Справа № 645/2141/26
н/п 2-о/953/84/26
20 квітня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини
ОСОБА_1 звернувся до Немишлянського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить:
- оголосити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем малолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
- внести зміни до актового запису № 3303 від 12.11.2021 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконаного відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, записавши його прізвище " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_5 ", по батькові " ОСОБА_6 " замість " ОСОБА_7 " та зазначивши батьком дитини " ОСОБА_1 " замість " ОСОБА_8 ".
- залишити без змін внесені в актовий запис " 3303 від 12.11.2021 про народження ОСОБА_3 наступні відомості: ім'я, дату народження, місце народження та відомості про матір дитини.
- зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до заявлених вимог.
Немишлянський районний суд м. Харкова ухвалою від 23.03.2026 заяву передав за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 заяву передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення присяжних від 15.04.2026 відібрані присяжні: Ірина Вікторівна Соломко, Лілія Володимирівна Титаренко.
У ЦПК України розмежовано поняття підсудності та юрисдикції, а саме: цивільна юрисдикція або юрисдикція загальних судів визначає загальну компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ та коло справ, які суди мають право розглядати і вирішувати в порядку цивільного судочинства, тоді як правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції - цивільної - за територіальною ознакою.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі № 523/5169/18 та від 14.01.2019 у справі № 520/6036/18, від
Правила територіальної підсудності визначені нормами процесуального права, зокрема, такі передбачають правила підсудності позовного провадження (статті 27 - 30 ЦПК України) та окремого провадження (статті 295, 300-1, 301, 305, 310, 316, 320, 329, 334, 339, 343, 347, 350-1, 350-9 ЦПК України).
У пункті 2.1 рішення від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим"; "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogate generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим".
Як вбачається із наведених норм процесуального права, спеціальними нормами у цьому контексті є норми, які визначають правила підсудності справ саме окремого провадження, а не загального позовного, оскільки законодавець чітко їх визначив для кожного з них.
Положення стаття 310 ЦПК України визначають, що заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
З аналізу наведеної норми вбачається, що така визначає підсудність у справах, в яких дитина не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Натомість за обставинами цієї справи у дитини є матір, а усиновити її бажає чоловік матері.
Правила загальної підсудності у справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема усиновлення (пункт 4 частини першої статті 315 ЦПК України) визначені у нормі 316 ЦПК України, а саме заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Тобто нормами спеціального законодавства (які регулюють питання підсудності справ окремого провадження, зокрема, усиновлення) передбачено підсудність за місцем проживання заявника.
Указана норма є спеціальною по відношенню до норм, які визначають підсудність позовного провадження, а тому мають перевагу у застосуванні (lex specialis derogate generali). Також норма статті 316 ЦПК України має перевагу у цьому випадку над нормою статті 310 ЦПК України, оскільки заява про усиновлення не стосується усиновлення дитини, яка не має матері або позбавленої піклування.
За таких обставин на переконання суду, у цьому випадку має враховуватись місце проживання саме заявника, що прямо передбачено нормою статті 316 ЦПК України.
Крім того, суд також дійшов такого висновку з огляду на те, що за наведеними у заяві обставинами заявник, дитина та матір проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту обстеження умов проживання, в якому вказано, що за зазначеною адресою проживає заявник ( ОСОБА_1 ), його дружина ( ОСОБА_2 ), малолітня дитина ( ОСОБА_9 ), малолітня дитина ( ОСОБА_3 ) (щодо якого заявлено про усиновлення).
Також, суд відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, враховує (mutatis mutandis) висновок Верховного Суду зроблений в постанові від 16.10.2019 у справі № 449/1352/15-ц, згідно з яким провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відкриваються судом на підставі подання письмової заяви, і така заява подається за місцем проживання фізичної особи - заявника.
Так, суд касаційної інстанції у згаданій справі вказав: " звертаючись до Перемишлянського районного суду Львівської області, заявник вказав своє місце проживання … .За таких обставин, відкриваючи провадження за заявою особи про встановлення юридичного факту, місцевий суд правильно визначив підсудність (територіальна юрисдикція) справи саме Перемишлянському районному суду Львівської області. Апеляційний суд наведеного не врахував".
Отже, у відповідній категорії справ для правильного визначення підсудності значення має саме місце проживання заявника, що повністю узгоджується з висновком Верховного Суду сформованим у постанові від 16.10.2019 у справі № 449/1352/15-ц та сталій судовій практиці, зокрема постанова Київського апеляційного суду від 23.12.2025 у справі № 752/23748/25.
За обставинами цієї справи, заявник, звертаючись до суду, вказав, що він, його дружина і малолітня дитина щодо якої порушується питання про усиновлення проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується долученим до справи договором (найму) квартири. Тобто місцем проживання, як особи заявника (за місцем проживання якого відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України визначається підсудність), так і його дружини і малолітньої дитини є АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, приймаючи до уваги, що місце проживання заявника, його дружини та малолітньої дитини, щодо якої порушується питання про усиновлення проживають у Немишлянському районі м. Харкова, дослідивши і оцінивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою дотримання правил підсудності та додержання як вимог національного процесуального законодавства, так і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на "суд, встановлений законом", суд дійшов висновку щодо необхідності направлення цивільної справи за підсудністю до Немишлянського районного суду м. Харкова, оскільки юрисдикція останнього поширюється на територію, на якій проживає заявник.
Керуючись ст. 2, 19, 23, 27, 31, 310, 316, 187, 258 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд,
Цивільну справу № 645/2141/26, провадження № 2-о/645/73/26 за ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усиновлення дитини передати за підсудністю до Немишлянського районного суду м. Харкова (м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 32/38).
Копію ухвали направити заявнику до відома.
Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ki.hr.court.gov.ua/sud2018/.
Суддя Роман ВІТЮК