Справа № 420/1166/26
(додаткове)
20 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді: Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕН КОМ ТОРГ» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання дій протиправними,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕН КОМ ТОРГ», до відповідача, Державної інспекції архітектури та містобудування України.
При зверненні із вказаним адміністративним позовом позивач просив суд:
- визнати дії Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо відмови у внесенні відомостей про зміну даних від 26.12.2025 в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва протиправними;
- визнати протиправною та скасувати відмову (відхилення) Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.12.2025 №ОД122200702158-3 у внесенні змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67»;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути запит коригування проєктної документації ТОВ “ДЕН КОМ ТОРГ» про внесення змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67».
16.02.2026 суд ухвалою за вказаним позовом відкрив спрощене позовне провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим в резолютивній частині, задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправними дій Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо відмови у внесенні відомостей про зміну даних від 26.12.2025 в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, суд не вирішив наступні дві похідні позовні вимоги, які позивач заявляв у позовній заяві, та щодо розгляду яких суд відкрив провадження у цій справі. А саме, суд не ухвалив рішення щодо позовних вимог:
- визнати протиправною та скасувати відмову (відхилення) Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.12.2025 №ОД122200702158-3 у внесенні змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67»;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути запит коригування проєктної документації ТОВ “ДЕН КОМ ТОРГ» про внесення змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67».
Відповідно до ст. 252 КА України: “Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви».
Приймаючи до уваги, що справа №420/1166/26 розглянута у порядку письмового провадження, суд ухвалює додаткове рішення також в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази .
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Так, суд встановив, що предметом розгляду цієї адміністративної справи було питання щодо правомірності відмови відповідача у внесенні змін до проєктної документації та пов'язане з ним право позивача, як замовника будівництва, реалізації містобудівної документації.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд зробив висновок про протиправні дії відповідача щодо відмови у внесенні змін в проєктну докуметацію позивача через їх безпідставність та необґрунтованість відмови. В описовій та мотивувальній частині рішення на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає про мотиви задоволення позовних вимог, зокрема посилається на чинність договорів оренди земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво та відсутність заборон на внесення змін до містобудівної документації. Також суд робить висновки про відсутність законних підстав для відмови у внесенні змін, створення відповідачем автоматичним блокуванням штучних перешкод у праві позивача, як замовника будівництва, вносити зміни в проєктну документацію.
Зокрема, суд дійшов наступних висновків: «Саме по собі автоматичне блокування дій за допомогою технічних алгоритмів за наявності арешту, не може бути обгрунтованою підставою для відмови за відсутності зазначення такої підстави в законі. Адже відповідно до ст.37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», яка має вищу юридичну силу над постановою, така підстава відсутня. Відповідно, автоматичне блокування дій є незаконним. Орган влади не може виправдовувати відмову “технічними особливостями» , якщо вони суперечать вимогам закону. Технічні недоліки програмного забезпечення не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку діяти згідно із законом [...].
[...]Накладений арешт спрямований на заборону відчуження, забезпечення майна, а не на заборону актуалізації відомостей про відповідальних осіб. Фактичне внесення змін в дозвіл не несе за собою розпорядження та використання спірних земельних ділянок.
[...] Підсумовуючи викладене вище, суд робить висновок про протиправність відмови відповідача у внесенні відомостей про зміну даних».
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування відмови від 26.12.2025 №ОД122200702158-3 у внесенні змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158 та зобов'язання відповідача повторно розглянути запит коригування проєктної документації ТОВ “ДЕН КОМ ТОРГ» про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67» у внесенні змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020, суд вважає їх похдіними, а їх задовлення необхідним для ефективного захисту прав позивача.
Суд також зазначає, що відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 22.10.2024 у справі №420/3179/22 вчинення державним органом або його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що вжите законодавцем формулювання “на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; “у межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, “у спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обрати лише визначені законом засоби.
Відповідно до ст.19 Конституції України : “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241-243, 252 КАС України, суд -
1.Ухвалити додаткове судове рішення у справі №420/1166/26.
2.Визнати протиправною та скасувати відмову (відхилення) Державної інспекції архітектури та містобудування України від 26.12.2025 №ОД122200702158-3 у внесенні змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67»;
3.Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути запит коригування проєктної документації ТОВ “ДЕН КОМ ТОРГ» про внесення змін до Дозволу на виконання будівельних робіт від 10.03.2020 №ОД122200702158, об'єкта “Будівництво курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Одеса, Приморський район, Французький бульвар,67».
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.Я. Бойко