20 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16569/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просить:
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо прийняття "Рішення про відмову в перерахунку пенсії № 163750024698 від 15.08.2025" яким ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/2393/25 від 05.05.2025 - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області прийняти рішення про проведення ОСОБА_1 , 01.01.2024 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/2393/25 від 05.05.2025 та здійснити відповідну виплату.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видало довідку про суддівську винагороду №02/2393/25-вих від 05.05.2025. Так, 06.05.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про здійснення перерахунку довічного утримання, проте, отримав рішення Головного управління ПФУ в Чернівецькій області про відмову у здійсненні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.08.2025 за №163750024698. Відповідач у рішенні про відмову у здійсненні перерахунку наполягав на безпідставності перерахунку, зазначивши, що з січня 2021 року визначено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні, а тому підстав для розрахунку у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні. У свою чергу збільшення станом на 01.01.2024, базової величини для визначення розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вважає, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки №02/2393/25-вих від 05.05.2025
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31.12.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому представник відповідача прохає відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказано також, що абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ установлено у 2021 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX установлено у 2022 році розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; У 2023 році відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; У 2024 році відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX 03.11.2022 №2710-IX установлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; Положення абз. 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абз. 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними та неконституційними не визнані. Отже, починаючи з січня 2021 року розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн.
06.01.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в яких третя особа зазначила, що підстави для розрахунку у зв'язку зі зміною суддівської винагороди на даний час відсутні.
19.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримує вимоги, викладені в позовній заяві.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 20.03.2025 по справі №440/662/25 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, зокрема зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області скласти та видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій базовий розмір посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, та розмір доплати за вислугу років, обчислити із застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 - 3028,00 грн.
05.05.2025 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 20.03.2025 по справі №440/662/25 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Полтавській області видано ОСОБА_1 , судді у відставці, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №02/2393/25-вих про те, що станом на 01.01.2024 його (її) суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 159879,40 грн.
06.05.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою в якій просив перерахувати довічне грошове утримання судді у відставці на підставі нової довідки.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та 15.08.2025 прийнято рішення №163750024698, яким відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Підставою для відмови слугувало те, що починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн.
Позивач не погодилася з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.08.2025 №163750024698 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та звернулася до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України Про судоустрій і статус суддів 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Отже, виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та Законом №1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть, а розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII.
Позивачем подано до пенсійного органу довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 05.05.2025 №02/2393/25-вих та заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Оспорюваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн, тобто на півні 2021 року.
Суд зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, у 2024 році визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 №966-XIV Про прожитковий мінімум (далі по тексту - Закон №966-XIV).
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону №966-XIV).
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Закони України про державний бюджет на відповідний рік не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв'язку з чим при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Полтавського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 05.05.2025 №02/2393/25-вих Головне управління ПФУ в Чернівецькій області мало керуватися виключно Законом №1402-VIII.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій зазначено, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого в даному випадку встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.
Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:
- у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд вважає, що в даному випадку застосування відповідачем розрахункової величини, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не надано суду жодного доказу правомірності рішення №163750024698 від 15.08.2025, яким відмовлено позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, яка видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області 05.05.2025 №02/2393/25-вих.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в перерахунку пенсії № 163750024698 від 15.08.2025 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняти рішення про проведення ОСОБА_1 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/2393/25 від 05.05.2025.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити відповідну виплату, суд зазначає, що оскільки позивач перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, то саме на останнє буде здійснювати виплату довічного грошового утримання судді у відставці після здійснення з 01.01.2024 відповідного перерахунку.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м.Чернівці), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в перерахунку пенсії № 163750024698 від 15.08.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняти рішення про проведення ОСОБА_1 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 02/2393/25 від 05.05.2025.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко