20 квітня 2026 рокусправа № 380/25601/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
зобов'язати власника квартири №4 ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради охоронний договір на належну їй частину об'єкта культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення квартиру АДРЕСА_1 , та перебуває у її власності, у встановленому законом порядку.
В обґрунтування позову зазначив, що Галицькою окружною прокуратурою м. Львова встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_2 (охоронний №5297-Лв) є пам'яткою архітектури місцевого значення, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 № 14, взята під охорону Рішенням виконкому Львівської обласної ради №393 від 22.11.1988 (дана інформація розміщена на офіційному веб - сайті Львівської міської ради та підтверджується листом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 29.10.2025). Зазначена будівля розташована в межах історичного ареалу міста Львова. Вказав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 19.07.2017 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1922, виданий 19.07.2017, видавник: Магировська О.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1304155546101). Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 23.02.2024 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1122, виданий 23.02.2024, видавник: Синюк С.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
Зазначив, що Окружною прокуратурою з метою з'ясування укладення охоронного договору на частину пам'ятки культурної спадщини квартиру АДРЕСА_1 , 20.10.2025 направлено запит в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. 29.10.2025 Офіс надав інформацію, що охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не укладено. Власниця квартири до Офісу із зверненнями щодо укладення попереднього, охоронного договору не зверталась.
02.10.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради направив лист на адресу ОСОБА_2 з проханням укласти охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини, оскільки, у її власності є частина житлових приміщень в будівлі-пам'ятці за адресою: АДРЕСА_4 . 29.10.2025 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації повідомив, що до департаменту не находило звернень від ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
11.11.2025 та 25.11.2025 окружна прокуратура повторно звернулась до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради з метою надання інформації про укладення охоронного договору та про звернення з відповідною позовною заявою до суду з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Листами від 19.11.2025 та 25.11.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради повідомив, що ОСОБА_1 не зверталась до Офісу щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини чи її частину за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим відповідний договір не укладено. Відтак, до цього часу ОСОБА_1 охоронний договір на об'єкт культурної спадщини за вказаною адресою не уклала, жодних дій, спрямованих на його укладення, не вчинено, а отже Відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на неї законодавством обов'язків.
Щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором, то зазначає, що у вказаних правовідносинах наявна недобросовісна поведінка відповідачів щодо неукладення охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення порушує інтереси держави, оскільки ухилення відповідача від взяття на себе законодавчо визначених обов'язків з метою збереження такого об'єкту фактично нівелює всю суть взятих на себе Україною міжнародних зобов'язань по захисту культурної спадщини та унеможливлює належне здійснення контролю за станом охорони уповноваженим органом. Згідно з нормами міжнародного права охорона об'єктів спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захист таких пам'яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь, становить безпосередній державний інтерес. У свою чергу, у вказаних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради, яке не вживає жодних дієвих заходів на захист інтересів держави. Тому прокурор звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради подала пояснення на позовну заяву. Зазначила, що згідно даних Переліку пам'яток культурної спадщини, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Львівській області, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 є пам'яткою архітектури місцевого значення за № 5297-Лв. Будівля внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України на підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14. Інформація про пам'ятку знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Львівської міської ради та підтверджується листом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 29.10.2025. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності (розмір частки: ?) ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2017, серія та номер: 1922. Таким чином, ОСОБА_1 володіє часткою квартири АДРЕСА_5 , яка є частиною пам'ятки архітектури місцевого значення. Офіс неодноразово вживав заходів з приводу необхідності укладення охоронного договору, однак станом на сьогоднішній день, незважаючи на неодноразові звернення та направлення рекомендованих листів, ОСОБА_1 протягом понад 8 років не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, що порушує вимоги пам'яткоохоронного законодавства. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє пам'ятку архітектури місцевого значення за адресою: АДРЕСА_4 , передбачених законодавством гарантій її захисту, а ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від його укладення, наявні беззаперечні підстави для зобов'язання Відповідача укласти такий договір у судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що будівля за адресою: АДРЕСА_2 (охоронний №5297-Лв) є пам'яткою архітектури місцевого значення, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України “Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 18.01.2021 №14, взята під охорону Рішенням виконкому Львівської обласної ради №393 від 22.11.1988 (дана інформація розміщена на офіційному веб - сайті Львівської міської ради та підтверджується листом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради від 29.10.2025).
Зазначена будівля розташована в межах історичного ареалу міста Львова.
У будинку наявні житлові квартири, які належать мешканцям на правах приватної власності.
Згідно паспорта пам'ятки на сьогоднішній день будівля зберегла свій зовнішній вигляд та планувальну структуру. Будинок - акцент, розташований на розі в зблокованій, рядовій забудові вул. Січових Стрільців та Т. Костюшки. Знаходиться у Галицькому адміністративному районі. Сприяє творенню ансамблю вулиці. Будівля п'ятиповерхова, двосекційна, цегляна, тинькована, у плані має складну форму із двома подвір'ями-колодязями.
Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 19.07.2017 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1922, виданий 19.07.2017, видавник: Магировська О.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1304155546101).
Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 23.02.2024 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1122, виданий 23.02.2024, видавник: Синюк С.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
20.10.2025 Галицькою окружною прокуратурою м. Львова направлено запит в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації з метою з'ясування укладення охоронного договору на частину пам'ятки культурної спадщини квартиру АДРЕСА_1 .
29.10.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надав інформацію, що охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не укладено. Власниця квартири до Офісу із зверненнями щодо укладення попереднього, охоронного договору не зверталась.
02.10.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради направив лист ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, оскільки, у її власності є частина житлових приміщень в будівлі-пам'ятці за адресою: АДРЕСА_4 та зазначив, що за невиконання зазначеної вимоги власниця буде притягнута до адміністративної відповідальності, відповідно до чинного законодавства.
29.10.2025 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації повідомив, що до департаменту не находило звернень від ОСОБА_1 щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
11.11.2025 та 25.11.2025 Галицькою окружною прокуратурою м. Львова направлено повторно запити в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» на адресу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради щодо укладення ОСОБА_1 охоронного договору на частину пам'ятки культурної спадщини квартиру АДРЕСА_1 .
Листами від 19.11.2025 та 25.11.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради повідомив, що ОСОБА_1 не зверталась до Офісу щодо укладення охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини чи її частину за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим відповідний договір не укладено.
У зв'язку з не укладенням власниками квартири АДРЕСА_1 охоронного договору щодо такої квартири, прокурор звернувся до суду із цим позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України №1805-III від 08.06.2000 “Про охорону культурної спадщини».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.24 вказаного Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою КМ України № 1768 від 28.12.2001 (надалі - Порядок № 1768):
п.8 - в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам'ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
п.9 - власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог пожежної, санітарної, екологічної безпеки, режиму використання пам'яток та пов'язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей.
п.12 - власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Із змісту викладеного слідує, що укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Закон України “Про охорону культурної спадщини» передбачає обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 19.07.2017 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1922, виданий 19.07.2017, видавник: Магировська О.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1304155546101).
Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 23.02.2024 зареєстровано право власності (розмір частки: ?) на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1122, виданий 23.02.2024, видавник: Синюк С.В., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
Тобто, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .
Отже, на підставі ч.3 ст.23 Закону України “Про охорону культурної спадщини», п.12 Порядку №1768 відповідач була зобов'язана у місячний строк укласти охоронний договір щодо спірної квартири.
Водночас, зазначений договір за участі ОСОБА_1 не укладено; будь-яких вагомих причин чи перешкод в його укладенні остання не навела.
Суд зауважує, що обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника щодо об'єкту культурної спадщини, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.
Такий висновок підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 та від 25.05.2021 у справі № 640/4482/20, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 вказав, що п. 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє пам'ятку архітектури місцевого значення за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців,12, передбачених законодавством гарантій її захисту, а відповідач ухиляється від його укладення, наявні підстави для зобов'язання відповідача укласти такий договір у судовому порядку.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.
Ураховуючи положення частини 2 статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати №4 ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради охоронний договір на належну їй частину об'єкта культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення квартиру АДРЕСА_1 , та перебуває у її власності, у встановленому законом порядку.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна