20 квітня 2026 рокуСправа №160/3297/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/3297/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Дніпропетровська область) щодо складання та направлення звернення за вихідним №Е4408233 від 14.01.2026, який став підставою для реєстрації до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП до Єдиного обліку відділення поліції № 1 Кам?янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яке зареєстроване за №894 від 14.01.2026; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпропетровська область) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про відсутність порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивачем ОСОБА_1 та надіслати цю інформацію шляхом вказаної електронної інформаційної взаємодії до системи ІПНП.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно складено та направлено звернення від 14.01.2026 до Єдиного обліку відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно позивача щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач вважає, що перебуває в Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ІПНП незаконно, оскільки підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, правила військового обліку позивач не порушував, жодної повістки від відповідача не отримував. Вважаючи дії відповідача щодо внесення інформації про порушення ним правил військового обліку протиправними, позивачем подано позов до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3297/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
19.02.2026 року відповідач отримав копію ухвали суду, проте не надав відзиву на позовну заяву.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до сформованого 20.02.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація: «Порушення військового обліку», Причина звернення до Нацполіції: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення: 14.01.2026. Дані уточнено вчасно.
Листом Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області від 06.02.2026 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що станом на 05.02.2026 за даними системи «ІПНП» відносно позивача наявне звернення у вигляді набору даних (Е4408233 від 14.01.2026) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке зареєстровано за № 894 від 14.01.2026 до Єдиного обліку відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2026 року представника позивача повідомлено, що позивачу була надіслана повістка № 5947699 від 16.12.2025 року засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта» за адресою його задекларованого зареєстрованого місця проживання. Станом на дату надання відповіді громадянин позивач за викликом, зазначеним у повістці (дата прибуття 13.01.2026 року), до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув та про поважні причини неприбуття не повідомив. Вказує, що в отриманій інформації від поштового оператора зазначено про відсутність позивача за адресою задекларованого зареєстрованого місця проживання, відповідно особа законно вважається належним чином оповіщена. У зв'язку з цим, було прийнято рішення про ініціювання заходів щодо встановлення місцезнаходження громадянина позивача в порядку інформаційного обміну з Національною поліцією України. Відповідно до вищезазначеного, позивач є порушником військового обліку з 14.01.2026 на підставі звернення № Е4408233 від 14.01.2026 року
Вважаючи протиправним дії відповідача щодо складання та направлення звернення за вихідним, який став підставою для реєстрації до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на дату виникнення правовідносин).
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 1 статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини 5 статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних; до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Водночас суд звертає увагу, що сам факт недотримання позивачем правил військового обліку (не прибуття за повісткою, тощо) без складання протоколу та/або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей.
Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
У свою чергу, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивач до адміністративної відповідальності за статтями 210, чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення не складався.
При цьому незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «Резерв+» (який є складовою Реєстру), відповідач відобразив інформацію про те, що позивач вчинив «порушення правил військового обліку».
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд звертає увагу, що позивач вчасно уточнив облікові дані, що підтверджується інформацією наявною у застосунку «Резерв+», а тому у відповідача були відсутні підстави для внесення інформації щодо порушення прави військового обліку позивачем.
Враховуючи встановлені у справі обставини, позивач виконав обов'язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно сформованого 20.02.2026 року у застосунку «Резерв+» військово-облікового документу наявна інформація: «Порушення військового обліку», Причина звернення до Нацполіції: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення: 14.01.2026.
Листом Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області від 06.02.2026 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що станом на 05.02.2026 за даними системи «ІПНП» відносно позивача наявне звернення у вигляді набору даних (Е4408233 від 14.01.2026) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке зареєстровано за № 894 від 14.01.2026 до Єдиного обліку відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Так суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" передбачені окремі випадки, у яких військовозобов'язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.
Пункт 21 постанови встановлює обов'язок резервістів та військовозобов'язаних з'являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов'язаних з веденням військового обліку.
Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв'язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.
Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.
Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов'язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.
Щодо осіб, які вже виконали обов'язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.
Проте в матеріалах справи також відсутні докази оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпропетровська область) надіслати цю інформацію шляхом вказаної електронної інформаційної взаємодії до системи ІПНП, суд зазначає наступне.
Правовою підставою для такого звернення є положення абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини 5 статті 24 Закону України «Про національну поліцію».
Так, абзацом 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини 5 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, за приписами наведених законодавчих положень адміністративне затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути застосовано органами поліції до призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція України за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
За приписами пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
З наведених вище норм Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки і Порядку №1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Фактичні підстави, які зумовили направлення вказаного звернення полягають в тому, що відповідач вважає позивача військовозобов'язаним, який не з'явився за повісткою, в зв'язку з чим є порушником військового обліку за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підлягає адміністративному затриманню та доставці до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Оскільки, як встановлено судом, позивачем дані уточнено вчасно, доказів порушення позивачем правил військового обліку відповідачем не надано, суд вважає, що відповідач неправомірно звернувся до органів Національної поліції України із зверненням щодо здійснення адміністративного затримання позивача та доставлення позивача до Кам?янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином належним способом захисту у контексті спірних правовідносин є зобов'язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
За правилами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ,ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська