Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 року Справа №200/2813/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неправомірного перерахунку та як наслідку зменшення розміру нарахування пенсії в більше, ніж 50% на підставі втрати паперової трудової книжки на тимчасово окупованій території;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути пенсійні виплати у розмірі 23610,00 грн. та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, починаючи з вересня 2025 року по теперішній час.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суддя констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частиною другою зазначеної статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Суддя зазначає, що під час розгляду справи суд має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу позивача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Під час дослідження матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу позивача та констатувати його правосуб'єктність -позивачем суду не надано.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, позивачем в якій виступають фізичні особи, зазначаються, крім іншого, їх ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суддею встановлено, що у позовній заяві вказано адресу позивача: АДРЕСА_1 . Разом із цим, докази на підтвердження зазначених фактів до позову не долучено.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу ОСОБА_1 , встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені у позовній заяві, щодо місця проживання/перебування позивача.
Крім того, частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив відповідачами у справі Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Разом із цим, з позовних вимог вбачається, що представник позивача просить суд, зокрема, протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неправомірного перерахунку та як наслідку зменшення розміру нарахування пенсії в більше, ніж 50% на підставі втрати паперової трудової книжки на тимчасово окупованій території, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути пенсійні виплати у розмірі 23610,00 грн. та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, починаючи з вересня 2025 року по теперішній час.
Тобто, представником позивача взагалі не заявлено позовні вимоги до другого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Крім того, представником позивача не зазначено, чим саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області порушило права та охоронювані законом його інтереси, що суперечить вимогам КАС України.
Водночас, заявлені позивача позовні вимоги є неузгодженими між собою, оскільки із зазначених позовних вимог неможливо встановити конкретну дату, з якої позивачу зменшено розмір нарахування пенсії більше ніж на 50%, та чим саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві порушило права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим представник позивача просить зобов'язати останнього повернути пенсійні виплати у розмірі 23610,00 грн.
Відтак, позовні вимоги сформульовано представником позивача нечітко та незрозуміло, що не узгоджується з положеннями КАС України.
Суддя звертає увагу позивача, що позовні вимоги мають бути логічними та зрозумілими, тому у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу (його представнику) необхідно визначитись з колом відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного з них, та викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
При цьому, позивачу треба врахувати, що у випадку уточнення ним позовних вимог з урахуванням цієї ухвали, та зміни їх кількості, ним має бути розраховано розмір судового збору виходячи з ініційованих вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу ОСОБА_1 , встановити її адміністративну правосуб'єктність;
- документів, що підтверджують відомості, зазначені у позовній заяві, щодо місця проживання/перебування позивача;
- виправленого позову з визначенням належних відповідачів по справі та позовними вимогами, викладеними у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, стосовно кожного визначеного ним відповідача;
- докази доплати судового збору, у разі уточнення позовних вимог та зміни їх кількості.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
6. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Молочна