Cправа № 127/10245/26
Провадження № 1-кс/127/4075/26
Іменем України
08 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 26 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 - про надання дозволу на відвідування підозрюваного приватним нотаріусом, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 26 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 - про надання дозволу на відвідування підозрюваного приватним нотаріусом.
Скарга мотивована тим, що Cлідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000513 від 06.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження, 23.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 Кримінального кодексу України.
13.03.2026 року за на адресу СУ ГУНП у Вінницькій області надійшло клопотання захисника про надання дозволу приватному нотаріусу ОСОБА_7 на відвідування ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань N1» з метою вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення довіреності та складання заповіту.
В подальшому, 25.03.2026 на адресу СУ ГУНП у Вінницькій області надійшло повторне клопотання захисника про надання дозволу приватному нотаріусу ОСОБА_7 на відвідування ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань N1» з метою вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчення довіреності та складання заповіту.
26.03.2026 слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання захисника щодо надання дозволу приватному нотаріусу на відвідування підозрюваного ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1».
Відповідно до відповіді ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» №8/2723 від 04.03.2026 ув'язнений має право залучити приватного нотаріуса, однак це можливо за дозволом органу, у провадженні якого перебуває справа. Таким чином, саме слідчий є органом, який має надати дозвіл і саме він безпідставно відмовив. Тобто фактично створено ситуацію, коли реалізація права стала неможливою.
Слідчий в оскаржуваній постанові про відмову зазначає, що необхідно встановити майно підозрюваного та забезпечити можливість його арешту.
Однак, як зазначається в скарзі, майно ОСОБА_5 вже встановлено, а ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2026 у справі 127/600/26 вже накладено арешт на майно. Таким чином, сторона захисту переконана, що аргумент слідчого є неправдивим або таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
У зв'язку з наведеним адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд скасувати постанову слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області від 26.03.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника щодо надання дозволу приватному нотаріусу на відвідування підозрюваного; зобов'язати слідчого надати дозвіл на відвідування підозрюваного приватним нотаріусом; зобов'язати адміністрацію ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» забезпечити проведення нотаріальних дій.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 свою скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог скарги, оскільки вважає її безпідставною, а постанову від 26 березня 2026 року - вмотивованою, обґрунтованою та винесеною з дотриманням вимог чинного законодавства.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст.2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ч. 1 та ч.3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Тому, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України, і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, а лише щодо невиконання ними обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Так статтею 220 КПК України на слідчого, дізнавача, прокурора покладено обов'язок розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
В ході судового розгляду справи, слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000513, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України. В рамках даного кримінального провадження 23.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_3 - до СУ ГУНП у Вінницькій області було подано заяву від 13 березня 2026 року про надання дозволу на відвідування ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)», приватним нотаріусом з метою вчинення нотаріальних дій, зокрема - посвідчення довіреності та складання заповіту.
Згодом, адвокатом ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області направлено клопотання від 25 березня 2026 року аналогічного змісту заяви від 13 березня 2026 року - про надання дозволу на відвідування ОСОБА_5 приватним нотаріусом. Копія даного клопотання скерована захисником також до Головного слідчого управління Національної поліції України, керівнику Вінницької обласної прокуратури, а також до Офісу Генерального прокурора.
За результатами розгляду зазначеного клопотання старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_4 винесено постанову від 26 березня 2026 року про відмову у його задоволенні.
Оскаржувана постанова мотивована тим, що « ОСОБА_5 , який утримується в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, … за яке передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім цього на даний час необхідно встановити наявність нерухомого та рухомого майна, яке належить підозрюваним та відносно якого в подальшому може бути накладено арешт з метою неможливості його відчуження». При цьому також роз'яснено право підозрюваного звернутися із заявою про посвідчення заповіту до начальника ДУ «ВУВП (№1)», якому таке право надано статтею 40 ЗУ «Про нотаріат».
За змістом статті 110 КПК України всі рішення органів досудового розслідування, прокурора є процесуальними рішеннями.
Частинами 3, 6, 7 статті 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
В свою чергу, вимоги до змісту постанови слідчого, дізнавача, прокурора визначено ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Отже, правова природа оскарження рішень слідчого, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.
Захисник ОСОБА_3 у своїй скарзі зосереджує увагу суду на порушенні слідчим відмовою в задоволенні зазначеного вище клопотання цивільних прав підозрюваного та зазначає про «фактичне унеможливлення реалізації» таких прав.
Разом з тим, як звертає увагу сторони захисту в постанові від 26 березня 2026 року старший слідчий ОСОБА_4 , а також зазначає й сам адвокат у скарзі, положення статті 40 ЗУ «Про нотаріат» визначають альтернативний спосіб отримання таких нотаріальних послуг як посвідчення довіреності та заповіту, що є метою заяви від 13.03.2026 та клопотання від 25.03.2026, виходячи із їх змісту.
Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 1 зазначеної норми до нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних) прирівнюються заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ. Так само, згідно пункту 3 частини 2 цієї статті до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів.
Тож доводи скарги про порушення слідчим конституційних прав підозрюваного в даному випадку не знайшли свого підтвердження.
Окрім того варто зазначити, що відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови та матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 26 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про надання дозволу на відвідування підозрюваного ОСОБА_5 нотаріусом,на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні є обґрунтованою, вмотивованою, винесеною з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень, а її зміст відповідає вимогам ч.ч.5, 6 ст. 110 КПК України.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 303-307, 309, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 26 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 - про надання дозволу на відвідування підозрюваного приватним нотаріусом, поданого в рамках кримінального провадження №12025020030000513, внесеного до ЄРДР 06.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8