20 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 761/22184/16
провадження № 61-3728ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Луньова Анна Геннадіївна, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 09 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк», про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту продажу нежилого приміщення на електронних торгах, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нежилого приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння,
09 квітня 2026 року через підсистему Електронний суд представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк», банк) - адвокат Луньова А. Г. подала касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі № 761/22184/16.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, відповідно до якого просила:
- визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 64346 від 23 березня 2015 року про проведення електронних торгів по продажу нежилого приміщення № НОМЕР_1, магазин (літера А) загальною площею 68,2 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , переможцем торгів за яким стала ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним акт продажу на електронних торгах нежилого приміщення № НОМЕР_1, магазин (літера А) загальною площею 68,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 затверджений
28 квітня 2016 року начальником відділу держаної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішко О. О.;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нежилого приміщення № НОМЕР_1, магазин (літера А) загальною площею 68,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з торгів, яке видане 30 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалія І. В. та зареєстроване в реєстрі за № 103;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 нежиле приміщення № НОМЕР_1, магазин (літера А), що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року, позов задоволено частково. Витребувано у власність
ОСОБА_1 від ОСОБА_2 нежиле приміщення № НОМЕР_1, магазин (літера А), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,2 кв. м. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі банк просить скасувати рішення районного суду та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги юридичною особою на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя
статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Апеляційним судом в ухвалі від 22 вересня 2025 року встановлено, що вартість спірного майна становить 754 614,45 грн.
Таким чином розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 12 073,83 грн (7 546,14 грн (1% від 754 614,45 грн) х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 12 073,83 грн.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Луньова Анна Геннадіївна, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі № 761/22184/16 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення Акціонерному товариству «Сенс Банк» копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович