20 квітня 2026 рокуСправа №160/29447/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
10.10.2025 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" до Волинської митниці, з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000107/1 від 15.04.2025 р. Волинської митниці.
- Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000321 від 15.04.2025 р. Волинської митниці
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
28.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Отже, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товару прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" зареєстроване як юридична особа за адресою: 49087, місто Дніпро, вул. Калинова, будинок 53, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ, наявною у справі.
Між позивачем та ТОВ «Кліон Джорджиа», Грузія (Продавець) укладено Контракт № 18A/2024К від 19.06.2024 року на поставку замороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).
Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж морожена аргентина, б/г, б/п, без розміру.
Згідно Інвойсу постачальника від 08.04.2025 № G47625 товар постачався за ціною 1,42 доларів США за кг товару, на умовах FСА Клайпеда, Литва.
Для здійснення митного оформлення товарів 14.04.2025р. позивачем по електронній системі до м/п Волинської митниці було подано митну декларацію (реєстраційний номер митниці 25UA205050014277U2), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 1 164 909,40 гривень, тобто 61,29 грн. або 1,48 доларів США за 1 кг.
Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.
Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно ч. 10 ст. 58 МК України, включає вартість товару згідно рахунків - 1 116 939,40 грн. (26 987,10 доларів США х 41,3879 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 47 970 грн.
На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:
- сертифікат якості № G47625 від 08.04.2025;
- інвойс від 08.04.2025 № G47625;
- CMR № 2153 від 10.04.2025;
- сертифікат про походження товару від 08.04.2025;
- рахунок на оплату № 469 від 07.04.2025;
- довідка про транспортно-експедиційні витрати № 11/145-71 від 10.04.2025;
- контракт № 18A/2024К від 19.06.2024, з додатковою угодою від 21.11.2024;
- Договір міжнародного транспортного експедирування № 51/18МЭ від 22.11.2018;
- заявка на перевезення від 08.04.2025
На вимогу контролюючого органу позивачем також було надано
-лист з поясненнями № 595 від 15.04.2025;
- додаткова угода від 16.12.2024 до контракту № 18А/2024К від 19.06.2024;
- лист UAB «Logistics» від 27.01.2022;»
- договір про надання транспортно- експедиторських послуг № 26/08/2024-6 від 26.08.2024;
- Т1 (Литва) № 25LTLU900005B188K0;
- лист № 666 від 26.06.2024
На підставі поданих документів Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000107/1 від 15.04.2025р., яким вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- «Риба морожена: Аргентина (Argentina silus) без голови, патрана, розмір 200gr/+», країна походження- Ісландія, виробник- H237 Snaefell EA 310 (Ice Fresh Seafood LTD), який ввозився на умовах поставки CFR Клайпеда, Литва. Рівень митної вартості товару становить 1,6063 дол.США за кг (МД від 03.03.2025 № 25UA403020002603U9).
Коригування на обсяг партій не здійснювалося
Відповідачем також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000321 від 15.04.2025 р.
Незгода позивача з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).
Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.
Так, у спірному рішенні митниця зазначила «Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 19.06.2024 № 18A/2024K (далі - Контракт), укладеного між компанією KLION GEORGIA LLC (продавець) та ТОВ «АЛЬБАКОР» (покупець). Декларантом у графі 9(а) декларації митної вартості, поданої до ЕМД № 25UA205050014277U2, заявлено інформацію про пов'язаність KLION GEORGIA LLC та ТОВ «АЛЬБАКОР». З урахуванням положень частини вісімнадцятої статті 58 Митного кодексу України (далі- Кодекс) при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості операцій, які здійснювались одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваним товаром, при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, або митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62 чи 63 Кодексу. Однак при застосуванні основного методу визначення митної вартості товару за ЕМД № 25UA205050014277U2 декларантом не дотримано вимог частини вісімнадцятої статті 58 Кодексу, хоча відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», вартість оцінюваного товару є суттєво нижчою від вартості товарів зі схожими характеристиками, які імпортувалися на митну територію України за контрактами, укладеними між непов'язаними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що може свідчити про вплив взаємозв'язку між KLION GEORGIA LLC та ТОВ «АЛЬБАКОР» на заявлену митну вартість товару.»
Листом від 09.11.2023 року позивачем надано пояснення щодо пов'язаності між ТОВ «Альбакор» та ТОВ «Кліон Джорджиа», що даний статус не впливає на подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, із посиланням на статті Митного кодексу України та лист Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 № 7420/7/99-99-24-02-04-17. Ціни по господарським операціям пов'язаних осіб контролюються державою.
Щороку позивач подає до ДПС України Звіт про контрольовані операції, в яких відображаються всі господарські операції між ТОВ «Альбакор» та ТОВ «Кліон Джорджиа». Ціни по даним операціям відповідають цінам визначеним за принципом витягнутої руки, отже є звичайними для даних операцій, не є заниженими, і не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості поставлених товарів.
Також, у спірному рішенні контролюючим органом зазначено, що Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір міжнародного транспортного експедирування від 22.11.2018 № 51/18МЭ, рахунок на оплату від 07.04.2025 № 469, довідку про транспортні витрати від 10.04.2025 №11/145 - 71, заявку на перевезення від 08.04.2025 б/н. Вказані документи надано від ТОВ «Джерерал Транс Альянс Логістик», тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR- CHUBELKO OLENA. Умови поставки товару, вказані в Інвойсі від 08.04.2025 № G47625- FCA Klaipeda, Литва. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA,- вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до Контракту є KLION GEORGIA LLC (Грузія), тоді як завантаження товару відбувалося в Литві, та відправником є третя особа- UAB "VPA LOGISTICS" (Литва), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ.
Суд звертає увагу на те, що Договором міжнародного транспортного експедирування № 51/18МЭ від 22.11.2018, передбачається, що експедитор ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик» зобов'язується підібрати перевізника для ТОВ «Альбакор» та укласти з ним договір самостійно. ТОВ «Альбакор» не є стороною договору перевезення, вартість перевезення для ТОВ «Альбакор» включає і вартість послуг експедитора.
Пунктом 3 договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 26/08/2024-6, укладеним 26.08.2024 між ТОВ «Дженерал Транс Альянс Логістик» та ФОП ОСОБА_1 передбачено, що перевезення здійснюються на підставі погоджених письмових заявок, які містять, зокрема, інформацію щодо вартості перевезення та є невід'ємними частинами даного договору.
Такм чином Вартість перевезення для Позивача визначається в Заявці до договору міжнародного транспортного експедирування № 51/18МЭ від 22.11.2018.
Відповідно до Рахунку на оплату № 469 від 07 квітня 2025 року ТОВ «Альбакор» на виконання договору 51/18МЭ від 22.11.2018р сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" кошти у сумі 80 980,00 грн.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем були понесені додаткові витрати на транспортування товару.
Крім того, позивачем на вимогу митного органу було надано додаткову угоду 16.12.2024 до контракта № 18А/2024К від 19.06.2024 року. В пункті 1 цієї угоди сторони прямо погодили, що при поставках продукції на умовах FCA з будь-якого складу, відповідальність за відвантаження несе Продавець. Також зазначено, що всі витрати, пов'язані з цим, несе Продавець, якщо інше не зазначено в інвойсі.
Крім того, в інвойсі від 08.04.2025 № G 47625, який був наданий до митного оформлення, в графі "Умови поставки" прямо зазначено: "FCA Klaipeda. Lithuania. The seller bears the loading costs" (FCA Клайпеда, Литва, витрати по навантаженню за рахунок продавця).
За таких обставин, твердження відповідача про те, що витрати на навантаження не були включені до митної вартості, є безпідставним. Надані позивачем документи (додаткова угода та інвойс) підтверджують, що обов'язок з навантаження товару та несення відповідних витрат було покладено на продавця. Відповідно, ці витрати є складовою ціни товару, яка була фактично сплачена та заявлена до митного оформлення.
Після розгляду додаткових документів відповідач також зазначив в Рішенні наступні зауваження: «В листі від ТзОВ «Альбакор» від 15.04.2025 № 595 одночасно сказано те, що витрати на навантаження покладаються на відповідальність продавця або відправника та те, що витрати на навантаження додані до витрат на доставку в графу 20 ДМВ. Дані твердження суперечать одне одному.»
Судом встановлено, що дійсно, декларант допустив помилку в листі, однак до даного листа була додана додаткова угода від 16.12.2024 до контракту № 18А/2024К від 19.06.2024, в якій сторони узгодили, що відвантаження товару з будь-якого складу здійснюється за рахунок продавця. Така ж сама інформація зазначена і в Інвойсі від 08.04.2025 № G 47625 (Умови поставки). В графі 20 ДМВ жодних зайвих сум не зазначено
Отже, позивач надав усі документи, що дозволяють визначити митну вартість за основним методом, а сумніви митного органу щодо витрат на завантаження були повністю спростовані наданими документами. Інші зауваження відповідача, викладені в рішенні, є формальними та не спростовують достовірність задекларованої митної вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості, що унеможливлювало б застосування основного методу визначення митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000107/1 від 15.04.2025 року прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
В свою чергу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205050/2025/000321 від 15.04.2025 є похідним актом від рішення про коригування митної вартості та обґрунтована фактом ухвалення такого рішення. Відповідно, скасування рішення про коригування митної вартості є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці № UA205050/2025/000107/1 від 15.04.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000321 від 15.04.2025 року
Стягнути з Волинської митниці (44350, Україна, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; ЄДРПОУ 43958385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБАКОР" (49087, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 53; ЄДРПОУ 37129163) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко