20 квітня 2026 року Справа 160/32511/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про постановлення окремої ухвали (у порядку, визначеному статтею 249 КАС України),-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/32511/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року по справі №160/32511/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 в адміністративній справі №160/32511/24 скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 третя особа: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви матері зниклого безвісті військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату їй грошового забезпечення сина - ОСОБА_2 , який має статус зниклого безвісти, та прийняти по ній обґрунтоване рішення з дотриманням пунктів 5-7 Порядку №884 та з урахуванням правових висновків, викладених у даному судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року по справі №160/32511/24 набрала законної сили 12.06.2025 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 року по справі №160/32511/24 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року в адміністративній справі № 160/32511/24 задоволено.
Виправлено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі №160/32511/24 допущену технічну описку, вказавши вірно в мотивувальній частині постанови “ВЧ НОМЕР_1 » замість “ВЧ НОМЕР_3 », “Порядок №884» замість “Порядок №844» та в резолютивній частині постанови вказавши вірно “ВЧ НОМЕР_1 » замість “ВЧ НОМЕР_2 ».
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року по справі №160/32511/24
Ухвалою суду від 20.03.2026 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 , Міністерству оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 року по справі №160/32511/24.
Військовою частиною НОМЕР_1 були надіслані заперечення на заяву.
Також від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали (у порядку, визначеному статтею 249 КАС України), яке обґрунтоване тим, що наведені у заяві про встановлення судового контролю доводи представника позивача є очевидно безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та спрямовані на введення суду в оману, що свідчить про наявність ознак зловживання процесуальними правами. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі № 160/32511/24 виконана належним чином: 1) повторно розглянуто заяву позивача; 2) прийнято рішення за результатами такого розгляду; 3) повідомлено позивача про прийняте рішення у письмовій формі відповідно до вимог пунктів 5-7 Порядку № 884. Факт виконання вищевказаного судового рішення підтверджується, зокрема, доказами, долученими до надісланого заперечення на клопотання (заяву). Натомість представник позивача, ОСОБА_3 , не перевіривши обставини, подала заяву про встановлення судового контролю, фактично підміняючи механізм оскарження змісту рішення спробою створити у суду хибне уявлення про його невиконання. У заяві також наводяться безпідставні твердження про нібито повну бездіяльність військової частини щодо допомоги члену сім'ї військовослужбовця з моменту його зникнення безвісти, що прямо спростовується матеріалами справи № 160/32511/24 та встановленими судом обставинами щодо здійснення відповідних виплат. Відтак характер дій представника позивача, на думку відповідача, свідчить про свідоме та системне викривлення фактичних обставин справи з метою досягнення процесуального результату, який не може бути отриманий у передбачений законом спосіб. Фактично, представником позивача ігноруються встановлені судом обставини, які мають преюдиційне значення (щомісячне здійснення відповідачем виплат у належній частці), створюється штучний спір щодо форми реалізації судового рішення (розгляд заяви у формі акту відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру»), який не випливає ні зі змісту самого рішення, ні з норм чинного законодавства. Сукупність зазначених обставин свідчить про наявність у діях адвоката ОСОБА_3 умисного зловживання процесуальними правами, що полягає у: 1) поданні завідомо необґрунтованої заяви; 2) викривленні фактичних обставин справи; 3) використанні процесуальних прав не з метою захисту порушеного права, а з метою тиску на відповідача. Виходячи із зазначеного, своїми діями адвокат ОСОБА_3 порушила вимоги статей 7, 11, 12-1, 44, 45, 47 Правил адвокатської етики. Таким чином, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не лише є безпідставною, але й містить ознаки свідомого зловживання процесуальними правами, спрямованого на введення суду в оману та штучне створення підстав для застосування механізму судового контролю. За таких умов відсутні правові підстави для її задоволення, натомість наявні обґрунтовані підстави для реагування суду у порядку частини третьої статті 249 КАС України.
Ухвалою суду від 02.04.2026 року витребувано від ОСОБА_1 або від її представника Горшкової Лілії Володимирівни пояснення щодо обставин, викладених у клопотанні про постановлення окремої ухвали (у порядку, визначеному статтею 249 КАС України) та докази на їх спростування (за наявності).
До суду від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких зазначено, що клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали на представника позивача адвоката Горшкову Лілію Володимирівну за своєю суттю є бездоказовим, необґрунтованим та таким, що свідчить про намагання відповідача втрутитися в адвокатську діяльність представника та здійснити тиск, що в свою чергу є порушенням статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Висловлення адвокатом своєї думки, в тому числі й оціночних суджень щодо окремих складових своєї професійної діяльності, є конвенційним та конституційним правом, реалізація якого також за загальним правилом не може ставитись йому у вину.
Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Дослідивши зміст поданого клопотання, суд виходить з наступного.
Окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами при розгляді справи.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.
Також, суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Судом, під час розгляду заяви, не виявлено порушення з боку представника позивача які відповідають ч. 3 статті 249 КАС України, тому суд не вбачає потреби у винесенні окремої ухвали.
Таким чином підстави для задоволення клопотання про постановлення окремої ухвали у справі відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про постановлення окремої ухвали (у порядку, визначеному статтею 249 КАС України),- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя О.М. Неклеса