Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення без розгляду позовної заяви
20 квітня 2026 року Справа №640/18694/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши матеріали адміністративної справи № 640/18694/22 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Газ Постач»
до Головного управління ДПС у м. Києві - відповідач 1,
Державної податкової служби України - відповідач 2,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Тех Газ Постач», через свого представника адвоката Стасевич С.Я., звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541190/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541189/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541188/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021р. № 3564994/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021р. № 3564995/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570543/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570532/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570530/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570560/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570542/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570528/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570538/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570546/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570548/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570531/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570536/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570534/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570563/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570529/42463704;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570541/42463704;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 633 від 29.11.2021 р.. датою його доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 634 від 29.11.2021 р., датою його доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 635 від 29.11.2021 р., датою його доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 619 від 17.11.2021 р. датою її доставленім до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 678 від 30.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 622 від 23.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 645 від 29.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 668 від 30.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 706 від 30.11.2021 р. датою його доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 626 від 26.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 627 від 26.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 652 від 29.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 676 від 30.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 657 від 29.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 672 від 30.11.2021 р. датою її доставляння до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 656 від 29.11.2021 р. датою її доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 665 від 30.11.2021 р. датою її доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 703 від 30.11.2021р. датою його доставленім до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 620 від 19.11.2021 р. датою її доставлення до ДПС України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 659 від 30.11.2021 р. датою її доставлення до ДПС України.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів суму понесених судових витрат: судового збору в розмірі 99240,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 85000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18694/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
У відповідності до п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/18694/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
Ухвалою від 05 травня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнята до розгляду адміністративна справа № 640/18694/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Газ Постач» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою від 27 лютого 2026 року суд витребував у позивача квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК з підставами зупинення такої реєстрації та направлення їх на реєстрацію, квитанції щодо направляння та реєстрації/ зупиненні реєстрації ПН/РК, які були первісно подані позивачем та показники яких коригувались, докази направлення на адресу податкового органу Пояснень до розблокування податкових ПН/РК, копії квитанцій № 2 (№ 1 за наявності) про направлення на реєстрацію ПН/РК за умови їх відсутності у матеріалах справи, Скарги позивача встановленої форми направлені до ДПС України (за їх наявності) та результати їх розгляду із датою їх отримання позивачем, копії всіх документів, які надавались податковому органу для вирішення питання про розблокування ПН/РК, перелік яких також зазначений у Клопотанні відповідача про витребування доказів, за виключенням тих документів, які були долучені позивачем до позову.
Крім того, суд вважав за доцільне зобов'язати позивача надати суду письмові пояснення із зазначенням відносності наданих доказів та документів щодо кожного оскаржуваного Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, яке оскаржується із зазначенням ПН/РК направлених на реєстрацію, квитанції № 2, квитанції відповідача 1 щодо зупинення реєстрації і підставами такого зупинення, переліку документів визначених відповідачем 1 які необхідні для такої реєстрації, докази направлення Письмових пояснень із переліком документів наданих до таких Пояснень, Скарги та долучених до неї додатків та доказів їх направлення на адресу відповідачів, результати розгляду таких скарг із доказами та датою їх отримання.
04 березня 2026 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі до витребуваних судом документів.
Ухвалою від 10 квітня 2026 року залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Газ Постач» до Головного управління ДПС у м. Києві - відповідач 1, Державної податкової служби України - відповідач 2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії у зв'язку із недотриманням позивачем строків звернення до суду.
15 квітня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку відповідно до якої останній просив суд: 1) визнати причини пропуску ТОВ «Тех Газ Постач» строку, передбаченого статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів, поважними; 2) поновити ТОВ «Тех Газ Постач» строк для звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві - відповідач 1, Державної податкової служби України - відповідач 2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.
В обґрунтування вищеозначеної заяви представник позивача зазначив наступне.
