20 квітня 2026 рокуСправа №160/31069/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/31069/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового стажу у зв'язку з вагітністю та пологами з жовтня 2005 року по січень 2006 року та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно з жовтня 2005 по січень 2006 та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року.
В обґрунтування позову зазначено, що в Державному реєстрі застрахованих осіб на теперішній час відсутня інформація за період з жовтня 2005 року по січень 2006 року перебування позивачки у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року у відпустці по догляду за дитиною по досягненню неї трирічного віку, у зв'язку з чим 01.07.2025 року позивач звернулась до відповідача з заявою про зарахування до страхового стажу періоду перебування її у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до трьох років. Однак листом від 12.08.2025 року відповідачем було відмовлено у задоволенні її вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/31069/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти позовних вимог, 19.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому воно просило у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку буде зараховано до страхового стажу при умові отримання відповідної допомоги та наявності відомостей у Державному реєстрі застрахованих осіб. На теперішній час у Державному реєстрі застрахованих осіб відсутня така інформація, отже підстав для зарахування до страхового стажу не має.
26.11.2025 року до суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 01.07.2025 року звернулась до пенсійного органу із заявою з питання зарахування стажу по догляду за дитиною.
Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.08.2025 року №36073-24721/Д-01/8-0400/25 позивача повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії» від 14.05.2013 № 231-VII внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, що стосуються осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами. До введення в дію Закону № 231 особи, які знаходились у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, не були застрахованими в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки в цей період за них не сплачувалися страхові внески (з 2011 року єдиний соціальний внесок). Тобто, якщо допомогу по вагітності та пологах нараховано до 01.07.2013 року (до набуття чинності Закону № 231), то на цю виплату страхові внески не нараховувалися та цей період до страхового стажу особи не зараховувався. За таких умов, період перебування у відпустці по вагітності та пологах до 01.07.2013 не зараховано до страхового стажу, тому інформація про страховий стаж позивача за цей період в реєстрі застрахованих осіб страхування відсутня. Також повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набув чинності з 11.10.2017, внесено зміни в Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, де визначено, що до страхового стажу для визначення права на пенсію включаються періоди перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно. Пунктом 1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку сплачуються з 01.01.2005. Тому, час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 01.01.2005 зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу за даними системи персоніфікованого обліку. Таким чином, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде зараховано до страхового стажу при умові отримання відповідної допомоги та наявності відомостей у Державному реєстрі застрахованих осіб. На сьогодні у Державному реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація за період з 01.04.2007 по 31.12.2007, отже підстав для зарахування до страхового стажу зазначеного періоду не має.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу періодів у зв'язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до трьох років, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.
Відповідно до статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
За приписами пункту 8 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують, зокрема, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, які передбачені законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положеннями пункту "ж" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачається, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.
Згідно із частиною 2 статті 181 КЗпП України визначено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя і шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Абзацом 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачається, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за тими даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом № 1058-IV) зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку була надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3 та 6-ти річного віку.
Разом із тим, до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, щомісяця сплачені страхові внески.
У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.
Отже до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.
З 1 січня 2004 року пунктом 1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачуються з 01.01.2005.
Тому якщо жінка доглядала за дитиною віком до трьох років у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, то такий період враховується до її страхового стажу на підставі документу, що підтверджує факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало жінці допомогу).
Після 1 січня 2005 року час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку.
Таким чином, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягає зарахуванню до страхового стажу при умові отримання відповідної допомоги та наявності відомостей у Державному реєстрі застрахованих осіб.
З матеріалів справи вбачається, що за періоди у зв'язку з вагітністю та пологами з 01 жовтня 2005 року по 31 січня 2006 року та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року, страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок за позивача до Пенсійного фонду не сплачувалися. При цьому, доказів того, що позивач за час догляду за дитиною стала на облік у відповідне територіальне управління праці та соціального захисту населення та отримувала відповідну соціальну допомогу, з якої мали бути сплачені страхові внески за рахунок держави, матеріали справи також не містять.
При цьому, позивачем до матеріалів справи надано рішення суду від 11.02.2009 року у справі №2-а-29/2009р., яким було визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
Однак, позивачем також не було надано доказів того, що нею було надано до пенсійного органу разом з заявою рішення суду від 11.02.2009 року у справі №2-а-29/2009р.
В свою чергу, у Державному реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація за періоди з 01 жовтня 2005 року по 31 січня 2006 року та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
За наведених обставин суд погоджується з доводами відповідача, які ним наведено у відповіді на заяву від 13.08.2025 року.
Також, суд погоджується з доводами відповідача що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набув чинності з 11.10.2017, внесено зміни в Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, де визначено, що до страхового стажу для визначення права на пенсію включаються періоди перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно, що не свідчить про відмову у зарахуванні страхового стажу.
В даному випадку надана відповідачем відповідь «про розгляд звернення» від 13.08.2025 року не є рішенням про відмову у зарахуванні певних періодів до страхового стажу та не створює для позивача жодних правових наслідків, не породжує, не змінює та не припиняє жодні її права чи то обов'язки.
Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 страхового стажу у зв'язку з вагітністю та пологами з жовтня 2005 року по січень 2006 року та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно з жовтня 2005 по січень 2006 та по догляду за дитиною до трьох років за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року судом також враховується те, що питання обчислення стажу є частиною процедури призначення пенсії, яка здійснюється органом ПФУ як суб'єктом владних повноважень. До стажу зараховуються періоди коли особа підлягала страхуванню, але оцінка цих періодів відбувається саме під час вирішення питання про призначення пенсії.
Отже, вимога зарахувати до страхового стажу певні періоди є передчасною, оскільки позивач з заявою про призначення пенсії не зверталась, в той час як суд не може зобов'язати пенсійний орган зарахувати такий стаж до вирішення питання про призначення пенсії.
Право ж позивача наразі не є порушеним та таким що підлягає захисту адміністративним судом.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська