Справа № 183/3022/26
№ 2-о/183/134/26
10 квітня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
за участю:
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
заінтересованої особи ОСОБА_3
представника заінтересованої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, -
21.03.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Самарівського міськрайон7ного суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
1.Стислий виклад позиції заявника.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що у відповідності лдо договору купівлі-продажу від 14.07.2023 р., вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з нею в будинку мешкає її дочка - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 січня 2023 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстрований шлюб між нею і ОСОБА_3 , актовий запис № 31.
На даний час до суду направлена позовна заява про розірвання шлюбу між нею і ОСОБА_3 (справа № 183/1338/26).
Заявник ОСОБА_1 зазначила у заяві, що її чоловік ОСОБА_3 тривалий час вчиняє відносно неї домашнє насильство, пиячить, погрожує фізичною розправою, спричиняє тілесні ушкодження.
Так, 18.05.2025 р. о 18:30 годині за місцем проживання ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував їй фізичною розправою (протокол серії ВАД № 414715 від 18.05.2025)
Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 р. у справі № 183/4991/25:
-визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 340 грн.;
-визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 510 грн.;
-на підставі ст.. 36 КУпАП, у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно покладено на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 510 грн.
Також, 04.12.2025 р. ОСОБА_3 вчинив щодо неї домашнє насильство, наніс удари по голові та в область грудей, ображав нецензурною лайкою.
Зазначений факт підтверджується протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.12.2025 р.
Згідно висновку № 443 судово-медичної експертизи від 06.12.2025 встановлено, що тілесні ушкодження у виді синців на передній поверхні грудної клітини зліва у верхній третині, які виявлені у ОСОБА_1 , у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості, виникли від дії тупих твердих предметів і по давності утворення можуть відповідати даті, вказаній потерпілою (04.12.2025).
За зазначеними обставинами вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 (справа № 183/13183/25) ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначене покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
ОСОБА_3 також вчиняє домашнє насильство відносно своєї дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлюється відносно неї нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю дитини.
Раніше відносно ОСОБА_3 встановлювалися термінові заборонні приписи, які останній постійно порушував.
Так, ОСОБА_1 зазначає, що 22.02.2026 р. ОСОБА_3 за місцем її роботи погрожував фізичною розправою, а 26.02.2026 р. ломився в будинок за місцем її мешкання, погрожував.
У заяві ОСОБА_1 посилається на те, що наведені нею факти свідчать про систематичне вчинення ОСОБА_3 стосовно неї домашнього насильства, будь якої позитивної динаміки у його поведінці не має, він продовжує залякування, погрози про застосування фізичного насильства, що обумовлює необхідність звернення до суду з метою встановлення обмежувального припису..
У зв'язку з викладеним, у заяві ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 350-1 ЦПК України - ст. 350-8 ЦПК України, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», просила суд видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
-заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань 500 м. (п'ятсот метрів) до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
-заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо остання за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та у будь який спосіб спілкуватися з нею.
2.Стислий виклад позиції та заперечень заінтересованої особи.
09.04.2026 заінтересована особа ОСОБА_3 звернувся до суду з запереченнями на заяву про видачу обмежувального припису, просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він перебував на військовій службі в Збройних Силах України, влітку 2022 року перебував на лікуванні та реабілітації після поранення, з грудня 2022 року почав проживати з ОСОБА_1 . При цьому, він продовжував проходити військову службу, приїздив до позивачки лише у відпустки. 17 січня 2023 року він зареєстрував шлюб з позивачкою. ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка стала наполягати щоб він звернувся до органів РАЦС з заявою про визнання свого батьківство щодо дитини, на що він погодився. 02.08.2024 р. він був звільнений з військової служби за станом здоров'я. Але останній час ОСОБА_1 постійно провокувала його та вчиняла сварки, у зв'язку з чим він покинув будинок, де вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця продовжує вчиняти сварки, конфлікти, не надає йому можливості забрати свої речі з дому та гаражу, постійно безпідставно викликає працівників поліції. Метою звернення до суду ОСОБА_1 є тимчасове обмеження його у праві користування своїм майном, а не побоювання негативних наслідків черех його поведінку.
3. Рух справи та процесуальні дії у справі
21.03.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Самарівського міськрайон7ного суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
Ухвалою суду від 27 березня 2026 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку окремого провадження.
4.Судовий розгляд
Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Руда О.О. в судовому засіданні підтримали заяву у повному обсязі, посилалися на підстави звернення до суду. Зазначені у заяві, просити суд задовольнити заяву та видати обмежувальний припис.
Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник адвокат Антоненко Т.А. в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на підстави, викладені у запереченні на заяву про видачу обмежувального припису.
5.Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 17 січня 2023 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , актовий запис № 31, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 присвоєне прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до Довідки від 10.04.2022 № 1226-7000517455 про взяття на облік внутрішньо переміщ0еної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до свідоцтва про народження, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Багатир Великоновосілківського району Донецької області, актовий запис про народження від 13.05.2008 р. за № 7, складений Виконавчим комітетом Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.
Згідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .
У відповідності до посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 02.02.2024 Управлінням соціального захисту населення Синельниківської РДА, ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Встановлено, що 18.05.2025 р. о 18:30 годині за місцем проживання ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував ОСОБА_1 фізичною розправою (протокол серії ВАД № 414715 від 18.05.2025)
За зазначеними обставинами постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 р. у справі № 183/4991/25:
-визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 340 грн.;
-визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 510 грн.;
-на підставі ст.. 36 КУпАП, у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно покладено на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто, у розмірі 510 грн.
Також встановлено, що 04.12.2025 р. ОСОБА_3 вчинив щодо ОСОБА_1 домашнє насильство, наносив удари по голові та в область грудей, ображав нецензурною лайкою.
Зазначений факт підтверджується протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.12.2025 р.
Згідно висновку № 443 судово-медичної експертизи від 06.12.2025 встановлено, що тілесні ушкодження у виді синців на передній поверхні грудної клітини зліва у верхній третині, які виявлені у ОСОБА_1 , у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості, виникли від дії тупих твердих предметів і по давності утворення можуть відповідати даті, вказаній потерпілою (04.12.2025).
За зазначеними обставинами вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 (справа № 183/13183/25) ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначене покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 також неодноразово зверталася до органів поліції з заявами про те, що 22.02.2026 р. ОСОБА_3 за місцем її роботи погрожував фізичною розправою, а 26.02.2026 р. ломився в будинок за місцем її мешкання, погрожував.
6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
6.2 Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.3 У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до частини 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Порядок розгляд судами справ окремого провадження про видачу і продовження обмежувального припису регламентовано Главою 13 Цивільного процесуального кодексу України (розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису).. та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII.
У відповідності до ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Статтею 350-2 ЦПК України визначено, що 1. Заява про видачу обмежувального припису може бути подана:
1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
У відповідності до ст. 350-3 ЦПК України, 1. Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису. 2. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
Згідно до вимог ст. 350-5 ЦПК України, 1. Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. 2. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду. 3. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
У відповідності до ст. 350-6 ЦПК України, 1. Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. 2. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців. 3. Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування). 4. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Згідно до вимог ст. 350-8 ЦПК України, 1. Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення. 2. Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
6.4 Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти).
Згідно з пунктами 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону є оцінюванням вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів і ризиків.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.11.2018 (касаційне провадження № 61-19328св18) в результаті перегляду справи № 756/2072/18.
Під час розгляду питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження в майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
7.Висновки суду
Суд приходить до переконання, що заявником доведено необхідність у видачі обмежувального припису у зв'язку з фактами вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства стосовно дружини ОСОБА_1 ..
Домашнє насильство, яке вчинене ОСОБА_3 підтверджується постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 р. у справі № 183/4991/25, відповідно до якої ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого) та ч.2 ст. 173-2 КУпАП (Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи).
Також вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно заявниці підтверджується вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 (справа № 183/13183/25), яким ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень).
Насильство до заявниці з боку заінтересованої особи відповідає ознакам домашнього насильства, а саме, психологічне насильство, погрози та фізичне насильство.
Суд приходить до висновку, що ризики вчинення потворного насильства є значним, оскільки дії ОСОБА_3 , як кривдника, носять систематичний характер, після притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності останній продовжує протиправні дії до постраждалої особи, що підтверджується неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 до органів поліції.
У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що здоров'я і безпека постраждалої особи є під значною загрозою повторних посягань з боку кривдника.
Враховуючи наведене вбачається, що є необхідність у захисті прав постраждалої особи від протиправних дій з боку кривдника.
Певні обмеження прав заінтересованої особи, які просить застосувати заявниця є пропорційними та відповідають необхідності захистити права постраждалої особи.
Враховуючи наведене, заява обґрунтована та підлягає задоволенню, у в'язку з чим належить видати обмежувальний припис.
Враховуючи поведінку заінтересованої особи як кривдника, систематичний характер вчинення ним домашнього насильства, у тому числі заподіяння потерпілій особі тілесних ушкоджень, суд приходить до переконання про необхідність встановлення максимального строку обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
8.Судові витрати
Вирішуючи питання в частині розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Враховуючи наведене, судові витрати належить віднести на рахунок держави.
На підставі викладено та керуючись ст. 350-1 ЦПК України - ст. 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задовольнити..
Видати обмежувальний припис, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
-заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань 500 м. (п'ятсот метрів) до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
-заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо остання за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та у будь який спосіб спілкуватися з нею.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Встановити строк обмежувального припису 6 (шість) місяців.
У відповідності до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України, повідомити Самарівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про видачу обмежувального припису для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області.
Учасники справи:
- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення проголошене 10 квітня 2026 року.
Суддя Д.І. Городецький