16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 643/13871/24
провадження № 61-464ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 08 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент служб
у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та встановлення факту виховання та утримання малолітньої дитини,
1. 10 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Салтівського районного суду
міста Харкова від 08 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
2. Верховний Суд ухвалою від 26 січня 2026 року залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків. Заявнику необхідно було надати виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог
статті 392 ЦПК України; надати копії такої скарги відповідно до кількості учасників справи, та документ, що підтверджує сплату судового збору або документ,
що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно
до закону.
3. 08 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
представник - адвокат Юрченко В. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
4. Верховний Суд ухвалою від 02 березня 2026 року продовжив
ОСОБА_1 строк на усунення недоліків, вказавши, що заявником не було усунуто недоліки, визначені ухвалою від 26 січня 2026 року, в повному обсязі, а саме не надано виправленої касаційної скарги, в якій має бути зазначено обгрунтування пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України та не надано її копії для інших учасників справи.
5. 31 березня 2026 року ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду від
02 березня 2026 року, засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяву, до якої долучив касаційну скаргу у двох екземплярах.
6. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
7. Так, на виконання вимог ухвали від 02 березня 2026 року заявнику необхідно було: подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, обґрунтувавши належним чином його право на касаційне оскарження на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України та надати копії касаційної скарги для інших учасників справи.
8. Проте ,на виконання вимог ухвали від 02 березня 2026 року, заявник подав два екземпляри касаційної скарги, які є ідентичними первісній касаційній скарзі, яка була ним подана 09 січня 2026 року, тим самим не усунувши недоліки, визначені ухвалами від 26 січня 2026 року та 02 березня 2026 року.
9. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
10. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
11. Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
12. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
13. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 08 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року вважати неподаною і повернути заявнику.
Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш