20.04.26
Справа № 642/2873/26
Провадження № 1-кс/642/583/26
15.04.2026 м. Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Херсон, громадянина України, не працюючого, одруженого, з середньою освітою, без визначеного місця реєстрації, раніше неодноразово судимого, останній раз 08.05.2023 Малиновським районним судом м. Одеси, за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково для проходження служби ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.09.2025,
який підозрюється за ч. 4 ст. 18 5 КК України, -
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за погодження прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження за №12026221220000443 від 13.04.2026, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення військового стану починаючи з 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента №573/2022 від 12.08.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015, 12.04.2026, перебуваючи в приміщенні квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовому розслідування час, але не пізніше 21 год. 00 хв. 12.04.2026, у зв'язку із тим що, під час знаходження у квартирі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з яким вони вживали спиртні напої, побачив у шафі куртку чорно-синього кольору ОСОБА_7 розуміючи, що у кишенях знаходяться особисті речі потерпілого а саме: 2 банківські картки банку «Пумб» з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та банківська картка Юніора банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_3 , паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_4 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_5 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру №2693712094 ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка про реєстрацію місця проживання особи ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобільний телефон чорного кольору в чохлі зеленого кольору марки Samsung Galaxy A05s, 4/128GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викравіз шафи куртку чорно-синього кольору, у кишенях якої знаходились наступні речі: 2 банківські картки банку «Пумб» з номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та банківська картка Юніора банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_3 , паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_4 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_5 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру №2693712094 ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка про реєстрацію місця проживання особи ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобільний телефон чорного кольору в чохлі зеленого кольору марки Samsung Galaxy A05s, 4/128GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , вартість якого встановлюється.
Виконавши усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї противоправної мети, спрямованої на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , покинув приміщення квартири, звернувши на свою користь викрадене майно, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив матеріальні збитки ОСОБА_7 , сума яких встановлюється.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та зазначила, що ОСОБА_5 неодноразово судимий, був звільнений умовно-достроково і в цей період знов підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Також ОСОБА_5 не має місця реєстрації та фактичного місця мешкання у місті Харкові, а тому інший запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вважали ризики недоведеними, а тому до підозрюваного можна застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України кримініальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього кримінального правопорушення.
Підозра висунута ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
13.04.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Згідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу зобов'язаний розглянути можливість застосування заходів, які меншою мірою обмежують права особи (підозрюваного), ніж тримання під вартою («Амбрушкевич проти Польщі», § 32).
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, врахованих при обранні вказаного запобіжного заходу, які на даний час дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке Законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, переховувався від органів досудового розслідування, законні джерела отримання заробітку відсутні. У зв?язку з наведеним, є обгрунтовані підстави вважати, що він, перебуваючи на волі покине місце проживання та територію міста, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування/суду.
Крім того, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відоме місце мешкання потерпілої особи у вказаному кримінальному провадженні, тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідка та/або потерпілу особу з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів.
Також, ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 законних джерел доходів не має, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, відсутні стійкі соціальні зв'язки, постійного місця мешкання та реєстрації.
Зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі свідків), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином на підставі сукупності ризиків, які можуть виникнути в ході досудового розслідування, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосовано інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Щодо визначення розміру застави, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, у п.48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За таких обставин, з урахуванням особи підозрюваного, відсутності законних джерел доходів, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначати підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.
Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 11 червня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки строком до 11 червня 2026 року: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця фактичного мешкання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 квітня 2026 року.
Строк дії ухвали - до 11 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 20.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1