20 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/18321/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 12.11.2001 по 13.01.2003 та з 01.11.2007 по 16.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати у подвійному розмірі до її страхового стажу періоди роботи з 12.11.2001 по 13.01.2003 і з 01.11.2007 по 16.04.2025 та здійснити з 16.04.2025 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вже проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що у періоди з 12.11.2001 по 13.01.2003 та з 01.11.2007 по 16.04.2025 працювала в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а тому період такої роботи відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 підлягає зарахованню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.08.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на безпідставність. Вважає, що обчислення стажу проводиться в місяцях, врахування їх проводиться в одинарному розмірі. Пільг по обчисленню стажу за період з 01.01.2004 законодавством не передбачено, а тому зарахування для обчислення розміру пенсії періодів роботи у відділенні реанімації та відділенні реанімації і інтенсивної терапії після 01.01.2024 у подвійному розмірі суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ухвали суду від 05.03.2026 залучено до участі у справі №240/18321/25, як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву впродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та позовної заяви з додатками.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2, Управління) не скористалося своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
Позивачка вважає, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я протиправною, а тому звернулася до суду із даним позовом.
Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.2025 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров'я, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка їй призначена із розрахунку страхового стажу в 29 років 4 міс. 18 днів.
19.05.2025 та 10.06.2025 позивачка зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявами про перерахунок пенсії з урахуванням у подвійному розмірі стажу роботи з 12.11.2001 по 13.01.2003 на посаді медичної сестри анестезістки реанімаційного відділення Малинського районного територіального медичного об'єднання та у період з 01.11.2007 по 16.04.2025 на посаді сестри медичної стаціонарного відділення реанімації в Державній установі "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського Академії медичних наук України".
Як стверджує представник відповідача 1, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто подану таку за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви прийнято рішення № 064250010618 від 29.07.2025 про відмову у зарахуванні її періоду роботи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я до подвійного стажу та перерахунку призначеної пенсії.
Позивачка вважає свої права порушеними, що спонукало її звернення до суду із даною позовною заявою.
Надання правової оцінки спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом № 1058-IV, є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону № 1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Згідно статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Як свідчать записи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.08.2001 позивачка у період з 12.11.2001 по 13.01.2003 працювала на посаді медичної сестри анестезістки реанімаційного відділення Малинського районного територіального медичного об'єднання та у період з 01.11.2007 по 16.04.2025 на посаді сестри медичної стаціонарного відділення реанімації в Державній установі "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського Академії медичних наук України".
Отже, в період з 12.11.2001 по 13.01.2003 та з 01.11.2007 по 16.04.2025 позивачка працювала на посадах в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я.
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідачами під час виконання покладених на них функцій.
Проаналізувавши викладені положення, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідно до статті 60 Закон № 1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV період роботи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити певні дії, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, рішенням якого відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Відтак, дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що здійснював розгляд заяви позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог.
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та з урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 064250010618 від 29.07.2025 та зобов'язання вчинити певні дії.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 064250010618 від 29.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.11.2001 по 13.01.2003 на посаді медичної сестри анестезістки реанімаційного відділення Малинського районного територіального медичного об'єднання, період роботи з 01.11.2007 по 16.04.2025 на посаді сестри медичної стаціонарного відділення реанімації в Державній установі "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім.Ф.Г.Яновського Академії медичних наук України" та здійснити з 16.04.2025 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вже проведених виплат.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 20 квітня 2026 р.
20.04.26