ТОВ «Тех Газ Постач» 25.10.2022 р. разом з позовною заявою звернулося до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду (копія додається), за результатами розгляду якої Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу від 02.11.2022 р. №640/18694/22 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (копія додається).
В заяві від 25.10.2022 р. про поновлення строку звернення до адміністративного суду ТОВ «Тех Газ Постач» зокрема зазначено, що за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, Державною податковою службою України були винесені рішення від 12.01.2022р. №1300/42463704/2, №1188/42463704/2, №1176/42463704/2, №1192/42463704/2, №1175/42463704/2, №1196/42463704/2, №1177/42463704/2, №1193/42463704/2, №1287/42463704/2, №1255/42463704/2, №1194/42463704/2, №1183/42463704/2, №1184/42463704/2, № 1185/42463704/2 від 13.01.2022р. №1715/42463704/2, №1716/42463704/2, №1752/42463704/2, №1753/42463704/2, №1714/42463704/2, № 1713/42463704/2, якими скарги ТОВ «Тех Газ Постач» залишено без задоволення. Оскільки рішення за результатами розгляду скарг було отримано ТОВ «Тех Газ Постач» 12.01.2022 р. та 13.01.2022 р., то строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою у позивача спливав 12.04.2022 р. та 13.04.2022 р. Однак, 24.02.2022р. Указом Президента України № 64/2022 на всій території України було введено воєнний стан через військову агресію Російської Федерації проти України.
Відповідно до наказу ТОВ «Тех Газ Постач» від 01.03.2022р. № 11, копія якого була додано до заяви, зупинено здійснення господарської діяльності через загрозу життю і здоров'ю працівників Товариства, яка виникла у зв'язку із воєнними діями Російської Федерації на території України.
Згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Наказом ТОВ «Тех Газ Постач» від 29.08.2022 р. № 12 відновлено здійснення господарської діяльності Товариства з 29 серпня 2022 року (копія наказу також додана до заяви). Представник позивача зазначив що саме 29.08.2022 року під час відновлення господарської діяльності, бухгалтерії ТОВ «Тех Газ Постач» стало відомо про наявність рішень про результати розгляду скарг, винесених Державною податковою службою України, які (рішення) були направлені товариству в електронному вигляді.
Враховуючи те, що у період з 01.03.2022 р. по 28.08.2022 р. ТОВ «Тех Газ Постач» тимчасово не здійснювало господарську діяльність через наявність форс мажорних обставин (військової агресії російської федерації проти України), тому позивач просив суд поновити пропущений процесуальний строк для звернення до адміністративного суду.
Щодо заяви позивача від 25.10.2022 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду ТОВ «Тех Газ Постач», яка сформована у підсистемі «Електронний суд» 14.04.2026 року та отримана Донецьким окружним адміністративним судом 15.04.2026 року, суд зазначає наступне.
Так, Донецьким окружним адміністративним судом отримана справа № 640/16984/22 у п'яти пронумерований та прошитих томах.
Відповідно до додатків до позовної заяви (том 1, аркуш справи 1-18) представником позивача долучені наступні документи:
- Копія позовної заяви у 2-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541190/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541189/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 17.12.2021р. № 3541188/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021р. № 3564994/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021р. № 3564995/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570543/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570532/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570530/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570560/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570542/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570528/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570538/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570546/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570548/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570531/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570536/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570534/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570563/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570529/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2021р. № 3570541/42463704 у 3-х примірниках.
