Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 квітня 2026 року Справа№200/5254/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним дії відповідача, які полягають в неправильному розрахунку пенсії:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку 1,115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 13559,41 (2021, 2022 та 2023 роки), зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998 та перерахувати пенсію позивачу, з урахуванням вказаних показників, починаючи з 18.05.2024 (моменту призначення пенсії), а показник 1,115 застосувати починаючи з 01.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 18.05.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з розрахунком пенсії для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовувався середній заробіток за три попередні роки (за 2021-2023 роки) у розмірі 13559,41 грн. Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідач - 1 провів індексацію показника зарплати, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені в розмірі 1,023, а не відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Позивач вважає дії відповідача - 1 щодо проведення індексації пенсії у 2025 році в неналежному розмірі протиправними та зазначає, що при індексації пенсії повинен застосовуватись коефіцієнт 1,115. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги.
Також вважає протиправним позивачу протиправно незараховано період роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998. Зазначає, що в період з 20.10.1997 по 06.02.1998, позивач працювала за професією «електромонтер», що підтверджується уточнюючою довідкою та підлягає зарахуванню до стажу для обчислення пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
12.12.2025 у зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа передана на розгляд судді Загацькій Т.В.
Ухвалою суду від 18.12.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №200/5254/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи розпочато спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач - 1 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі з тих підстав, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно норм чинного законодавства України.
Також вказав, що при призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998.
Окремо відповідач - 1 зазначає, що до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи з 18.05.2024 пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати. Натомість позивач звернувся до суду щодо спірного питання лише 17.07.2025, що не може бути визнано як розумний строк для захисту порушеного права. Отже, на переконання Головного управління, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 19.02.2026 залучено в якості другого відповідача у справі № 200/5254/25 - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
В поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач - 2 позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі з тих підстав, що надана трудова книжка НОМЕР_1 взагалі не містить записів про роботу за період з 20.10.1997 по 06.02.1998. Позивачкою надана довідка, видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії «Допропіллявугілля». Однак, Головне управління звертає увагу суду щодо неможливості врахувати довідку, оскільки зазначена довідка не містить номеру та дати видачі. Вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області були відсутні законні підстави для зарахування зазначеного позивачкою періоду.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивача - ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, починаючи з 18.05.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2024 №200/6502/24, залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 один місяць простою у 2022 році у товаристві з додатковою відповідністю «Шахта «Білозерська»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 період занять у навчальному центрі з 01.09.2008 по 26.10.2008 до пільгового стажу за Списком №2; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи з 15.10.1996 по 16.04.1997, з 02.12.2007 по 31.03.2008 та з 24.10.2014 по 09.04.2015, 16.10.2015 по 09.04.2016, 14.10.2016 по 01.11.2016; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п."б" ст.13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" з 18.05.2024.
Рішення суду набрало законної сили 03.04.2025.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області призначено пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст.13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" з 18.05.2024.
Крім того, судом встановлено, що при призначенні пенсії за віком позивачу застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки, тобто (2021- 2023) в розмірі 13559,41 грн.
Відповідно даних електронної пенсійної справи позивача з 01.03.2025 здійснено перерахунок пенсії «Індексація заробітку» відповідно до п.6 ч.2 Постанови №209, за результатами опрацювання перерахунку середній показник заробітної плати (доходу) в Україні 13559,41 грн збільшено на коефіцієнт 1,023, який склав 13871,28 грн (додаються розпорядження) та встановлено доплату відповідно до абз.4 п.7 Постанови №209 - «Доплата особам, яким не виповнилось 70 років » в розмірі 256,59 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі Закон №2017-III) у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону №1282-XII).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-ІV.
Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 видав постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ---------------------------- + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-ІV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Відповідно до пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №209, якою зокрема постановив, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Отже, індексація пенсії відповідно до Постанови №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2024 році згідно з Законом №1058-ІV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV. Застосуванню також підлягають відповідна Постанова №209.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-ІV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним.
Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 26.02.2025 у справі №160/6686/24, від 27.02.2025 у справі №400/2358/24, від 24.03.2025 у справі №380/11333/24, від 08.04.2025 у справі №260/4303/24 та підтримано у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
З урахуванням наведених вище норм права, указаних висновків Верховного Суду, суд зазначає, що індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн) на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови №209, тоді як здійснення ГУ ПФУ в Донецькій області перерахунку (індексації) пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 та яким звужено зміст існуючого права позивача, є неправомірним.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду, суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не проведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, у розмірі 1,115; зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 та у зв'язку із цим провести з 01.03.2025 виплату недоотриманої пенсії.
Щодо не зарахування відповідачем - 2 періоду роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області при призначенні пенсії позивачу не зарахувало спірний період довідка, що видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля», не містить номеру та дати видачі.
З цього приводу суд вказує, що відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
За змістом пунктів 23, 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Положеннями частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У спірному випадку до стажу позивача , що дає право на призначення пенсії, не зараховано період роботи 20.10.1997 по 06.02.1998 електромонтером, відповідно до довідки, що видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля».
Стосовно довідки, яка не містить номеру та дати її видачі, суд вважає, що такі обставини не могли бути перешкодою для відповідача - 2 додатково з'ясувати дану інформацію у разі наявності його сумнівів як у заявниці, так і в органу, що видав довідку.
Суд приймає до уваги те, що відповідачем не подано доказів вжиття необхідних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності записів довідки, що видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля», стосовно спірних періодів, натомість відмовлено у їх зарахуванні до страхового стажу.
Суд також зазначає, що відповідно до положення Порядку № 637, пункт 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, який визначає перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, не покладає обов'язок на особу надавати органу Пенсійного фонду відомості про реорганізацію підприємств, установ та організацій - роботодавців.
Інших підстав для незарахування спірних періодів до страхового стажу позивача відповідачем не наведено.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Вимогами пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тож дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23 (провадження №К/990/37966/23).
Враховуючи те, що судом встановлено протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача з 20.10.1997 по 06.02.1998 на підставі довідки, що видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля», з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності щодо розгляду заяви позивача від 18.05.2024) зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998 та здійснити перерахунок пенсії з 18.05.2024, з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги позивачки про виплату перерахованої пенсії у даній частині, суд зазначає таке.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що після того, як пенсійний орган, визначений за принципом екстериторіальності призначає пенсію, він передає пенсійну справу до пенсійного органу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тому, на цей час, поки пенсійна справа разом із перерахованою пенсією позивача не надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, умови для виплати пенсії ще не настали. Отже, після здійснення перерахунку пенсії Головне управління ПФУ в Херсонській області повинно направити до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, для здійснення позивачці виплати пенсії, відповідно до Порядку № 22-1.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає, що позовні вимоги стосуються періоду з 01.03.2025 та з 18.05.2024 (дати призначення пенсії, яка призначена на виконання рішення суду 200/6502/24, яке набрало законної сили 03.04.2025). Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою за допомогою системи «Електронний суд» 17.07.2025, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Крицак Валентини, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для призначення пенсії, у розмірі 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 та у зв'язку із цим провести з 01 березня 2025 року виплату недоотриманої пенсії.
Визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 20.10.1997 по 06.02.1998 на підставі довідки, що видана Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства Державної холдингової компанії «Добропіллявугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.05.2024) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 20.10.1997 по 06.02.1998 та здійснити перерахунок пенсії з 18.05.2024, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Повне судове рішення складено 20.04.2026.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька