Справа № 190/842/26
Провадження №2-н/190/23/26
16 квітня 2026 року м.П'ятихатки
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., ознайомившись із заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, -
встановила:
10 квітня 2026 року заявник - ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" звернувся до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 27754,37 грн. за період з 01.03.2021 року по 28.02.2026 року.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного.
Відповідно до статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Правила загальної підсудності застосовуються до всіх справ позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК України встановлює інший вид підсудності.
Статтею 30 ЦПК України для окремих видів позовів встановлено виключну підсудність.
Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
За положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
У постанові від 16.02.2021 року по справі № 911/2390/18, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосувати під час вчинення позову інші норми, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені в статтях 2729 ГПК України.Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, а саме з приводу будь-яких вимог, пов'язаних із правом особи на нерухоме майно чи об'єктом яких є нерухоме майно.
Як вбачається зі змісту заяви, заявник просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , тобто правовідносини між сторонами виникли з приводу утримання нерухомого майна, яке розташоване в с.Мар'янівка, Кам'янського району Дніпропетровської області.
Отже, заява про видачу судового наказу не підсудна П'ятихатському районному суду Дніпропетровської області та належить до підсудності Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищенаведене, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Керуючись ст. 165 ЦПК України,-
постановила:
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В.Кудрявцева