20 квітня 2026 року Справа 215/1701/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дій,
10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до оловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дій.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2026 матеріали адміністративної справи передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 р. цей позов було передано судді Кореневу А.О.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема: з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить - 1331,20 гривень.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 1331,20., сплаченого на реквізити:
ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код ЄДРПОУ 37988155; рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632; МФО - 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Щодо клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору, суд виходить з того, за приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
При цьому, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, слід зазначити, що ОСОБА_1 до позовної заяви надав довідку Терніського УПСЗН м. Кривий Ріг № 353 від 12 лютого 2026 року, з якої вбачається, що в період з січня 2023 року по грудень 2025 року включно отримував соціальні виплати у сумі 83508 грн (а.с. 1 зворот), однак довідки про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків суду не надапв.
Враховуючи, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 , підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Також ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, як слідує із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить: встановлення наявності компетенції (повноважень) оловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при отриманні заяви від 20.08.2025р. вх. 33814/С-0400-25 створювати штучні перешкоди для проведення службової перевірки дій посадових осіб і надання правової оцінки цим діям та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю.
Проте таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4, 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до оловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції, зобов'язання вчинити певні дій - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме надати до суду: оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн., додатки до позовної заяви для відповідача; уточнені позовні вимоги у відповідності до ст. ст. 5, 245 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев