Ухвала
9 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 523/9601/24
провадження № 61-949ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко Максим Юрійович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
20 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко М. Ю.,
за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року
та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, повний текст якої складено 26 грудня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Тлумачення частини першої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана учасником справи за умови апеляційного перегляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 24 лютого 2025 року Суворовським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким відмовлено
у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Не погоджуючись з цим рішенням у частині відмови у задоволенні первісного позову, ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Тищенко С. Ю., подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 24 лютого 2025 року і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Тищенко С. Ю., задоволено.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частку
квартири АДРЕСА_1 загальною
площею 75,4 кв. м.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір
у розмірі 10 000 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Також у постанові апеляційного суду зазначено, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя сторонами
не оскаржувалося.
Отже, у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду лише
в частині вирішення позовних вимог первісного позову ОСОБА_2 (визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на 1/2 частку квартири
АДРЕСА_1 загальною площею 75,4 кв. м).
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених
в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко М. Ю., вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2025 року і постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, справу направити на новий розгляд.
Проте в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд не врахував та не вказав жодного доказу на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу, здійснив поділ майна лише ОСОБА_2 , позбавивши його майна, яке він повинен отримати, не звернув увагу на те що 5 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з ціною позову у розмірі 1 056 767,85 грн
і надав відповідні докази, у якому звертав увагу суду, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 набуто транспортний засіб марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 набуто квартиру АДРЕСА_1 , тому питання у суді першої інстанції ставилося саме про це майно, яке є спільним майном подружжя, набутим за час шлюбу, і підлягає поділу.
Тобто у касаційній скарзі заявник фактично висловлює свої заперечення щодо незадоволення його зустрічного позову, тоді як рішення суду першої інстанції оскаржувалася в апеляційному порядку лише у частині відмови у задоволенні первісного позову.
З огляду на наведене як зміст касаційної скарги, так і клопотання заявника потребує уточнення з урахуванням викладеного.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України,
і надати докази надсилання копії цієї скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше
10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу
становить 3 028 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хрипко М. Ю., зазначає ціну лише зустрічного позову у розмірі 1 056 767,85 грн.
Відомостей щодо ціни первісного позову оскаржувані судові рішення та касаційна скарга не містять.
Слід зазначити, що без надання заявником обґрунтованих відомостей щодо дійсної ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявник має сплатити судовий збір за оскарження в касаційному порядку судових рішень з урахуванням уточненого клопотання, вказати ціну позову, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Хрипко Максим Юрійович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси
від 24 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня
2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко