20 квітня 2026 рокуСправа № 160/7315/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев Андрій Олексійович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
30 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення (відповіді) Головного управління Пенсійного фонду України від 05.01.2026 року № 777-78617/M-03/8-2800/26 про не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в сумі 10340,35 гривень, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 починаючи з 14.01.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , індексацію пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року, 1,0796 відповідно постанови КМУ від 24.02.2024 № 185, 1,115 відповідно до п. 1 постанови КМУ № 209 від 25.02.2025, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 14.01.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року залишена без руху і встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків в позовній заяві з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
13 квітня 2026 року на виконання вимог ухвали від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов (доповнений) і заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій посилався на те, що про порушення своїх прав йому стало відомо лише у квітні 2025 року, оскільки саме з цього часу відповідач не виконує перерахунок пенсії з підстав збільшення показників.
Отже, з квітня 2025 року позивач був обізнаний про порушення своїх прав, проте з позовом звернувся лише в березні 2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, без зазначення істотних обставин, що перешкоджали або унеможливили своєчасне звернення до суду.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивні непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративні позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належиш доказами. Незнання про порушення через байдужість до свого прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 320/5468/18 та від 22.08.2019 у справі 2а-175/1625/15 (адміністративне провадження № К/9901/21037/19, № К/9901/7971/18).
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Позивач не навів суду об'єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати позовну заяву до суду у строк встановлений ст. 122 КАС України, враховуючи, що отримавши пенсійну виплату, він будь-яких дій щодо з'ясування призначеного розміру пенсії не здійснював, та поважних причин його не зазначив, окрім того, що у квітні 2025 року йому стало відомо про порушення його прав відповідачем з 2020 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, з адміністративним позовом про перерахунок та виплату індексації пенсії за період 2023-2025 роки, з 14 січня 2020 року позивач звернувся лише у березні 2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року в справі № 160/28752/23.
Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить підстав для поновлення строку.
Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву з додатками надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя А.О. Коренев