про закриття провадження у справі
20 квітня 2026 року Справа №320/41165/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 19 липня 2023 року № Ф-46047-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 13 535,70 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у базі даних відповідача шляхом погашення суми податкового боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму боргу (недоїмки), вказаної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 19.07.2023 за № Ф-46047-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у листопаді 2019 року ГУ ДФС у м. Києві виставляло позивачу аналогічну вимогу від 05.11.2019 № Ф-46047-17, яку визнано протиправною у судовому порядку у межах адміністративної справи № 640/1740/20.
Вказує, що підстави для нарахування податкового боргу у вимозі від 19.07.2023 № Ф-46047-17 є аналогічними тим, що слугували для винесення вимоги від 05.11.2019 № Ф-46047-17.
Зазначає, що зареєстрований та здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, в той час як відповідач обліковує ОСОБА_1 як самозайняту особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у зв'язку із чим фактично здійснюється подвійне нарахування єдиного соціального внеску.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 320/41165/23 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 320/41165/23 задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управлінням ДПС у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ф-46047-17у від 19.07.2023 у межах виконавчого провадження ВП № 73732017, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/41165/23.
Позивачем подано клопотання, у якому вказується, що 06.03.2024 ГУ ДПС м. Києва винесено по тому ж боргу ще одну податкову вимогу по сплаті ЄСВ № Ф-46047-17.
Зазначену вимогу позивач оскаржив у порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби України та рішенням від 04.06.2024 № 16556/6/99-00-06-02-03-06 скаргу задоволено та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2024 № Ф-46047-17 скасовано.
Крім того, зі змісту рішення ДПС України слідує, що станом на 29.03.2024 контролюючим органом проведено коригування даних інтегрованої картки платника, у зв'язку із чим сума боргу, зазначена у оскаржуваній вимозі не обліковується.
Також, судом встановлено, що листом від 20.06.2024 № 17981/5/26-15-13-07-05 ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у якому вказується, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, інтегровану картку платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (для ФОП, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) з єдиного внеску приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме: виключено некоректні нарахування з єдиного внеску в сумі 18 276,72 гривень.
У вказаному листі відповідачем зазначено, що у ОСОБА_1 заборгованість з єдиного внеску за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 19.07.2023 № Ф-46047-17У не обліковується, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.07.2023 № Ф-46047-17У вважається відкликаною.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, встановленим обставинам у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктами 60.1.2, 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПК України).
Крім того, пунктом 60.4 ст. 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Також, пунктом 1 розділу VI Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Hаказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770, податкова вимога вважається відкликаною, серед іншого, з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги, прийнятого з урахуванням вимог статті 55 глави 4 розділу II Кодексу; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2024 № 46047-17 містить суму боргу у розмірі 17 957,70 грн, що свідчить про відкликання спірної вимоги від 19.07.2023 № Ф-46047-17.
Крім того, про відкликання оскарженої вимоги також й слідує й з листа відповідача від 20.06.2024 № 17981/5/26-15-13-07-05.
Також, судом встановлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, інтегровану картку платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (для ФОП, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) з єдиного внеску приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме: виключено некоректні нарахування з єдиного внеску в сумі 18 276,72 гривень.
Вказане свідчить про усунення відповідачем порушень, які зумовили звернення позивача з позовними вимогами до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 вказано, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Зважаючи на вищенаведене та беручи до уваги, що відповідачем самостійно виправлено оскаржувані порушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Згідно із ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, чинне законодавство передбачає, що у випадку закриття провадження у справі сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута особі, яка його сплатила, за умови подання такою особою відповідного клопотання.
Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 01.04.2025 у справі № 520/25012/24 зазначив, зокрема, що у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за наслідками подання ним відповідного клопотання в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом в постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3162/22, від 08 вересня 2022 року у справі № 826/6378/17, від 13 листопада 2024 року у справі № 120/18952/23, від 31 жовтня 2024 року у справі № 520/5353/24.
Відповідного клопотання позивачем до суду не подано, що унеможливлює здійснення відповідної процесуальної дії щодо повернення судового збору під час вирішення питання про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 320/41165/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Войтович І. І.