150, 151 КАС України.
У даному випадку, така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову як наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Поряд з цим, заявником не підтверджено на підставі відповідних доказів наявність фактичних обставин, які б свідчили про дійсне утруднення чи неможливість виконання рішення в цій адміністративній справі, у випадку задоволення позову.
Вищезазначене в сукупності дає підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки викладені заявником у заяві доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України та не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини 2 статті 150 КАС України, у зв'язку з чим суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.М. Глазько