- Копія Договору транспортування природного газу № 2001000035 від 01.01.2020р. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного № 12/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії платіжних доручень № 1481 від 14.09.2021р., № 1505 від 16.09.2021р., № 1705 від 11.11.2021р., № 81 від 29.11.2021р., № 962 від 29.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 433 від 14.09.2021р., № 448 від 16.09.2021р., № 613 від 11.11.2021р. та розрахунків коригування № 633 від 29.11.2021р., № 634 від 29.11.2021р., № 635 від 29.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія листа на повернення коштів № 280\1 від 29.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Весна 21» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 380 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 3 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 3 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного №35/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія платіжного доручення № 319 від 17.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 619 від 17.11.2021р., № 678 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно - сальдової відомості 361 зі ПрАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 397 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 2 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 2 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного №16/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №5 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії платіжних доручень № 1864 від 23.11.2021р., № 1902 від 29.11.2021р., № 1472 від 16.09.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 622 від 23.11.2021р., № 645 від 29.11.2021р., № 668 від 30.11.2021р., № 452 від 16.09.2021р. та розрахунку коригування № 706 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Елеватор-Агро» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 382 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 4 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 4 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного №33/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії платіжних доручень № 125861 від 26.11.2021р., № 125860 від 26.11.2021р. 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 626 від 26.11.2021р., № 627 від 26.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Райз північ» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 395 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 2 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 2 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного № 31/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія платіжного доручення № 9577229868 від 29.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 652 від 29.11.2021р., № 676 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Прикарпатський меблевий комбінат» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 393 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 2 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 2 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного №23/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія платіжного доручення №136 від 29.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 657 від 29.11.2021р., № 672 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Карпатська нафтова компанія» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 387 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 2 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 2 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного № 02/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №7 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії платіжних доручень № 912 від 29.11.2021р., №722 від 16.09.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 656 від 29.11.2021р., № 665 від 30.11.2021р., № 446 від 16.09.2021р. та розрахунку коригування № 703 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Дистрибуційна компанія «Агротех» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 378 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 3 піт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 3 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору на поставку газу природного № 07/21 від 01.12.2020р. та додаток до договору №8 від 01.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія платіжного доручення № 3195 86 від 19.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії податкових накладних № 620 від 19.11.2021р., № 659 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копія оборотно-сальдової відомості 361 зі ТОВ «Агро-Край» у 3-х примірниках.
- Копія акту прийому-передачі газу природного № 372 від 30.11.2021р. у 3-х примірниках.
- Копії Пояснень до розблокування податкових накладних в кількості 2 шт. з додатками у 3-х примірниках.
- Копії Скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в кількості 2 шт. у 3-х примірниках.
- Копія Договору № 9/22 про надання правової допомоги від 30.08.2022р. у 3-х примірниках.
- Копія Додаткової угоди № 4 до Договору про надання правової допомоги № 9/22 від 12.10.2022р. у 3-х примірниках.
- Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.10.2022 р. у 1-му примірнику.
- Копія Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24.10.2022р. у 2-х примірниках;
- Копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у 3-х примірниках.
- Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в сумі 99 240,00 грн в 1 -му примірнику.
Інших доказів в обґрунтування своїх позовних вимог позивач при зверненні до суду із позовом не надав, а також у матеріалах отриманої Донецьким окружним адміністративним судом справи № 640/16984/22 були відсутні інші документи надані позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва датовані 25.10.2022 року, в тому числі Заява представника позивача на 3 аркушах про поновлення строку звернення до суду від 25.10.2022 року б/н.
Відповідно до підсистеми «»Діловодство адміністративного суду» Окружного адміністративного суду м. Києва, така заява від 25.10.2022 року при реєстрації позовної заяви та у інші дати, також відсутня.
Щодо строків звернення із позовом до суду.
Як убачається із матеріалів справи позивачем були направлені на реєстрацію розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких зазначено у цій ухвалі та реєстрація яких була зупинена податковим органом.
Підставою для зупинення означених розрахунків відповідачем 1 визначено: “Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» та запропонована додатково надати документи.
Позивачем були надані пояснення та документи, перелік яких він визначив самостійно та були направлені суб'єкту владних повноважень для прийняття рішення щодо реєстрації наданих податкових розрахунків.
Однак, позивачу було відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань 17.12.2021р., 23.12.2021р., 24.12.2021р.
Позивач не погодився із такими рішеннями відповідача 1 та направив скарги на адресу ДПС України, які були не задоволені рішеннями відповідача 2 від 12.01.2022, 13.01.2022.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва суду, за даними системи "Діловодство адміністративних судів" та вхідному штемпелю Окружного адміністративного суду м. Києва на позові - 28 жовтня 2022 року.
Тримісячний строк звернення до суду завершився 12 та 13 квітня 2022 року, відповідно.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до реєстрації з урахуванням застосування позивачем адміністративної процедури.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 ( провадження № 11-282апп24) виснувала наступний висновок:
[…]
17. Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
[…]
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України)».
Тобто позивач повинен був звернутись до суду у тримісячний строк після застосування процедури адміністративного оскарження, але допустив порушення строку звернення до суду більш ніж на шість місяців.
Частиною 1 та 3 ст. 123 КАС України передбачено, що разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частинами 13-15 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Представник позивача 15 квітня 2026 року звернувся із заявою про поновлення процесуального строку, крім означених вище підстав (надання заяви від 25.10.2022 року про поновлення строку звернення до суду) позивач зазначив про те, що у роботі позивача був оголошений простій.
Так, у відповідності до наказу позивача від 01 березня 2022 року № 11 «Про тимчасове зупинення господарської діяльності товариства» його керівником визначено: «У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану на всій території України. -
1. Тимчасово зупинити здійснення господарської діяльності товариства з 01 березня 2022р. через загрозу життю і здоров'ю працівників товариства, яка виникла у зв'язку із воєнними діями Російської Федерації проти України».
[…]
У відповідності до наказу позивача № 12 від 29 серпня 2022 року «Про відновлення
господарської діяльності товариства» керівником позивача визначено: «З метою забезпечення функціонування товариства, діяльність якого була тимчасово зупинена через військову агресію Російської Федерації проти України. -
1. Відновити здійснення господарської діяльності товариства з 29 серпня 2022р.
2. Працівникам товариства неухильно дотримуватись правил евакуації та у разі наявності повітряної тривоги залишити офісне приміщення і прямувати до найближчої захисної споруди».
3. […]
Ухвалою від 17 квітня 2026 року суд поновив розгляд справи.
Надаючи правову оцінку доводам представника позивача щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 місто Київ (код територіальної громади UA80000000000093317) згідно до розділу 2 «Територія бойових дій» датою початку бойових дій визначено 24.02.2022 року, а дата завершення бойових дій визначено 30.04.2022 року.
Тобто до закінчення строку на оскарження спірних рішень розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, оголошений військовий стан та відбувались бойові дії на території громади міста Києва.
Позивачем направлена позовна заява до суду 28 жовтня 2022 року, тобто після закінчення бойових дій на території Київської територіальної громади.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 липня 2025 року у справі № 280/402/24 виснувано наступні висновки: « […]
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вказані положення кореспондуються з частиною першою статті 8 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що першочергово варто надати оцінку дотриманню з боку судів першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права крізь призму аргументів касаційної скарги щодо безпідставного поновлення Товариству строку звернення до суду.
Так, звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства, своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також з метою забезпечення юридичної визначеності у спірних правовідносинах.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів у межах цієї справи прийняті митним органом у серпні 2022 року, а позовну заяву про оскарження рішень про коригування митної вартості було подано 11 січня 2024 року, тобто із пропуском 6-місячного строку звернення до суду.
Товариство додатково 02 лютого 2024 року з уточненою позовною заявою подало клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, та тим, що позивач територіально знаходиться та зареєстрований у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом та зазнає масових ракетних обстрілів, через відсутність організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства, позивачем було оголошено простій усім працівникам, що вплинуло на пропуск строку звернення до суду.
Суд першої інстанції, ухвалою від 07 лютого 2024 року визнав поважними причини пропуску Товариством строку звернення до суду з цим позовом та поновив позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Суд прийняв до уваги пояснення позивача про дію в Україні воєнного стану, знаходження ТОВ у м. Запоріжжя, яке є прифронтовим містом, неможливість нормального функціонування, оголошення простою.
Апеляційний суд, відхиляючи доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо безпідставності поновлення Товариству строків звернення до суду з цим позовом, погодився з твердженням суду першої інстанції про поважність причин пропуску останнім такого строку.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 р. у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
[…]
Згідно положень частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Не можна оминути увагою доводи відповідача про те, що місцем видання наказу №01П від 31.08.2022 «Про оголошення простою» є місто Львів, яке є місцезнаходженням ТОВ. При цьому, позивач у своєму клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, поважність пропущення строку на звернення до суду обґрунтовує саме неможливістю здійснення господарської діяльності, в умовах воєнного стану, в прифронтовому місті - Запоріжжі, та необхідністю, у зв'язку з цим, введення простою.
Окрім того, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не враховано, що й виникає ряд зауважень і до самого наказу «Про оголошення простою», адже у ньому не зазначено обставин, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для господарської діяльності підприємства, а також не наведено посилання на докази таких обставин, зокрема на такі, які б свідчили про об'єктивну неможливість здійснення роботи позивачем саме через введення воєнного стану, не перелічено працівників, яким оголошено простій, простій оголошено працівникам у м. Запоріжжя чи м. Львів.
Колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі, прийшовши до висновку про поважність причин пропуску Товариством строку звернення до суду, не надали оцінки кожному конкретному доводу останнього, а також не спростували доводи відповідача щодо безпідставності наведених Товариством обставин пропуску строку звернення до суду, обмежившись загальними судженнями і припущеннями (із переліченням наведених позивачем обставин, які стали підставою пропуску строку звернення до суду) про обґрунтованість заявленого Товариством клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на введення воєнного стану в Україні.
Натомість, щодо посилання Товариства на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов'язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу Товариства.
Натомість, посилаючись на введення воєнного стану в Україні як на підставу для поновлення Товариству строку звернення до суду, позивач не зазначав, а суди попередніх інстанцій не встановили конкретних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду і причинного зв'язку пропуску строку звернення до суду з такою обставиною.
Тобто, доводи позивача і висновки судів є логічно не послідовними, що є підставою для висновку про відсутність будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відтак, враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень судів попередніх інстанцій у цій справі про обґрунтованість наведених Товариством причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, право на доступ до правосуддя не повинне використовуватись учасником справи всупереч завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами, а рішення ухвалено із суворим дотриманням норм процесуального права.
В силу пункту 5 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивачем визнаються судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на викладене, предмет касаційного оскарження та приписи статті 349 КАС України, касаційну скаргу належить задовольнити, скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин».
Крім того, суд першої інстанції вважає за необхідним застосувати до спірних правовідносин висновки викладені у постанові від 28 липня 2025 року у справі № 320/1753/23 (адміністративне провадження № К/990/14946/25), де Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував наступну позицію:
«35. Частина перша статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
36. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
37. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
38. Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
39. Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
40. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.
41. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
42. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
43. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
44. 26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
45. Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».
46. Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
47. Як підтверджується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами 17 грудня 2021 року ГУ ДПС у Київській області винесено та надіслано на адресу ТОВ «ДС Пром Груп» податкові повідомлення-рішення № 0314110707 та № 0314190707, які отримані позивачем 22 грудня 2021 року.
48. Отримавши податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року, позивач 04 січня 2022 року подав до ДПС України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, 20 липня 2022 року ДПС України прийнято рішення про відмову в її задоволенні та залишення вказаних податкових повідомлень-рішень без змін. Копію цього рішення позивач отримав 26 липня 2022 року.
49. Водночас із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 30 грудня 2022 року, тобто поза межами строків оскарження податкових повідомлень-рішень.
50. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
51. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
53. Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
54. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
55. У цій справі позивач доводив як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що строк на звернення до суду з цим позовом ним пропущено з поважних причин, зокрема, введенням в Україні воєнного стану, введенням простою на підприємстві, перебуванням позивача та його представника у різних частинах України, що призвело до пропуску строку, у зв'язку з проблемами комунікації та обміну інформацією. Позивач зазначав також про постійні повітряні тривоги у вказаний період, за наслідками яких з метою збереження життя і здоров'я працівників позивача та представнику позивача адвокату Петренку П. І. необхідно було прямувати до бомбосховища.
56. Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
57. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом.
58. Верховний Суд наголошує, що лише загальні посилання позивача на запровадження воєнного стану не є поважною причиною для поновлення строку, так як такі обставини наразі мають місце по всій території України - повітряні тривоги, перебої з електроенергією, ракетні удари по цивільних об'єктах та об'єктах критичної інфраструктури, а отже можуть бути враховані, якщо ці обставини знаходяться в прямому причинному зв'язку з об'єктивними причинами пропуску процесуального строку.
59. Разом з тим, ні в позовній заяві, ні в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку ТОВ «ДС Пром Груп» не наведено вмотивованих аргументів, що дійсно свідчили про наявність об'єктивних причин, що перешкоджали позивачу оскаржити податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 у місячний строк з дати отримання рішення ДПС України від 20 липня 2022 року про результати розгляду скарги.
60. Колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість тверджень позивача про те, що несвоєчасність звернення до суду адміністративним позовом також пов'язана з запровадженням на підприємстві простою, оскільки згідно сталої та послідовної практики Верховного Суду неналежна організація процесу із оскарження рішення контролюючого органу, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви до суду є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (постанови від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі № 560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21).
61. При цьому як слушно було встановлено судами попередніх інстанцій, позов складено 29 грудня 2022 року, подано засобами поштового зв'язку 30 грудня 2022 року, платіжне доручення щодо сплати судового збору датовано 13 грудня 2022 року, тобто у період дії воєнного стану та у період, коли Товариство все ще продовжувало перебувати у простої, встановленому наказом № 29/07-05 від 29 липня 2022 року, що вказує на необґрунтованість та нелогічність доводів позивача щодо неможливості звернення з цим позовом у період простою підприємства.
62. Доводи позивача про те, що Товариство перебуває у місті Бровари, а представник в місті Переяславі, внаслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформацією та документами, а також вплив постійних повітряних тривог колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено, що вказані обставини мали безперервний та постійний характер.
63. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що загальновідомим є те, що вперше масований ракетний удар по критичній системі України було нанесено Російською Федерацією 10 жовтня 2022 року, в той час як останнім днем подачі позовної заяви було 25 серпня 2022 року, тобто більше ніж за місяць до початку ракетних обстрілів та відключень електроенергії.
64. Отже, суд касаційної інстанцій погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707.
67. Стаття 123 КАС України регулює питання наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме відповідно до цієї статті:
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини перша та друга статті 123 КАС України).
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
68. Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707, і вказані ТОВ підстави для поновлення такого строку визнано неповажними, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
69. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені позивачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.
70. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі».
У відповідності до матеріалів справи, доводів та доказів наданих позивачем, висновків вищеозначених рішень судів касаційної інстанції суд першої інстанції дійшов наступних висновків у цій справі:
1) Введення військового стану не є поважною причиною для поновлення строку, так як такі обставини наразі мають місце по всій території України.
Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта господарювання без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
2) Оголошення простою у роботі суб'єкта господарювання згідно сталої та послідовної практики Верховного Суду неналежна організація процесу із оскарження рішення контролюючого органу, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви до суду є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Поряд із цим, п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 123 КАС України установлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Оскільки вказані позивачем у заяві підстави про поновлення строку звернення до суду не визнані судом поважними, а факт його пропуску встановлений та підтверджений наявними у матеріалах справи доказами та фактично не заперечується позивачем, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відтак, у відповідності до ч. 3 ст. 123, ч. 15 ст. 171 КАС України, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати не поважними причини пропуску строку із зверненням позивача до суду та відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех Газ Постач» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко