Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 року Справа №200/2807/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
14.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) № 057250006268 від 05.03.2026, яким відмовлено в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) здійснити перерахунок та виплачувати з 24.04.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особі, що відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1 (з урахуванням виплачених сум пенсії);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) при здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» зарахувати до пільгового стажу за Списком №. 1 періоди роботи з 14.08.2019 по 09.11.2019 з 09.12.2019 по 24.06.2020 та 21.09.2020 по 30.06.2021 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам статей 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява містить клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що предметом позову є саме захист соціальних прав, передбачених ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ст. 46 Конституції України, оскільки внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 по нині позбавлений належного права на перерахунок пенсії з урахуванням індексації в 2023-2026 р.р.", тому, сплата судового збору для ОСОБА_1 є на теперішній час непомірним тягарем та об'єктивно перешкоджає доступу до правосуддя.
Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, судові витрати - це передбаченізакономвитрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
В той же час, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
Таким чином, основною умовою за якої може мати місце відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору.
Клопочучи про відстрочення або звільнення від сплати судового збору позивач зазначає лише, що сплата судового збору для Позивача є на теперішній час непомірним тягарем та об'єктивно перешкоджає доступу до правосуддя.
Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.
Однак, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, а саме того, що позивач перебуває в такому скрутному матеріальному становищі, за якого він не має можливості сплатити судовий збір суду не представлено.
Суд зазначає, що сама по собі зазначена позивачем обставина не свідчить про наявне в неї скрутне матеріальне становище, за якого він не має реальної можливості сплатити судовий збір.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно дозакону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При цьому суд наголошує, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Аналогічної думки дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №805/2792/18-а (адміністративне провадження №К/9901/60142/18) у постанові від 11.10.2018.
Суд критично ставиться до вказаного доводу позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач є отримувачем пенсії.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачем не доведено наявності обставин звільнення або відстрочення його від сплати судового збору, з огляду на що позивач повинен або сплатити судовий збір, або надати суду докази, що вказують на її незадовільний майновий стан (зокрема, декларацію, довідку про доходи за попередній рік), а також надати відомості отриманого або не отриманого ним доходу за кордоном (за межами України).
Відтак, клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3статті 4 Закону України «Про судовий збір'при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду за посиланням: (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/gromadyanam/tax/) та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом п'яти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати: докази сплати судового збору або докази, що підтверджують незадовільний майновий стан позивача.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров