16 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/3540/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.
та представників сторін:
від позивача - Сухорукова О.А.,
від відповідача: Гончаров О.В., Дубаневич О.З.,
розглянув у підготовчому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування пунктів довідок,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати п.п. 1.1.-1.3 п. 1, п.п 2.1-2.2 п.2, п.п.3.1-3.4 п.3, п.4 , п. 5 розділу ІІІ та п. 4.1 розділу IV Довідки від 27.02.2026 №151/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником ТСЦ № 5346 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області в частині встановлення, що суб'єктом декларування при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 3812724,00 грн;
- визнати протиправними та скасувати п.п. 1.1.-1.3 п. 1, п.п 2.1-2.2 п.2, п.п.3.1-3.4 п.3, п.п 4.1-4.2 п.4 , п. 5, п.п. 6.1-6.2 п.6 розділу ІІІ та п. 4.1 розділу IV Довідки від 27.02.2026 №153/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником ТСЦ № 5346 РСЦ ГСЦ МВС в Полтавській області в частині встановлення, що суб'єктом декларування при поданні декларації зазначено недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 6437714,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
14.04.2026 до суду надійшло клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі, у якому відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 23.11.2023 у справі №520/25012/21 та від 19.02.2026 у справі №160/30949/24, стверджував, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача надала заперечення на клопотання НАЗК, у якому просила залишити клопотання про закриття провадження у справі без задоволення.
У підготовчому засіданні 16.04.2026 представники відповідача клопотання підтримали та просили його задовольнити, а представник позивача наполягала на відмові у задоволенні клопотання.
Суд заслухав доводи представників відповідача, думку представника позивача, розглянув подане клопотання разом з матеріалами справи та дійшов таких висновків.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Крім того, в силу положень пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад і участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Суд враховує, що предметом спору у цій справі є відповідні пункти Довідок НАЗК про результати проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічних за 2023, 2024 роки, поданих позивачем.
Відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі зазначив, що за наслідками проведення повних перевірок декларації позивача за 2023 та 2024 роки Національним агентством складено та затверджено Довідки, у яких констатовано, що ОСОБА_1 у декларації за 2023 рік зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 3 812 724 грн, що становить понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації та у декларації за 2024 рік зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 6 437 714 грн, що також становить понад 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
На цій підставі відповідач зауважив, що у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 12 Закону №1700-VII у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Оскільки за результатами проведення повних перевірок декларацій позивача уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог абзацу третього частини сьомої статті 12 Закону №1700-VII складено та затверджено Висновки, які листом від 06.03.2026 №42-01/14112-26 надіслано разом із матеріалами повної перевірки до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР).
ДБР листом від 16.03.2026 №8164-26/10-2-01-02-3854/26 повідомило Національне агентство, що за результатами розгляду матеріалів повної перевірки декларації ОСОБА_1 . ДБР розпочато досудові розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, з урахуванням чого 16.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 62026000000000277 та № 62026000000000278.
Отож матеріали повних перевірок декларацій позивача за 2023 та 2024 роки є частиною матеріалів кримінальних проваджень та на них розповсюджується особливий режим доступу.
До клопотання про закриття провадження у справі відповідач долучив копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінальних проваджень № 62026000000000277 та № 62026000000000278 /а.с. 64, зокрема зі звороту/.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 (справа №520/25012/21) зазначив, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.
Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, оскільки надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24, у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.
Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України. При цьому, відповідно до положень частини четвертої статті 51-1 Закону №1700-VIІ проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.
У цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору Довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб'єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення.
У справах №№ 640/29515/21, 240/24844/21 та 160/4098/22, на які посилається представник позивача у запереченні на клопотання про закриття провадження у справі, таких обставин не встановлено, що вказує на відмінність фактичних обставин у вказаних справах та у справі, що розглядається. Позиція Верховного Суду у вказаних справах зводиться до того, що оскільки спірні відносини виникли у зв'язку зі складенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається не є подібними, оскільки викладені у них висновки ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та будь-якого іншого судочинства, оскільки такий позов взагалі не може розглядатися судами.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №9901/296/19, від 20.11.2019 у справі №808/2167/18 та від 11.06.2020 у справі №640/22536/19.
Тож клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід задовольнити.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 179, 180, 183, 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі №440/3540/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування пунктів довідок - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2026 року.
Суддя Олександр КУКОБА