Справа № 420/22671/25
20 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Херсонської обласної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів із скасування державної реєстрації
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо невжиття заходів із скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747 та зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747.
Ухвалою суду від 29.01.2026 року залучений до участі у справі третьою особою ОСОБА_1 , оскільки вирішення заявлених позовних вимог зачіпає його інтереси.
Судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про заявлений прокурором позов. Відповідно до повідомлення про вручення, ОСОБА_1 , 14.03.2026 року отримав ухвалу суду про його залучення до участі у справі. Будь яких пояснень третя особа суду не надав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, який він розробив та в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747, але майнові права на неї протягом одного року не зареєстрував, що є підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки. У зв'язку із невжиттям Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області заходів щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки Херсонською обласною прокуратурою на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 13.05.2025 за №12-129 вих-25 направлено лист для вжиття відповідних заходів реагування. Проте, листом Держгеокадастру від 21.05.2025 № 10-28-0.214-4679/2-25 відмовлено у вжитті відповідних заходів та повідомлено про можливість оскарження дій або бездіяльності державного кадастрового реєстратора, зокрема, до суду в порядку, встановленому КАС України.
Відповідач ГУ Держгеокадастру у Херсонській області позовні вимоги не визнали, надали відзив на позовну заяву та зазначили, що положеннями статті 79-1 ЗК України, частиною десятою статті 24 Закону №3613-VI та пунктом 114 Порядку №1051 передбачено скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки передумов, визначених законодавством для виникнення у них обов'язку щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, у даному конкретному випадку, не виникло. Чинним законодавством не передбачено з'ясування державним кадастровим реєстратором причин нездійснення заявником реєстрації речового права на земельну ділянку протягом року, правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки згідно з абз. 3 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пп. 2 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 - відсутні.
Зазначають, що як вбачається з позовної заяви, предметом позовної заяви є реєстрація майнових прав на земельну ділянку, яка має перебувати у комунальній власності відповідної територіальної громади. А отже, з урахуванням приписів Земельного кодексу такі повноваження щодо здійснення контролю за виконанням покладаються на відповідні органи місцевого самоврядування. Без залучення до розгляду справи власника земельної ділянки (територіальної громади) та ОСОБА_1 (за заявою якого здійснювалась реєстрація земельної ділянки) прийняте рішення у справі буде порушувати майнові права та вимоги процесуального закону.
Прокурор подав відповідь на відзив в якій наголосив про наявність підстав для подання позову самостійно, зазначив про непорушення строків звернення до суду та підтримав обґрунтування викладені у позовній заяві.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.07.2020 № 180-УБД «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га, із цільовим призначенням - для ведення садівництва.
Після розроблення проекту землеустрою на підставі заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої 20.01.2021, державним кадастровим реєстратором відділу у Білозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, 20.01.2021 в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747 площею 0,1200 га.
Станом на 08.07.2025 майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747 площею 0,1200 га не зареєстровані.
Херсонською обласною прокуратурою 07.03.2025 за № 12-67 вих-25 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надіслано лист щодо наявних порушень вимог законодавства та про наявність підстав для скасування державними реєстраторами державної реєстрації вказаної ділянки в Державному земельному кадастрі.
ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 09.04.2025 № 10-21-0.202-1077/2-25 надало прокурор відповідь з якої вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області без доведення вини особи (заявника) не вбачає підстав для скасування земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
У зв'язку із невжиттям Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області заходів щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки Херсонською обласною прокуратурою на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 13.05.2025 за №12-129 вих-25 направлено лист для вжиття відповідних заходів реагування.
Проте, листом ГУ Держгеокадастру від 21.05.2025 № 10-28-0.214-4679/2-25 відмовлено у вжитті відповідних заходів та повідомлено про можливість оскарження дій або бездіяльності державного кадастрового реєстратора, зокрема, до суду в порядку, встановленому КАС України.
Прокурор, посилаючись на приписи Закону № 1697-VII «Про прокуратуру», а саме статті 23, зазначає, що має право звернення до суду у разі відсутності органу державної влади, місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Вважає, що у цих правовідносинах відсутній уповноважений державний орган, в інтересах якого до суду має звертатися прокурор.
Суд вважає, що така позиція прокурора є помилковою та такою що суперечить змісту позову та заявленої позовної вимоги, оскільки прокурор у позові прямо зазначає, що саме до повноважень органів Держгеокадастру віднесено скасування державної реєстрації земельної ділянки. Фактично прокурор пред'являє позов в інтересах держави до органу державної влади до повноважень якого віднесений контроль у сфері земельних відносин. Іншими словами прокурором заявлений позов в інтересах держави до держави.
Відповідно слушними є обґрунтування відповідача по справі, що прокурором невірно визначений склад учасників справи, оскільки без залучення до розгляду справи власника земельної ділянки (територіальної громади) та ОСОБА_1 (за заявою якого здійснювалась реєстрація земельної ділянки) прийняте рішення у справі буде порушувати майнові права та вимоги процесуального закону.
Судом були вжиті заходи про залучення та повідомлення ОСОБА_1 про цю справу, але вони не стали такими, щоб стверджувати, що ОСОБА_1 достеменно відомо про суть спору та наслідки які можуть настати для нього за результатами розгляду цієї справи.
Прокурор не вжив жодних заходів для залучення вказаної особи, незважаючи на те, що це впливає на його права та інтереси.
Судом задля усунення цих недоліків було встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, неодноразово змінював місце проживання у зв'язку з воєнним станом та своїм статусом, і на даний момент проживає у м. Кропивницький. (відповідь №2390764 від 26.02.2026 року щодо отримання інформації про ВПО з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери)
Дослідивши позиції сторін викладені сторонами у письмових заявах по суті справи, з урахуванням фактичних обставин справи та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, а також Законом України від 22.05.2003 N 858-IV «Про землеустрій» (Закон N 858-IV)
Згідно частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Частиною другою статті 79-1 ЗК України роз'яснено, що формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Частиною третьою статті 79-1 ЗК України передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
У частині 4 статті 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
За змістом частини п'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно частини тринадцятої цієї статті земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:
поділу або об'єднання земельних ділянок;
скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;
якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.
Статтею 16 Закону №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, внаслідок її державної реєстрації, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Таким чином, у цій справі встановлено, що формування земельної ділянки здійснено за технічною документацією із землеустрою та у відповідності до ст. 16 Закону № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» відомості внесені до Державного земельного кадастру та присвоєний кадастровий номер.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
поділу чи об'єднання земельних ділянок;
якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Системний аналіз вищенаведених приписів статті 79-1 ЗК України, частини десятої статті 24 Закону №3613-VI свідчать про те, що скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки можливе за наявності одночасно двох умов - у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано та з вини заявника.
Аналогічні висновки суду викладені у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 809/1493/17 зроблено правовий висновок про те, що «обов'язок скасування державної реєстрації земельної ділянки виникає у Державного кадастрового реєстратора, який здійснює таку реєстрацію, за наявності сукупності таких умов:
- з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки минуло не менше одного року;
- у цей період часу речове право на таку земельну ділянку не зареєстровано;
- відсутність реєстрації речових прав на земельну ділянку обумовлена наявністю вини з боку саме заявника, тобто особи, яка звернулась за здійсненням державної реєстрації земельної ділянки і якій за рішенням, зокрема, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
39. Закон №3613-VI та Порядок №1051 не розкривають значення терміну «вина», вжитого у цих актах законодавства, однак загальнотеоретичне значення вини, як правової категорії, юридичною наукою охарактеризовано як психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності.»
Суд погоджується з позицією відповідача, що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки передумов, визначених законодавством для виникнення у них обов'язку щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, у даному конкретному випадку, не виникло.
Крім того, суд зазначає, що в умовах збройної агресії російської федерації щодо України, знаходження земельної ділянки в зоні активних бойових дій та щоденних, систематичних обстрілів російським агресором Микільської територіальної громади, яка розташована на лівому березі р. Дніпро, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 покинув в результаті таких дій Херсонську область і є ВПО, вчинення ним дій щодо реалізація свого права на оформлення права власності на земельну ділянку є ускладненою чи неможливою.
На думку суду, ті обставини, що річний термін реєстрації майнових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747 фактично збігає 20.01.2022 року, (проект землеустрою на підставі заяви ОСОБА_1 , зареєстрований 20.01.2021) тобто до початку збройної агресії, зазначене не впливає на висновки суду про відмову прокурору у задоволенні позовних вимог, оскільки з 22.01.2022 року у ГУ Дергеокадастру тільки виникає право відповідно до своїх повноважень виконати приписи законодавства щодо встановлення вини заявника та можливого скасування реєстрації. Такі обставини, з урахуванням війни в України та наведеного судом вище, є поважними причинами їх невчинення як зі сторони відповідача так і ОСОБА_1 .
При цьому слід зазначити, що в разі недотримання ГУ Держгеокадастру приписів статті 79-1 ЗК України, частини десятої статті 24 Закону №3613-VI та не встановлення вини заявника існують значні ризики порушенням прав ОСОБА_1 .
З вищенаведених підстав, суд відхиляє посилання прокурора на Постанову Верховного суду України від 06.10.2022 (справа №260/2081/21) де колегія суддів звернула увагу, що вина заявника, як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії, може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.
Суд зазначає, що за будь-яких умов вина ОСОБА_1 повинна бути встановлена у любій формі її існування чи її відсутність, а тому сам факт не здійснення реєстрації майнових прав у військовий час підлягає більш ретельному та виваженому дослідженню зі сторони контролюючого органу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки передумов, визначених законодавством для виникнення у них обов'язку щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, у даному конкретному випадку, не виникло.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову керівника Херсонської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39766281) щодо невжиття заходів із скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747 та зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6520384500:03:001:0747.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.