20 квітня 2026 рокуСправа №160/3467/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/3467/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 046950005661 від 16.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 22.11.1990 по 18.11.1992; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 20.10.1994 по 17.09.2018; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи у ТОВ «Метінвест- Промсервіс» з 18.09.2018 по 21.02.2019, з 30.06.2021 по 04.01.2022, з 05.12.2022 по 31.01.2025; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за заявою від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2, страхового стажу та досяг необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.01.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 046950005661 від 16.01.2026 року відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи за Списком №2 з 20.10.1994 року по 17.09.2018 року та Списком № 1 з 18.09.2018 по 21.02.2019, з 30.06.2021 по 04.01.2022, з 05.12.2022 по 31.01.2025. Вказує, що надані до пенсійного органу документи містять усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списків №1 та № 2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3467/26. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.02.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали суду, проте не надало відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, 06.03.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби з 22.11.1990 по 18.11.1992 згідно військового квитка від 19.10.1990 №0684974, оскільки зміну прізвища не завірено належним чином, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.10.1994 по 17.09.2018 згідно архівної довідки від 26.11.2025 №Л-21/2-09/1499, оскільки відсутнє рішення комісії та з 18.09.2018 по 31.01.2025 згідно пільгової довідки від 14.05.2025 №409, оскільки в зазначений період особа виконувала пільгову роботу з різним характером робіт та відсутній чіткий розподіл по списку №1 та списку №2 згідно табелю робочого часу. З огляду на зазначене, відповідачем прийнято рішення від 16.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку відсутністю пільгового стажу передбаченого статтею 114 Закону № 1058-IV.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.01.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та прийнято рішення № 046950005661 від 16.01.2026 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що вік позивача становить 55 років 0 місяців 2 дні, страховий стаж 35 років 10 місяців 25 днів, пільговий стаж по Списку №1 становить 10 місяців, пільговий стаж по Списку №2 становить 3 роки 3 місяці 18 днів, до страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби з 22.11.1990 року по 18.11.1992 року згідно військового квитка від 19.10.1990 №0684974, оскільки зміну прізвища не завірено належним чином, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.10.1994 року по 17.09.2018 року згідно архівної довідки від 26.11.2025 року №Л-21/2-09/1499, оскільки відсутнє рішення комісії; з 18.09.2018 року по 31.01.2025 року згідно пільгової довідки від 14.05.2025 року №409, оскільки в зазначеній період особа виконувала пільгову роботу з різним характером робіт та відсутній чіткий розподіл по Списку №1 та Списку №2 згідно табелю робочого часу.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Згідно записів, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.07.1990 року ОСОБА_1 , наявна інформація про працю позивача у спірні періоди.
Крім того, в трудовій книжці позивача наявна інформація про те, що у періоди позивач працював на посадах, які віднесені до Списків №1,2, а також наявна інформація про проведення атестації посад за Списками №1,2.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу при призначенні пенсії, не враховано до страхового та пільгового стажу роботи окремі періоди роботи та військової служби, дані про які наявні в трудовій книжці позивача.
Відповідно до форми РС - право до пільгового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії не зараховано період роботи з 20.10.1994 по 17.09.2018 та з 18.09.2018 по 21.02.2019, з 30.06.2021 по 04.01.2022, з 05.12.2022 по 31.01.2025 та до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 22.11.1990 по 18.11.1992.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Щодо періоду роботи з 20.10.1994 по 17.09.2018 суд зазначає наступне.
Окрім наявних записів у трудовій книжці позивачем надано архівну довідку Архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 26.11.2025 року №Л-21/2-09/1499, що підтверджує роботу позивача на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержиснького з 20.10.1994 по 17.09.2018.
Так, позивачем надано до пенсійного органу та до суду копії постанови ВАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського «Про атестацію робочих місць по умовам праці» від 20.10.1994 №813, постанови ВАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського Про атестацію робочих місць по умовам праці від 26.10.1999 №14/1-121, постанови ВАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського «Про використання санітарно-гігієнічних досліджень попередньої атестації робочих місць по умовам праці» від 27.12.2000 №14/1-261, постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 29.12.2006 №992, лист Головного державного експерту області з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.11.2011р. №003/07-1-406 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці у створених нових структурних підрозділах», постанови ПАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників цеху ремонту металургійного обладнання» від 26.12.2012 №662, постанови ПАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського «Про атестацію робочих місць за умовами праці працівників цеху ремонту металургійного обладнання (ЦРМО) ремонтно-сервісного центру» від 28.02.2014 №87, постанови ПАТ ДМК ім. Ф. Е. Дзержинського «Про атестацію робочих місць за умовами праці працівників цеху ремонту металургійного устаткування (ЦРМО) ремонтно-сервісного центру» від 26.12.2017 №27.
Вказані професії, за якими позивач працював, віднесені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які у різні періоди були затверджені постановами Уряду.
Робочі місця на яких працював позивач були атестовані, що, зокрема, підтверджується матеріалами справи.
В даному випадку оскільки у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, що також підтверджено архівними довідками, а також відомостями про атестацію робочого місця позивача.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робот и особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В цьому випадку трудова книжка позивача містить відомості про проведення атестації робочого місця позивача, що є додатковим підтвердженням віднесення роботи позивача у спірний період до списку № 2.
Таким чином, позивачем надано повний та достатній обсяг доказів на підтвердження наявного пільгового стажу роботи по Списку № 2 щодо спірного періоду роботи.
Відповідачем не надано доказів, що відомості про трудову діяльність позивача, які містяться у трудовій книжці, є неправильними чи неточними.
При цьому, позивачу було відмовлено зараховувати до пільгового стажу період роботи з 20.10.1994 року по 17.09.2018 року згідно архівної довідки від 26.11.2025 року №Л-21/2-09/1499, оскільки відсутнє рішення комісії.
Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1), визначено процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, у тому числі, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.
Відповідно до пунктів 3, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Суд зауважує, що відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України юридична особа, вважається ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 01 лютого 2022 року знаходиться в стані припинення, не є ліквідованим, відтак, підстави для вирішення питання щодо віднесення стажу роботи позивача на вказаному підприємстві до пільгового виключно на підставі рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу відсутні.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи з 20.10.1994 по 17.09.2018, що підтверджений архівною довідкою підприємства та наданими постановами і наказами, які підтверджують пільговий характер праці позивача по Списку №2.
Щодо періодів роботи з 18.09.2018 по 21.02.2019, з 30.06.2021 по 04.01.2022, з 05.12.2022 по 31.01.2025, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року № 216/8709/15-а(2-а/216/17).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відомості про пільговий стаж підтверджені довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-промсервіс» від 14.05.2025 року №№ 409, 410.
Так, відповідно до довідки від 14.05.2025 року № 409 позивач працював повний робочий день та виконував ремонтні роботи в основному виробництві (ЦРМО) у період з 18.09.2018 року по 31.01.2025 року за посадою електрозварник ручного зварювання, зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва, електрогазозварник, зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва, що передбачено Списком № 1 розділу ІІ підрозділу 2, підстава постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, №479 від 04.07.2017 року, частина 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В довідці від 14.05.2025 року № 409 чітко зазначено, що за період 18.09.2018 року по 31.01.2025 року позивач виконував роботи за списком №1 вибірково тривалістю 3 роки 1 місяць 00 днів.
Згідно довідки від 14.05.2025 року № 410 позивач працював повний робочий день та виконував ремонтні роботи в основному виробництві (ЦРМО) у період з 18.09.2018 року по 31.01.2025 року за посадою електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, що передбачено Списком № 2 розділу ХХХІІІ, підстава постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, №479 від 04.07.2017 року, частина 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В довідці від 14.05.2025 року № 410 чітко зазначено, що за період 18.09.2018 року по 31.01.2025 року позивач виконував роботи за списком №2 вибірково тривалістю 3 роки 03 місяці 08 днів.
В оскаржуваному рішенні серед іншого зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.09.2018 року по 31.01.2025 року згідно пільгової довідки від 14.05.2025 року №409, оскільки в зазначеній період особа виконувала пільгову роботу з різним характером робіт та відсутній чіткий розподіл по Списку №1 та Списку №2 згідно табелю робочого часу.
Відповідно до форми ОК - 5 позивача, у 09.2018 - 01.2025 роках визначений код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1, ЗП3013Б1.
Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України, встановлено наступні коди підстав та відповідні їм назви посад та робіт.
ЗПЗ013А1: Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
ЗП3013Б1: Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Враховуючи дані форми ОК (відомості по спеціальному стажу) ОСОБА_1 , страхувальник зазначав код підстави для обліку спецстажу у спірний період ЗП3013А1, що відноситься до списку №1 та ЗП3013Б1, що відноситься до списку №2.
При цьому з протоколу розрахунку стажу форми РС - право встановлено, що до пільгового стажу позивача зараховано частину періоду роботи з 22.09.2019 року по 29.06.2021 року, з 05.01.2022 року з 04.12.2022 року до Списку №2.
Отже у трудовій книжці позивача, довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та його персональних відомостях, як застрахованої особи (довідка за формою ОК-5) містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, Списком №2, а тому відповідач-2 протиправно не зарахував періоди роботи з 18.09.2018 по 21.02.2019, з 30.06.2021 по 04.01.2022, з 05.12.2022 по 31.01.2025 у ТОВ «Метінвест-Промсервіс» до пільгового стажу за Списком №1.
В свою чергу, незважаючи на виконання позивачем робіт у спірні періоди як за списком №1 так і за списком №2 (змішані), довідки про підтвердження пільгового стажу від 14.05.2025 року №№409, 410 визначають періоди роботи позивача окремо за списком №1 та окремо за списком №2 та дають можливість зарахувати окремо за кожним списком такі роботи.
При цьому, позивачем до списку №2 зараховано періоди згідно пільгової довідки №410, в той час згідно довідки №409 про підтвердження пільгового стажу роботи за списком №1, яка видана також щодо змішаного періоду роботи з 18.09.2018 року по 31.01.2025 року пільговий стаж не було зараховано.
Щодо періоду проходження військової служби з 22.11.1990 по 18.11.1992, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, чинним законодавством передбачено зарахування до страхового стажу перебування на військовій службі.
Відповідно до записів трудової книжки та військового квитка серії НОМЕР_2 від 19.10.1990 року, позивач в період з 22.11.1990 по 18.11.1992 проходив строкову військову службу.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 22.11.1990 року по 18.11.1992 року згідно військового квитка від 19.10.1990 № НОМЕР_3 , оскільки зміну прізвища не завірено належним чином.
Суд з вказаними доводами не погоджується та зазначає, що на сторінці 23 зазначеного військового квитка міститься запис «виправленому прізвищу згідно паспорту вірити». Зазначений запис також містить підпис посадової особи та печатку.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період строкової військової служби з 22.11.1990 року по 18.11.1992 року, а тому такий період належить зарахуванню пенсійним органом до страхового стажу позивача.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що неврахування відповідачем відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи, шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 046950005661 від 16.01.2026 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за заявою від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В даному випадку, відповідач розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглянув належним чином документи надані на підтвердження пільгового та страхового стажу та передчасно дійшов висновку про відмову у призначенні пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період строкової військової служби з 22.11.1990 року по 18.11.1992 року, до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 20.10.1994 року по 17.09.2018 року, до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 18.09.2018 року по 21.02.2019 року, з 30.06.2021 року по 04.01.2022 року, з 05.12.2022 року по 31.01.2025 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованих до страхового та пільгового стажу періодів строкової військової служби та роботи.
При цьому, позовна вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню судом як передчасна, оскільки призначенню пенсії має передувати обрахунок органом пенсійного фонду пільгового стажу роботи позивача та вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Дії зобов'язального характеру щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи та повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.02.2024 року по справі 500/1216/23.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 02.10.2025 року.
Отже, судовий збір у розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваним рішенням.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 046950005661 від 16.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період строкової військової служби з 22.11.1990 року по 18.11.1992 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 20.10.1994 року по 17.09.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 18.09.2018 року по 21.02.2019 року, з 30.06.2021 року по 04.01.2022 року, з 05.12.2022 року по 31.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зарахованих до страхового та пільгового стажу періодів строкової військової служби та періодів роботи.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська