20 квітня 2026 рокуСправа №160/25601/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України, 20 регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 20 регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
-визнати протиправними та скасувати рішення позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісією № 2 в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) оформлене довідкою від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0, рішення 20 регіональної ВЛК оформлене листом від 25.07.2025 №18545603 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене листом від 02.09.2025 №598/9/21058;
-зобов?язати Центральну Військово-лікарську комісію Збройних Сил України провести повторний медичний огляд (направити у заклади охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України) військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Позовна заява обґрунтована тим, що військово-лікарською комісією проігноровано наявність у ОСОБА_1 гіпертонічної хвороби саме ІІ ст. та зменшено ступінь ризику. Позивач зазначає, що у зв?зку з тим, що у нього діагностовано гіпертонічну хворобу ІІ стадії, останній не може бути визнаний придатним. Також позивач вказує, що позаштатною постійно діючою гарнізонною військово-лікарською комісією № 2 в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) допущено формальну процедуру медичного огляду, його проведено не в повній мірі, не прийнято до уваги ряд наявних у позивача діагностованих захворювань, а під час складання військово-лікарською комісією Довідки проігноровано наявність у ОСОБА_1 гіпертонічної хвороби саме II ст. та зменшено ступінь ризику. Вважає, що його медичний огляд належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0, рішення 20 регіональної ВЛК оформлене листом від 25.07.2025 № 18545603 та рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України оформлене листом від 02.09.2025 № 598/9/21058 належної оцінки стану здоров?я позивача не надано. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що постанова ВЛК виноситься відповідно результатам медичного обстеження спеціалістами тобто лікарями. Оскільки, військовослужбовець при огляді лікарів повинен висловити скарги на свій стан здоров?я, відповідно чого лікар призначає дообстеження (оформлює направлення до іншого закладу) або встановлює діагноз. Виходячи з вищевикладеного, відповідно представлених документів та висловлених скарг лікарям військової частини НОМЕР_1 постанову військово-лікарської комісії, щодо військовослужбовця ОСОБА_1 прийнято вірно. Підкреслюють позицію стосовно висновку позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 є відповіді 20 РВЛК та ЦВЛК, де вони зазначають: НОМЕР_3 РВЛК зазначає «За встановленим діагнозами, згідно наданих копій медичних документів, постанову ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог Положення. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822- 2549-0 на теперішній час немає». ЦВЛК зазначає «Наявність захворювань діагностованих у ОСОБА_1 , що не зазначені у довідці ВЛК, не підтверджені медичною документацією (протоколом ЕХО-К дослідження, протоколом УЗД-сонних артерій шиї, виписними епікризами щодо стаціонарного обстеження та лікування в закладах охорони здоров?я (установах)). Згідно пункту 22.12 глави 22 розділу ІІ Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. Згідно наданих копій медичних документів, наявність у ОСОБА_1 захворювань, що значно порушують функції органів і систем органів пов?язаних з розладами системи кровообігу, нервової системи, кістково-м?язової системи та сполучної тканини, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність ОСОБА_1 до військової служби, не вбачається. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК №2 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0 чи направлення його начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає».
Від 20 регіональної військово-лікарської комісії до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що лише постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Слід зазначити також, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0, виданої постійно діючою гарнізонною військово-лікарською комісією № 2 в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози: Гіпертонічна хвороба І ст., 2 ст., ризик 2 (ІММ 99г/м2). Вертеброгенна люмбалгія, хронічний біль на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, кила диску L4-L5, L5-S1, стеноз хребцевого каналу у сегменті L5-S1, з незначними порушеннями функції хребта. На підставі ст. ст.39в, 23в, 64 в графи ІІ розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
За результатами оскарження вказаного висновку, листом 20 регіональної військово-лікарської комісії позивача повідомлено, що «Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу Положення про військово-лікарську експертизу в Зоройних Силах У країни, затвердженого наказом Міністра оборони україни від 14.08.2008 №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров?я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. За встановленим Вам діагнозами, згідно наданих Вами копій медичних документів, постанову ВЛК "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог Положення. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16,07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 на теперішній час немає. У випадку погіршення стану здоров?я ОСОБА_2 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою направлення до медичного пункту частини, а за необхідності - на лікування у заклади охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України, а у разі потреби, - на медичний огляд ВЛК».
Позивач звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Листом від 02.09.2025 № 598/9/21058 позивача повідомлено, що «За встановленим Вам діагнозами, згідно наданих Вами копій медичних документів, постанову ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог Положення. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16,07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 на теперішній час немає. У випадку погіршення стану здоров?я ОСОБА_2 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою направлення до медичного пункту частини, а за необхідності - на лікування у заклади охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України, а у разі потреби, - на медичний огляд ВЛК».
Вважаючи протиправними вказані вище рішення та відмови у направленні на повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України № 2232-ХІІ від 25.03.1992р. «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
За змістом ч.12 ст.2 Закону № 2232-XII кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII).
Пунктом «б» ч.4 ст.26 Закону № 2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставі, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
Статтею 70 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992р. «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (надалі - Закон № 2801-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно з п.1.1 вказаного Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пп.2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:
виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;
особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);
архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників;
запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту;
розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Згідно з пп.2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І наведеного Положення, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Пунктом 1.4 розділу ІІ вказаного Положення визначено, що медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Згідно з п.3.8 розділу ІІ зазначеного Положення за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Згідно з п.20.2 розділу ІІ зазначеного Положення постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Враховуючи приписи вказаних норм, суд доходить висновку, що ЦВЛК, яка має у штаті медичних працівників та як установа, наділена повноваженнями щодо розгляду, перегляду, скасування, затвердження, незатвердження та контролю за постановами будь-якої ВЛК (включно з їх переглядом по суті прийнятих діагнозів) виступає єдиним компетентним суб'єктом владних повноважень, що контролює усі ВЛК та перевіряє прийняті ними рішення з метою захисту військовозобов'язаних, військовослужбовців та резервістів.
Саме враховуючи дискреційні повноваження 20 регіональної військово-лікарської комісії та Центральної ВЛК ЗС України, військовослужбовець має право на перегляд постанови ВЛК.
Як зазначалось вище, листом 20 регіональної військово-лікарської комісії позивача повідомлено, що «Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу Положення про військово-лікарську експертизу в Зоройних Силах У країни, затвердженого наказом Міністра оборони україни від 14.08.2008 №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров?я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. За встановленим Вам діагнозами, згідно наданих Вами копій медичних документів, постанову ВЛК "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог Положення. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16,07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 на теперішній час немає. У випадку погіршення стану здоров?я ОСОБА_2 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою направлення до медичного пункту частини, а за необхідності - на лікування у заклади охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України, а у разі потреби, - на медичний огляд ВЛК».
Позивач звернувся зі скаргою до Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України.
Листом Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України від 02.09.2025 № 598/9/21058 позивача повідомлено, що «За встановленим Вам діагнозами, згідно наданих Вами копій медичних документів, постанову ВЛК " ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 прийнято обгрунтовано, відповідно до вимог Положення. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК "Позаштатна постійно діюча гарнізонна військово-лікарська комісія №2 в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 " про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 16,07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 на теперішній час немає. У випадку погіршення стану здоров?я ОСОБА_2 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою направлення до медичного пункту частини, а за необхідності - на лікування у заклади охорони здоров?я в системі Міністерства оборони України, а у разі потреби, - на медичний огляд ВЛК».
Вказані скарги були розглянуті фактично в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та за результатами розгляду листами повідомлено позивача про їх результати.
Відповідно до ст.3 Законом України № 393/96-ВР від 02.10.1996р. «Про звернення громадян» (надалі - Закон № 393/96-ВР) під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги; пропозиція (зауваження) звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства; заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності; клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо; скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до абз.7 п.п.2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну ВЛК покладається розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Пунктом 3.1 глави 3 розділу І Положення № 402 визначено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1,2 глави 1 розділу І цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затв. наказом МО України № 735 від 28.12.2016р., зареєстр. у Міністерстві юстиції України 23.01.2017р. за № 94/29962.
Згідно п.3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Також згідно з п.1 розділу І Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затв. наказом МО України № 735 від 28.12.2016р. (надалі - Інструкція № 735), ця Інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Враховуючи, що згідно пп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна ВЛК є органом військового управління, вищезазначена Інструкція № 735 поширюється на Центральну ВЛК ЗС України.
Згідно абз.5 п.5 розділу II Інструкції № 735 відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов'язки згідно з письмовим наказом.
Враховуючи вищенаведені обставини, заява представника позивача 20 регіональною військово-лікарською комісією та Центральною ВЛК ЗС України була розглянута фактично у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та за результатами розгляду такої листами надано відповідь.
Водночас, суд враховує, що згідно з п.20.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Згідно фактичних обставин справи, під час розгляду скарги позивача, скерованої до Центральної ВЛК ЗС України не було враховано наявність діагнозів: стенокардія напруження ФК І. Кардіосклероз. Часта шлуночкова екстрасистолія за типом алоритмії. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, ризик високий, ризик 3, серцева недостатність І ст., які не відображені у довідці військово-лікарської комісії від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0, виданої постійно діючою гарнізонною військово-лікарською комісією № 2 в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
Окрім цього, Центральна ВЛК ЗС України фактично відмовили позивачу у перегляді постанови ВЛК, фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.
Центральна ВЛК в силу своїх дискреційних повноважень повинна була надати оцінку та обґрунтовану відповідь щодо правомірності висновку ВЛК з урахування обставин, викладених у скарзі позивача та наданих ним документів.
Слід зазначити, що на необґрунтованості листа Центральної ВЛК у вигляді лише констатації правильності висновку ВЛК, зазначеного у рішенні останньої, без мотивації відмови в його перегляді, наголошував і Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
Виходячи і вищенаведених приписів Положення №402, ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що Центральна ВЛК повинна була розглянути скаргу позивача про перегляд постанови ВЛК з урахуванням листа 20 регіональної військово-лікарської комісії в розрізі встановлених позивачу діагнозів у сукупності з обстеженнями та за результатами такого розгляду надати відповідь (висновок) про правомірність/неправомірність постанови ВЛК, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог шляхом покладення на відповідача обов'язку повторно розглянути скаргу позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Положення №402.
Завданням адміністративного судочинства в силу ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб'єктом владних повноважень на підставі п.7 ч.1 ст.4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Із змісту листа 20 регіональної військово-лікарської комісії та листа Центральної ВЛК ЗС України від 02.09.2025 № 598/9/21058 встановлено, що останні лише констатували відсутність підстав для визнання позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку. При цьому, яким чином 20 регіональна військово-лікарська комісія та Центральна ВЛК ЗС України дійшли саме такого висновку відповідачі не обґрунтували.
Водночас, Положенням № 402 передбачено, що перевірка рішення ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.
Суд враховує постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого ВЛК рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення ст.2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу в позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Окрім цього, в межах розгляду цієї справи судом не надається оцінка діагнозу позивача, а перевіряється дотримання відповідачем вищенаведених правових норм та визначеної процедури при проведенні військово-лікарської експертизи.
Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісією № 2 в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) оформлене довідкою від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 не підлягають задоволенню.
У справі ж, що розглядається, Центральна ВЛК у листі фактично відмовила позивачу у перегляді рішення ВЛК Військової частини НОМЕР_1 , лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні останньої, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову в його перегляді, хоча позивач надав перелік документів, які не були враховані під час ВЛК.
При вирішенні наведеного спору суд враховує висновки Верховного Суду України щодо вирішення аналогічних спорів, яка викладена в постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23.
За таких обставин та правового врегулювання з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 02.09.2025 №598/9/21058 в задоволенні скарг ОСОБА_1 щодо скасування постанови військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлену довідкою від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0 та зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо постанови військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлену довідкою від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як військовослужбовець у справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв'язку з чим, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України, 20 регіональної військово-лікарської комісії та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 02.09.2025 № 598/9/21058 в задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо постанови військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлену довідкою від 16.07.2025 № 2025-0707-0822-2549-0.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо скасування постанови військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлену довідкою від 16.07.2025 №2025-0707-0822-2549-0.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська