Справа №127/11580/26
Провадження №1-кс/127/4502/26
15 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження №12021020040000261 від 26.05.2021,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження №12021020040000261 від 26.05.2021.
Заявник вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки слідчим було порушено вимоги ч. 2 ст. 9 і ст. 94 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, оскільки в ході досудового розслідування було допитано свідків, вилучено та досліджено необхідні документи та на підставі зібраних доказів було винесено постанову про закриття провадження.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В судовому засіданні встановлено, що четвертим СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький проводилось досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020040000261 внесеного до ЄРДР 21.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 426, ч. 2 ст. 384, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 403, ч. 2 ст. 403, ч. 1 ст. 426-1 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження слідчим проведено ряд слідчих дій, з метою повного та об'єктивного проведення досудового розслідування, зокрема проведено допит потерпілого та свідків, отримано тимчасові доступи, направлено та отримано відповідь на ряд запитів, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_3 рахується військовослужбовцем, який звільнений у запас за його заявою.
З огляду на сукупність зібраних доказів, слідчим зроблено висновок про відсутність в діянні ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 426, ч. 2 ст. 384, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 403, ч. 2 ст. 403, ч. 1 ст. 426-1 КК України та винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Виносячи вказане рішення слідчий користувалась повноваженнями слідчого, згідно КПК України та безпосередньо керувався п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, як підставою для винесення такого рішення.
Згідно ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України.
Як свідчать докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий провела усі першочергові та необхідні слідчі дії, надала оцінку наявним доказам, всебічно, повно та об'єктивно дослідила всі обставини кримінального провадження, в тому числі вжила необхідних заходів, передбачених КПК України, щодо витребування необхідних документів та інформації в межах предмету розслідування.
Слідчий суддя вважає, що під час розслідування кримінального провадження слідчий вичерпала існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а відтак провела всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі та процесуальні дії. Аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим.
Також суд звертає увагу на те, що з моменту можливого, на думку заявника, вчинення кримінального правопорушення, пройшло фактично більше 20 років.
ОСОБА_3 , як встановлено в судовому засіданні з його показів, а також підтверджено слідчим, звертався до суду та оскаржував незаконне, на його думку, звільнення, однак рішеннями судів позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без задоволення.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ'єктивності досудового розслідування, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування.
Таким чином, матеріали кримінального провадження та скарги не містять даних, які б ставили під сумнів висновки слідчого і неповнота досудового розслідування не встановлена.
Саме процесуальне рішення слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вказані вище положення процесуального законодавства та досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021020040000261, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження №12021020040000261 від 26.05.2021 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя