з питань залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 року Київ Справа № 990/275/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РВС ОПТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РВС ОПТ ПЛЮС» звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411 - визнати нечинним та скасувати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що податковий орган під видом камеральної перевірки провів документальну перевірку без законних на те підстав.
Вказує, що відповідач стверджуючи про відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної не визначив, яка саме податкова накладна не зареєстрована товариством.
Посилається, що усі податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2023 у справі № 990/275/23 передано справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
10.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.11.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі № 990/275/23 прийнято до провадження адміністративну справу та залишено без руху позовну заяву у зв'язку із несплатою судового збору за подання такої до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі № 990/275/23 відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовується пропуском процесуального строку на звернення із позовною заявою до адміністративного суду.
Так, ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що за результатами камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411, яке надіслано засобами поштового зв'язку рекомендованим листом, та яке повернуто за закінченням строку зберігання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 990/275/23 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві оригінали письмових доказів направлення позивачу та повернення податкового повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411.
На виконання вказаної ухвали суду відповідачем надано оригінали витребуваних доказів.
Таким чином, вирішуючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску процесуального строку на звернення із позовом до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Приписами ч. 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не подавалася скарга до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Так, судом встановлено, за результатами камеральної перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411.
Вказане рішення направлено 08.02.2023 засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та повернуто відправнику 13.03.2023 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно із абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, в силу приписів статті 42 ПК України, спірне податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411 вважається врученим 13.03.2023.
Зважаючи на вказане, суд зазначає, що останнім днем для звернення до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411 було 13.09.2023.
Водночас, ТОВ «РВС ОПТ ПЛЮС» звернулося до суду із цим позовом 23.10.2023, тобто, в порушення встановленого шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як зазначалося вище, приписами ч. 1 та 3 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 88700411, у зв'язку із чим позовна заява залишається без руху на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України.
Згідно із ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усуненні шляхом надання суду повторно:
- обґрунтованої заяви (клопотання) щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РВС ОПТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.