Провадження № 2/641/918/2026 Справа № 641/8779/25
08 квітня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Богдан М.В.,
за участю секретаря - Ананко І.Ю.,
представника позивача - Сидюк Г.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком, -
ТОВ "Жилсервіс" звернулось до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 28327,09 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Жилсервіс" є управляючою компанією, яка надає послуги по утриманню спільного майна будинку АДРЕСА_1 , зокрема, здійснює закупівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна та поточний ремонт цього багатоквартирного будинку. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку (згідно свідоцтва на право спадщини № НОМЕР_1 від 14.05.2024 року), та, відповідно, є споживачем послуг, що надавались позивачем. При цьому, відповідач в період з 01.12.2021 року по 31.10.2025 року ігнорує свої обов'язки по договору та за законом щодо своєчасної оплати за спожиті послуги по управлінню багатоквартирним будинком. За вказаний період утворилась заборгованість у розмірі 28327,09 грн. В зв'язку з цим позивачем у січні 2025 року було подано до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, однак позивачу було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність відомостей про реєстрацію відповідача, відсутність відомостей про дату народження та РНОКПП боржника - ОСОБА_1 . З огляду на викладене, позивач в подальшому звернувся до суду з позовною заявою.
У поданому відзиві представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бережний О.Л. просив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Жилсервіс» відмовити в повному обсязі. При цьому посилався на те, що підставою для позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 зазначених у позовній заяві сум заборгованості позивачем визначено факт несплати відповідачем начебто використаних нею послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , в якому відповідач отримав у спадщину квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зі змісту вказаної інформації вбачається, що державна реєстрація прав на нерухоме майно за відповідачем відбулася 14.05.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. Отже, саме з 14 травня 2024 року право власності відповідача на вищевказаний об'єкт нерухомого майна було відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, стягнення заборгованості за період з 01.12.2021 року по 14.05.2024 року, враховуючи загальнодоступність відомостей, що містяться Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідає вимогам цивільного законодавства у зв'язку із пропуском позивачем строку, встановленого ч. 2-3 ст. 1281 Цивільного кодексу України. З цього приводу слід зазначити, що можливість відновлення цього строку, якщо він пропущений, законодавчо не передбачена. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 10 листопада 2025 року, тоді як відомості про прийняття спадщини з'явилися в реєстрі прав на нерухоме майно 14 травня 2024 року, що свідчить про пропуск визначеного законом присічного строку звернення до суду з такими вимогами та унеможливлює задоволення позову про стягнення заборгованості за період до 14 травня 2024 року. Відповідач зареєстрований та фактично проживає за іншою адресою, а отриману у спадщину квартиру не використовує як для власного проживання, так і для проживання третіх осіб, що беззаперечно свідчить про відсутність факту фактичного користування відповідачем послугами з управління багатоквартирним будинком. Також при огляді доданих позивачем до матеріалів справи письмових доказів у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності. Так, позивачем до матеріалів справи доданий лист опитування до протоколу № 1 від 28.03.2017р. загальних зборів співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку за місцем знаходження АДРЕСА_1 , яким визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІС» управителем цього будинку та встановлено розмір внесків на управління будинком у сумі 3,608 грн. за 1 м2 загальної площі квартири у будинку. В доданому до протоколу листі опитування в графі 80 номера житлового/нежитлового приміщення зазначено прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця відповідача, вказано начебто його ставлення до зазначених питань та наявний підпис. Водночас, наведений у листі опитування підпис не відповідає дійсному підпису спадкодавця відповідача та ймовірно є сфальсифікованим. До цього відзиву надаємо копію довіреності, виданої спадкодавцем у 2018 році, яка була їм особисто підписана та посвідчена нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Підпис у листі опитування зовсім на схожий на справжній підпис спадкодавця у довіреності, що свідчить про використання позивачем письмових доказів, які містять ознаки підроблення та не відповідають визначеному у цивільному процесуальному законодавстві критерію достовірності доказів. Згідно змісту доданих до позовної заяви письмових доказів, початкова ціна послуги позивача з управління будинком за зазначений у позові період становила 4,55 грн. за 1 кв.м. площі на місяць. Вказана ціна була визначена договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСЕРВІС» (Управітель) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лебідь-33». У відповідності до пункту 3.3. цього договору новий кошторис витрат підлягає погодженню Співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис Співвласниками не погоджено, продовжує діяти раніше погоджений кошторис витрат. Згідно додатковій угоді від 01.06.2023 року сторони погодили, що Управитель збільшує вартість послуги відповідно з нормами та вимогами чинного законодавства у разі якщо збільшилася якась «складова», та вимога про погодження кошторису співвласниками стала не обов'язковою. Також додатковою угодою від 01.06.2023 року було підвищено вартість послуги з управління будинком до 5,014 грн. за 1 кв.м. площі в місяць. Додатковою угодою від 01.06.2024 року ціна послуги була підвищена до 6,302 грн. за 1 кв.м. площі в місяць. Додатковою угодою від 02.12.2024 року ціну послуги було збільшено до 7,045 грн. за 1 кв.м. площі в місяць та встановлено, що кошторис є приблизним та може збільшуватися у тому числі Управителем в односторонньому порядку без узгодження з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Слід зауважити, що такий порядок визначення ціни за послуги з управління багатоквартирним будинком не відповідає вимогам діючого законодавства. Таким чином, типовий договір містить таки умови визначення ціни та порядку оплати послуги з управляння багатоквартирним будинком, які були погоджені сторонами у первісній редакції договору, укладеній 01.04.2020р. А подальші зміни цих умов у вищенаведених додаткових угодах не відповідають положенням нормативно затвердженого «Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Таким чином, положення розділу 3 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року в редакціях додаткових угод від 01.06.2023 року, від 01.06.2024 року та від 02.12.2024 року не відповідають «Типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», а тому є незаконними, а, отже, застосування тарифів на послуги з управляння будинком згідно цих додаткових угод є безпідставним.
У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що Інформація з державного реєстру речових справ на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна була сформована Позивачем 13.11.2024 року і це є датою коли кредитор дізнався про спадкоємця, а саме про Відповідачку ОСОБА_1 30.12.2024 року ТОВ «Жилсервіс» подало до Комінтернівського районного суду м. Харкова заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з управління багатоквартирного будинку. 06.01.2025 року ухвалою суду N?641/6/25 ТОВ «Жилсервіс» було відмовлено. Тобто факт того, що Позивач, Кредитор, спадкодавця, пред?явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину своєчасно та у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України зафіксований Судом, а саме Ухвалою від 06.01.2025 року N?641/6/25. Після вищевказаної ухвали позивач і надалі проводив процесуальні дії для того, щоб стягнути ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з управління багатоквартирного будинку, про що свідчать ухвали від 20.05.2025 N? 641/3573/25 та від 20.06.2025 року N?641/4196/25. Та і на сьогодні проводить усі процесуальні дії щодо стягнення заборгованості за надані послуги з утримання багатоквартирного будинку. Виходячи з вищенаведеного ТОВ «Жилсервіс» своєчасно та у відповідності до ч.2 та ч.3 статті 1281 ЦК України пред?явив як Кредитор вимоги до спадкоємця, ОСОБА_1 . Також представник відповідача у своєму відзиві посилається на те, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за іншою адресою, а отриману у спадщину квартиру не використовує, як для власного проживання так і для проживання третіх осіб, що беззаперечно свідчить про відсутність факту фактичного користування Відповідачем послугами з управління багатоквартирним будинком. Однак, В послуги, які надає ТОВ Жилервіс» у відповідності до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2025 року, є колективними послугами та надаються одночасно всім співвласникам, в тому числі як співвласникам спільного майна, тому, решта співвласників не зобов?язані нести тягар утримання майна відповідача. Від відповідача будь-яких претензій щодо наданих та спожитих послуг жодного разу на адресу позивача не надходило, жодних актів з цього приводу не складалось, тобто відповідач не мала ніяких скарг та послуги його задовольняли в повному обсязі, також доказів спростування наявності заборгованості не надано, тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача Сидюк Г.А. позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, також зазначила, що в зв'язку з неявкою відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, представник відповідача - адвокат Бережний О.Л. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.11.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 (Свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 55, видане 14 травня 2024 року).
З копії договору від 26.09.2006 року, укладеного між Будівельною компанією АТ "Агросервіс-Україна" та Експлуатуючою організацією ТОВ "Жилсервіс" встановлено, що Будівельна компанія передає Експлуатуючій організації житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Лебединська, 3, для здійснення експлуатації, а екплуатуюча організація приймає згідно акту приймання-передачі та забезпечує постійну експлуатацію будинку.
З копії договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.04.2020 року, укладеним між ТОВ "Жилсервіс" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лебідь-33", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Лебединська, 3, встановлено, що управитель зобов'язується надавати об'єднанню співвласників послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Відповідно до пп. 3 п. 2.2 Договору від 01.04.2020 року кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строк встановлені цим договором.
Відповідно до п. 6.6 Договору від 01.04.2020 року за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу з управління відповідно до цього договору.
З загальної відомості нарахування послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2021 р. по 31.10.2022 року та за період з 01.11.2022 р. по 31.10.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 28327,09 грн.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники, серед іншого, зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 9 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина перша статті 625 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ТОВ «Жилсервіс» стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 успадкувала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 - 13 листопада 2024 року, що підтверджується з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, інформація сформована 13.11.2024 року.
Зі змісту вказаної інформації вбачається, що державна реєстрація прав на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 відбулася 14.05.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О. (Свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 557, видане 14 травня 2024 року).
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 Цивільного України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1281 Цивільного України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 успадкувала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 - 14 травня 2024 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Жилсервіс» в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 (спадкоємця) за період з 01 грудня 2021 року по 14 травня 2024 року задоволенню не підлягають, оскільки позивачем (кредитор) пропущений строк пред'явлення вимоги, оскільки з 13 листопада 2024 року позивачу було відомо, що відповідач ОСОБА_1 успадкувала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Посилання представника позивача ТОВ «Жилсервіс» в своїх письмових поясненнях на те, що ними 30 грудня 2024 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова подавалася заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з управління багатоквартирного будинку, а ухвалою суду від 06.01.2025 року ТОВ «Жилсервіс» було відмовлено у видачі судового наказу, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі. Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред'явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
Що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов'язання щодо оплати комунальних послуг не виконала за період з 14 травня 2024 року по 31 жовтня 2025 рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі, що разом складає 13 965,88 грн., а тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Жилсервіс" підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 49,30%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1492,80 грн. (3028 грн.*49,30/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат судом відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України також враховується судовий збір, сплачений ТОВ «Жилсервіс» про поданні заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позовну заяву ТОВ "Жилсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" заборгованість за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 14.05.2024 року по 31.10.2025 року у розмірі 13 965,88 грн., та витрати зі сплати судового збору у сумі 1492,80 грн., а разом 15 458 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 68 коп.
В решті позову відмовити.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс" (адреса місцезнаходження: вул. Георгія Тарасенка, 117, 3-й під'їзд, 3-й пов., кімн. 7, м. Харків, код ЄДРПОУ 31939846).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя М.В.Богдан