про повернення позовної заяви
20 квітня 2026 рокусправа № 380/6890/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови,
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) з позовом до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 79408705, винесену головним державним виконавцем Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пікулою Олегом Богдановичем.
Ухвалою суду від 14.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Вказано на необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- уточнення суб'єктного складу сторін, зазначення їх реквізити відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України;
- надання доказів надіслання позовної заяви сторонам;
- подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 14.04.2026 позивач подав клопотання про поновлення процесуального строку в якому вказав, що починаючи з 2022 року і по сьогоднішній день Військова частина НОМЕР_1 залучена до ведення активних бойових дій в Запорізькій області в повному складі. Всі без виключення підрозділи (у тому числі юридична служба), спрямовують свої зусилля на забезпечення потреб безпеки і оборони, належного виконання бойових завдань структурними підрозділами в зоні активних бойових дій. Ведення претензійно-позивної роботи звичайно входить у прямі функціональні обов'язки юридичної служби, проте просить врахувати суд, що під час збройного конфлікту юридична служба додатково виконує обов'язки юридичного радника командира військової частини.
При вирішенні клопотання суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 287 КАС України позовну заяву про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений з доказів день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, “повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вирішуючи питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Із змісту позовної заяви та долучених документів суддя з'ясував, що позивач оскаржив постанову головного державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пікули Олега Богдановича від 21.10.2025 у виконавчому провадженні №79408705 про відкриття виконавчого провадження. Вказана постанова отримана Військовою частиною 25.12.2025 (вх. №5170).
Отже, десятиденний строк для оскарження постанови державного виконавця минув ще 05.01.2026.
Представник позивача у клопотання про поновлення строку звернення до суду вказав, що Військова частина НОМЕР_1 залучена до ведення активних бойових дій в Запорізькій області в повному складі. Всі без виключення підрозділи (у тому числі юридична служба), спрямовують свої зусилля на забезпечення потреб безпеки і оборони, належного виконання бойових завдань структурними підрозділами в зоні активних бойових дій, а юридична служба додатково виконує обов'язки юридичного радника командира військової частини.
Суддя зважає на покликання сторони позивача про залучення Військової частини НОМЕР_1 до ведення активних бойових дій та спрямування зусилля на забезпечення потреб безпеки і оборони, належного виконання бойових завдань структурними підрозділами в зоні активних бойових дій, проте така обставина не може визнаватися безумовною підставою для поновлення строків звернення до суду, що порушені.
Водночас слід зауважити, що представник позивача не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені ним в клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини, які свідчать, що особи відповідальні за забезпечення правової роботи у Військовій частині НОМЕР_1 були позбавлені можливості підготувати та подати позову у встановлений процесуальним законом строк, як і не надано доказів вчинення будь-яких дій з метою звернення до суду у встановлений строк.
Суддя зауважує, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
З врахування викладеного, суддя висновує, що представник позивача не вказав поважних причин пропуску строку звернення до суду ще з січня 2026 року, а також, не надав жодного доказу поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 14.04.2026 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви. Викладені позивачем причини (обставини) пропуску строку звернення до суду не є поважними та підстав для його поновлення немає.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.
З доказів, долучених до позовної зави, суддя встановив, що за подання даного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №129 від 25.03.2026.
Оскільки суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви, сплачений судовий збір за подання цього позову, слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
2. Повернути Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
3. Надіслати копію ухвали до електронного кабінету представника позивача, оскільки заява та долучені до неї документи подані представником позивача через підсистему «Електронний суд».
4. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович