16 квітня 2026 року
справа №380/18421/25
провадження № П/380/19695/25
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Согор А.Н.,
представника позивача Романюк Х.І.,
представника відповідача Марко І.Г.,
представника третьої особи Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного некомерційного товариства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Українська залізниця» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного некомерційного підприємства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69; код ЄДРПОУ 02010793) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола. 11; код ЄДРПОУ 45307457) з вимогами:
- визнати протиправним рішення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС № 4641 про відмову у перереєстрації транспортних засобів;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано Франківській та Закарпатській областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС № 4641 здійснити перереєстрацію та зареєструвати за державним некомерційним підприємством «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (ЄДРПОУ 02010793) транспортні засоби:
- ГАЗ-5204, державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 ;
- ГАЗ-53, державний номерний знак НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 ЗІЛ-ММЗ-4502 /самоскид/, державний номерний знак НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_6 ;
- ЗІЛ-133 /автокран/, державний номерний знак НОМЕР_7 , шасі НОМЕР_8 ;
- УАЗ 3152, державний номерний знак НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_10 ;
- УАЗ 3152, державний номерний знак НОМЕР_11 , шасі НОМЕР_12 ;
- УАЗ 3962, державний номерний знак НОМЕР_13 , шасі НОМЕР_14 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_15 , шасі НОМЕР_16 ;
- MAZDA E-200, державний номерний знак НОМЕР_17 , шасі НОМЕР_18 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_19 , шасі НОМЕР_20 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_21 , шасі НОМЕР_22 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_23 , шасі НОМЕР_24 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_25 , шасі НОМЕР_26 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_27 , шасі НОМЕР_28 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_29 , шасі НОМЕР_30 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_31 , шасі НОМЕР_32 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_33 , шасі НОМЕР_34 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_35 , шасі НОМЕР_36 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_37 , шасі НОМЕР_38 ;
- MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_39 , шасі НОМЕР_40 ;
- ВАЗ-2104, державний номерний знак НОМЕР_41 , шасі НОМЕР_42 ;
- MERSEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_43 , шасі НОМЕР_44 ;
- KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_45 , шасі НОМЕР_46 ;
- KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_47 , шасі НОМЕР_48 ;
- KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_49 , шасі НОМЕР_50 ;
- Екскаватор ЭО-2628, державний номерний знак НОМЕР_51 , шасі НОМЕР_52 ;
- Спеціальний причіп ГПА-1 /Електростанція/, державний номерний знак НОМЕР_53 , шасі НОМЕР_54 ;
- ГАЗ-3110, державний номерний знак НОМЕР_55 , шасі НОМЕР_56 ;
- ГАЗ-322141 ШДТ, державний номерний знак НОМЕР_57 , шасі НОМЕР_58 ;
- УАЗ-3741, державний номерний знак НОМЕР_59 , шасі НОМЕР_60 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2023р. №№1229-р «Про відчуження шляхом передачі майна у державну власність» вирішено відчужити шляхом передачі у державну власність, зокрема, окремого індивідуально визначеного майна виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» та регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» за переліком. Погодитися з пропозицією Міністерства охорони здоров'я та акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо передачі цього окремого індивідуально визначеного майна, у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. Актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 червня 2024 року №948, підтверджується передача від Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» та регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького основних засобів - рухомого майна (автомобілів), зокрема, тридцять транспортних засів, серед яких і автомобілі швидкої медичної допомоги. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 червня 2024 року №948 «Про затвердження акту приймання-передачі» у п.2 вирішено закріпити на праві оперативного управління за Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького об'єкти, що передані згідно з актом приймання-передачі. Набувши право власності на вищевказане рухоме майно, позивач звернувся до відповідача із заявою про перереєстрацію за позивачем транспортних засобів згідно з переліком. За результатом розгляду заяви, відповідач надав відповідь про відмову у перереєстрації транспортних засобів у зв'язку з наявною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацією про арешт та/або про заборону відчуження вищевказаних транспортних засобів.
Позивач вважає, що відмова у перереєстрації вищевказаних транспортних засобів, є неправомірною та такою, що створює позивачу перешкоди у повноцінному користуванні набутими у власність транспортними засобами. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом (вказати підстави для поновлення строку звернення до суду - якщо такі є), обґрунтувати наявність публічно-правового спору, надати копію оскаржуваного рішення.
25.09.2025 за вх.№77125 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30.09.2025 продовжено Державному некомерційному підприємству «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/18421/25 за позовом Державного некомерційного підприємства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 на п'ять днів.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 07.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 15.10.2025 залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815).
16.10.2025 за вх.№82760 та за вх.82760 від представника відповідача надійшли відзиви на позовну заяву. Зазначив, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, усі вищевказані транспортні засоби зареєстровано за власником - Акціонерним товариством «Українська залізниця». Будь-яких змін власника по даний час щодо реєстрації/перереєстрації вказаних транспортних засобів не відбувалось. Вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» чітко визначено, що у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження, територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб. Більше того, зазначив, що пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Вважає, що будь-яких прав позивача відповідачем не порушено. При цьому звертає увагу на те, що ТСЦ МВС №4641 та РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях не наділено повноваженнями визнавати право власності та самовільно вносити будь-які відомості в Єдиний державний реєстр транспортних засобів. Просить у задоволенні позову відмовити.
20.10.2025 за вх.№83554 від представника АТ «Українська залізниця» надійшли пояснення щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 08.12.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/18421/25 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 20 січня 2025 року о 10:00 год.
05.01.2026 за вх.№710 від представника третьої особи надійшло клопотання про участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.
15.01.2026 за вх.№ 3564 від представника третьої особи надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи. Зазначив, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1229-р «Про відчуження шляхом передачі майна у державну власність» (далі Розпорядження КМУ) було прийнято рішення про відчуження шляхом передачі у державну власність будівель та окремого індивідуально визначеного майна виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця», з віднесенням його до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. На виконання Розпорядження КМУ 03 червня 2024 року майно лікарні (зокрема і транспортні засоби, про які зазначено позивачем у позові) було передано третьою особою за актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948, до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Копії Розпорядження КМУ і акту приймання-передачі додано Позивачем до позову. Пунктом 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948 було закріплено на праві оперативного управління за позивачем об'єкти, які передані згідно з актом приймання-передачі, затвердженим цим наказом. Отже, власником транспортних засобів, які є предметом спору у цій справі, стала держава в особі Міністерства охорони здоров'я України, яке, у свою чергу, закріпило це майно на праві оперативного управління за позивачем. Третьою особою не оспорюється перехід права власності на рухоме майно зазначене позивачем у позові. Оскільки набуття права власності на рухоме майно виникає з моменту його передачі, беззаперечним є той факт, що з 03.06.2024 року (дата передачі транспортних засобів, зазначених у позові, за актом приймання-передачі) право власності на транспорті засоби перейшло від АТ «Укрзалізниця» у державну власність до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, яке, у свою чергу, закріпило це майно на праві оперативного управління за позивачем. Відповідач у відзиві на позов і доданих до нього документах не заперечує того факту, що позивачем було подано до відповідача належним чином оформлений пакет документів для перереєстрації транспортних засобів. Підставою для відмови у перереєстрації Відповідач зазначає, наявність відомостей про АТ «Укрзалізниця» в Єдиному реєстрі боржників. Разом із тим така підстава для відмови є такою, що суперечить положенням ч. 5 ст. 34 Закону № 3353-XII, оскільки для перереєстрації транспортних засобів до відповідача звертався позивач, а не АТ «Укрзалізниця». Відповідач не надав доказів того, що інформація про Позивача наявна в Єдиному реєстрі боржників. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 20.01.2026 витребувано додаткові докази у справі.
23.01.2026 за вх.№5787 від представника відповідача надійшла заява про скерування доказів.
10.02.2026 за вх.№ 10546 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що відповідно до пункту 10-3 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень щодо АТ «Українська залізниця». Підпункт 2 пункту 10-3 вказаного Розділу чітко встановлює, що арешти, накладені на кошти та майно АТ «Українська залізниця», підлягають зняттю. Ця норма є імперативною і не передбачає дискреційних повноважень виконавця. Просить позовні вимоги задовольнити.
17.02.2026 за вх.№12659 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення. Зазначила, що незважаючи на знаходження АТ «Укрзалізниця» в Єдиному реєстрі боржників, майно товариства, зокрема і транспортні засоби, які є предметом позову, не перебуває під арештом, оскільки існує законодавча заборона накладати арешт на майно АТ «Укрзалізниця». Вважає, що оскільки транспортні засоби, які є предметом цього спору, не перебувають під арештом, то дії відповідача є протиправними і такими, що суперечать чинному законодавству України, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
У судовому засіданні у справі № 380/18421/25, яке відбулося 19.02.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 05.03.2026 о 10:30 год у зв'язку позаплановими технічними роботами у сервісі vkz.court.gov.ua.
06.03.2026 за вх.№ 18468 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні у справі № 380/18421/25, яке відбулося 12.03.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 31.03.2026 об 11:00 год за клопотанням представника позивача про відкладення та неявкою представника відповідача.
17.03.2026 за вх.№21895 від представника позивача надійшла заява про заміну сторони позивача, в якій просила замінити позивача у справі № 380/18421/25 - Державне некомерційне підприємство «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» на його правонаступника - Державне некомерційне товариство «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького».
В засіданні суду, яке відбулось 31.03.2026 судом задоволено заяву про заміну сторони позивача, відкладено розгляд справи до 16.04.2026 о 12:00 год для долучення додаткових доказів у справі.
10.04.2026 за вх.№30036 від представника позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1229-р «Про відчуження шляхом передачі майна у державну власність» (далі Розпорядження КМУ) було прийнято рішення про відчуження шляхом передачі у державну власність будівель та окремого індивідуально визначеного майна виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця», з віднесенням його до сфери управління Міністерства охорони здоров'я.
На виконання Розпорядження КМУ 03 червня 2024 року майно виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (зокрема і транспортні засоби, згідно з переліком) було передано акціонерним товариством «Українська залізниця» за актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948, до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 2024 №2064 «Про реорганізацію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького реорганізовано шляхом перетворення у Державне некомерційне підприємство «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького».
Відповідно до довідки №01-15/311 від 09.09.2025 на балансі Державного некомерційного підприємства «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» обліковуються транспорті засоби, які передані за актом приймання-передачі, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 №948 «Про затвердження акту приймання-передачі»:
- автомобіль ГАЗ-5204, державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 ;
- автомобіль ГАЗ-53, державний номерний знак НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 ЗІЛ-ММЗ-4502 /самоскид/, державний номерний знак НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_6 ;
- автомобіль ЗІЛ-133 /автокран/, державний номерний знак НОМЕР_7 , шасі НОМЕР_8 ;
- автомобіль УАЗ 3152, державний номерний знак НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_10 ;
- автомобіль УАЗ 3152, державний номерний знак НОМЕР_11 , шасі НОМЕР_12 ;
- автомобіль УАЗ 3962, державний номерний знак НОМЕР_13 , шасі НОМЕР_14 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_15 , шасі НОМЕР_16 ;
- автомобіль MAZDA E-200, державний номерний знак НОМЕР_17 , шасі НОМЕР_18 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_19 , шасі НОМЕР_20 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_21 , шасі НОМЕР_22 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_23 , шасі НОМЕР_24 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_25 , шасі НОМЕР_26 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_27 , шасі НОМЕР_28 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_29 , шасі НОМЕР_30 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_31 , шасі НОМЕР_32 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_33 , шасі НОМЕР_34 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_35 , шасі НОМЕР_36 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_37 , шасі НОМЕР_38 ;
- автомобіль MAZDA E-2200, державний номерний знак НОМЕР_39 , шасі НОМЕР_40 ;
- автомобіль ВАЗ-2104, державний номерний знак НОМЕР_41 , шасі НОМЕР_42 ;
- MERSEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_43 , шасі НОМЕР_44 ;
- автомобіль KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_45 , шасі НОМЕР_46 ;
- автомобіль KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_47 , шасі НОМЕР_48 ;
- автомобіль KIA PREDGIO, державний номерний знак НОМЕР_49 , шасі НОМЕР_50 ;
- автомобіль Екскаватор ЭО-2628, державний номерний знак НОМЕР_51 , шасі НОМЕР_52 ;
- автомобіль Спеціальний причіп ГПА-1 /Електростанція/, державний номерний знак НОМЕР_53 , шасі НОМЕР_54 ;
- автомобіль ГАЗ-3110, державний номерний знак НОМЕР_55 , шасі НОМЕР_56 ;
- автомобіль ГАЗ-322141 ШДТ, державний номерний знак НОМЕР_57 , шасі НОМЕР_58 ;
- автомобіль УАЗ-3741, державний номерний знак НОМЕР_59 , шасі НОМЕР_60 .
Листом від 24.08.2024 за №31/28/17/Ш-2174-1921-2024, Територіальний сервісний центр МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Головного сервісного центру МВС повідомив позивача про відсутність підстав для перереєстрації транспортного засобу, оскільки, при здійсненні перевірок було виявлено, що відомості про АТ «Укрзалізниця» містяться в Єдиному реєстрі боржників.
19.09.2025 позивач звернувся до начальника РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях та просив здійснити перереєстрацію та зареєструвати за державним некомерційним підприємством «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» транспортні засоби, які передані згідно з актом приймання-передачі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 №948 від Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» та регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
З метою реєстрації транспортних засобів позивачем було подано: акт приймання-передачі затверджено наказом МОЗ від 03.06.2024 №948; акт розбіжностей до акту прийому-передачі затверджений наказом МОЗ від 03.06.2024 №948; довідка про перебування ТЗ на військовому обліку від ТЦК та СП Печерського району міста Києва від 30.07.2024 №8095; наказ МОЗ від 03 червня 2024 року про затвердження акту приймання передачі; довіреність ЛНМУ імені Данила Галицького від 16.07.2024 № 01-15/411; наказ ЛНМУ імені Данила Галицького від 16.07.2024 про призначення відповідальним ОСОБА_1 ; наказ МОЗ від 24.05.2024 про призначення ректора Ореста Чемериса; розпорядження КМУ від 29.12.2023 про відчуження шляхом передачі майна у державну власність; додаток до розпорядження КМУ від 29.12.2023 «Перелік нерухомого та окремого індивідуально визначеного майна, виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця» та регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», що передаються у державну власність».
Листом від 29.09.2025 №31/28/17-16375-2025 позивача повідомлено, що при здійсненні перевірок було виявлено, що відомості про АТ «Укрзалізниця» містяться в Єдиному реєстрі боржників, тому, у сервісного центру МВС відсутні правові підстави для перереєстрації транспортних засобів.
Вважаючи рішення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС № 4641 про відмову у перереєстрації транспортних засобів протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ), регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до норм статті 34 Закону №3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій (пункт 3 Порядку № 1388).
Відповідно до положень пункту 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема: рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність.
Так, судом встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1229-р «Про відчуження шляхом передачі майна у державну власність» (далі Розпорядження КМУ) було прийнято рішення про відчуження шляхом передачі у державну власність будівель та окремого індивідуально визначеного майна виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі- лікарня), з віднесенням його до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. На виконання Розпорядження КМУ 03 червня 2024 року майно лікарні (зокрема і транспортні засоби, про які зазначено позивачем у позові) було передано третьою особою за актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948, до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Пунктом 2 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948 було закріплено на праві оперативного управління за позивачем об'єкти, які передані згідно з актом приймання-передачі, затвердженим цим наказом. Отже, власником транспортних засобів, які є предметом спору у цій справі, стала держава в особі Міністерства охорони здоров'я України, яке, у свою чергу, закріпило це майно на праві оперативного управління за позивачем. При цьому, суд зауважує, що третьою особою не оспорюється перехід права власності на рухоме майно зазначене позивачем у позові.
Отже, відповідно до пункту 8 Порядку № 1388, одним із документів, що підтверджує придбання транспортного засобу, є рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність, яким в даному випадку.
Водночас, згідно ст. 34 Закону №3353-ХІІ, у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
Суд звертає увагу на тому, що пунктом 15 Порядку № 1388, визначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985.
Тож, встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком № 1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника, що є основною метою вказаної норми.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 319 ЦК України).
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (ч. 5 ст. 34 Закону № 3353-XII).
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 зазначила: «Отже, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації».
Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства України, оскільки набуття права власності на рухоме майно виникає з моменту його передачі, беззаперечним є той факт, що з 03.06.2024 (дата передачі транспортних засобів, зазначених у позові, за актом приймання-передачі) право власності на транспорті засоби перейшло від АТ «Укрзалізниця» у державну власність до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, яке, у свою чергу, закріпило це майно на праві оперативного управління за позивачем.
Відповідач не заперечує того факту, що позивачем було подано до відповідача належним чином оформлений пакет документів для перереєстрації транспортних засобів. Водночас, підставою для відмови у перереєстрації Відповідач зазначає, наявність відомостей про АТ «Укрзалізниця» в Єдиному реєстрі боржників. І відомості в реєстр не внесені що транспортні засоби перебувають у власності Міністерства охорони здоров'я.
Крім того, варто звернути увагу на підставу для відмови, зокрема, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється.
Оскільки власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби, а надані документи не дають підстав вважати, що позивач не є власником транспортних засобів, то такі транспортні засоби за заявою підлягає реєстрації (перереєстрації). Позивачем надано документи, які підтверджують правомірність придбання ним (на підставах, не заборонених законом) вказаного транспортного засобу (умова, за якої транспортний засіб підлягає реєстрації на нового власника).
До того ж, приписи ст. 34 Закону № 3353-XII, передбачають здійснення процедури перевірки на предмет внесення до Єдиного реєстру боржників саме особи, що звертається за перереєстрацією транспортного засобу.
При цьому в даному випадку, звернення за перереєстрацією здійснювалося шляхом подання відповідної заяви від імені набувача за Актом приймання передачі транспортного засобу автомобіля, то згідно положень статті 34 Закону № 3353-XII перевірка мала здійснюватися відносно позивача, а не АТ «Укрзалізниця», який не був суб'єктом такого звернення.
Суд вважає, що віднесення АТ «Укразалізниця», як боржника в Єдиному державному реєстрі боржників, не може слугувати підставою для відмови в у прийнятті рішення з приводу перереєстрації автомобілів, оскільки зобов'язання щодо підстав укладених договорів між позивачем та третьою особою є належним чином виконаними. Щодо не внесення відомостей про зміну власника транспортних засобів, то суд враховує ту обставину, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1229-р «Про відчуження шляхом передачі майна у державну власність» (далі Розпорядження КМУ) було прийнято рішення про відчуження шляхом передачі у державну власність будівель та окремого індивідуально визначеного майна виробничого підрозділу «Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі- лікарня), з віднесенням його до сфери управління Міністерства охорони здоров'я. На виконання Розпорядження КМУ 03 червня 2024 року майно лікарні (транспортні засоби) було передано третьою особою за актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948, до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, тобто позивач є набувачем майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, рішення про відмову у здійсненні реєстрації автомобілів, переданих за актом приймання-передачі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 червня 2024 року №948, суд вважає протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу, суд дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрації) транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС. Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.
Зазначене свідчить про дискреційні повноваження сервісних центрів МВС щодо реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі № 599/1422/16-а.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1388 експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Постановою Кабінету Міністрів України №190 від 04.03.2022 внесено зміни до Порядку №1388 та продовжено строк державної реєстрації, проте цим Порядком не скасовано заборону експлуатації транспортних засобів, які не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС.
Суд зазначає, що в даному випадку відповідачеві при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви слід врахувати таке.
У пункті 50 рішення по справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Суд зазначає, що хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21 зазначив, що згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
Оскільки Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641при наданні відповіді на заяву позивача про відмову в перереєстрації транспортних засобів на нового власника, не було враховано особу нового власника, суд вважає за доцільне зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 повторно розглянути заяву Державного некомерційного товариства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» щодо перереєстрації транспортних засобів, зазначених в акті приймання-передачі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948 та прийняти рішення за результатами такого звернення з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Саме тому, суд вважає що такий обраний спосіб захисту є належним та достатнім в даному випадку, а позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для частково задоволення адміністративного позову.
Щодо судового збору, то згідно ст.139 КАС України такий підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 8 тієї самої статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8) то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати з судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 про відмову у перереєстрації транспортних засобів, зазначених в акті приймання-передачі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях в особі філії ГСЦ МВС Територіальний сервісний центр МВС №4641 повторно розглянути заяву Державного некомерційного товариства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» щодо перереєстрації транспортних засобів, зазначених в акті приймання-передачі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.06.2024 № 948 та прийняти рішення за результатами такого звернення з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду.
Стягнути з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Франківській та Закарпатських областях (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола. 11; код ЄДРПОУ 45307457) на користь Державного некомерційного товариства «Львівський медичний університет імені Данила Галицького» (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69; код ЄДРПОУ 02010793) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.04.2026.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна