20 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2889/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 26304855), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 37959255) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 26304855) щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 травня по 31 травня 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 26304855) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових платежів.
23.12.2020 позивачу виданий виконавчий лист №440/2889/20.
04.07.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №440/2889/20.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 задоволено частково. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати протягом трьох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20.
До суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області надійшов звіт про часткове виконання рішення суду у справі №440/2889/20.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 прийнято звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/2889/20 та зобов'язати Територіальне управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20.
До суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області надійшов звіт про часткове виконання рішення суду у справі №440/2889/20.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в звіті про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 зазначило, що на виконання рішення суду управлінням проведено розрахунок суми, належної до виплати стягувачу за вказаним судовим рішенням. Розмір її становить 56819,00 грн. (у т.ч. 10227,42 грн. - податок з доходів фізичних осіб; 852,29 грн. - військовий збір).
Так, управління неодноразово з червня 2021 року зверталось до ДСА України з клопотанням про виділення додаткових бюджетних асигнувань для виконання рішення суду від 20 листопада 2020 року у справі № 440/2889/20 за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів».
Зокрема, 26.01.2026 року Управління, як розпорядник коштів нижчого рівня звернулось листом № ЕП-03/88/2026-Вих. до Державної судової адміністрації України з проханням виділити додаткові кошти на виконання виконавчих проваджень.
За результатом розгляду вказаного листа з ДСА України листом від 09.02.2026 №11-2687/26 повідомила Територіальне управління ДСА України в Полтавській області, що затверджені за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», видатки в розмірі 10,0 млн гривень, розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а тому ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів»
Крім того, зазначено, що Державною судовою адміністрацією України, як головним розпорядником коштів, листом від 06.05.2024 року за вих.11-10867/24 та листом від 29.07.2024 за вих.11-15103/24 доведено до відома Територіальних управлінь інформацію стосовно виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати лише за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів, працівників органів і установ системи правосуддя". Крім того зазначено, що з метою перевірки законності використання коштів Державного бюджету України Державною аудиторською службою України з 31.08.2023 року по 16.02.2024 року в Державній судовій адміністрації України було проведено фінансовий аудит виконання бюджетних програм за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, працівників органів і установ системи правосуддя». За результатами аудиторського звіту державного фінансового аудиту виконання Державною судовою адміністрацією України бюджетних програм 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя", 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року від 08.03.2024 № 000800-22/10 та згідно з актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної судової адміністрації України за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року від 16.02.2024 № 000800-21/7 визнано нецільовим використанням бюджетних, коштів, розпорядниками нижчого рівня на виплату суддівської винагороди за рішеннями судів, винесених на користь суддів, за КПКВК 0501020 за КЕКВК 2113 «Суддівська винагорода» на загальну суму 258,8 млн грн., у тому числі: у 2021 році -224,1 млн грн., у 2022 році 34,7 млн гривень. У зв'язку з цим виконання зазначеного рішення суду можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено бюджетну програму 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої визначено ДСА України, та затверджено видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя, зокрема затверджено кошторисні призначення для ТУ ДСА України в Полтавській області за Програмою в сумі 28 300,00 гривень.
Територіальне управління державної судової адміністрації України в Полтавській області вказує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2022 року у справі № 440/2889/20 виконується Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області відповідно до покладених судом зобов'язань та у межах повноважень, визначених законодавством однак, дефіцит бюджетних асигнувань у Територіального управління (як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня) позбавляє боржника можливості виконати його у спосіб, передбачений бюджетним законодавством України.
Суд зазначає, що звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.
Також звіт містить відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень (відсутність фінансування) та які заходи вжито та вживаються ним для виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Матеріали справи наразі не містять доказів, що свідчили б про свідоме невжиття відповідачем дій, спрямованих на виплату ОСОБА_1 коштів, нарахованих як доплата до суддівської винагороди на виконання рішення суду у цій справі.
Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили, без невиправданих зволікань здійснив розрахунок суддівської винагороди за спірний період та нарахував доплату, що відображена в розрахункових документах.
Заборгованість у розмірі 56819,00 грн фактично не сплачена позивачці з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п'ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що судове рішення у справі №440/2889/20 в частині нарахування позивачці суддівської винагороди за спірний період виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.
Водночас, як вже встановлено вище, відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
За таких обставин, враховуючи передбачене у частині п'ятій статті 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обставин про дійсні причини невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, у зв'язку з чим, згідно положення частини третьої статті 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №440/2889/20 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивачки або неможливості її сплати упродовж трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Роз'яснити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко