06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 521/9593/19
провадження № 61-3021ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Адабаш Світлана Аксентіївна, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майнаіз чужого незаконного володіння.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 листопада
2024 року, відмовлено в задоволенні позову.
11 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вперше подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, з пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2025 року (провадження № 61-1542ск25) касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій необхідно навести поважні причини його пропуску та надати відповідні докази; надання доказів вартості спірного майна та сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали від 18 лютого 2025 року засобами електронного зв'язку надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень без накладення електронного цифрового підпису.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 повернуто. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 направив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказав, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року надійшов на його електронну пошту 12 жовтня 2024 року, на підтвердження вказаного надано скрін-шот з електронної пошти. Однак, аналіз доданого скрін-шоту з електронної пошти свідчить, що апеляційний суд направив оскаржувану постанову у грудні
2024 року. А тому, ОСОБА_1 необхідно було усунути указані розбіжності у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження та конкретизувати, коли саме судове рішення його було направлено, та зазначити правильну дату його отримання.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 направив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та заяву про зменшення розміру судового збору.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 усунув розбіжності у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження та конкретизував, що оскаржуване судове рішення він отримав12 грудня 2024 рокузасобами електронного зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме: докази вартості спірного майна та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
На виконання ухвали Верховного Суду від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме: докази вартості спірного майна та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків до якої долучив квитанцію про сплату судового збору, без накладення електронного цифрового підпису.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги повернуто, на підставі частини другої статті 183 ЦПК України. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку повторно направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків без накладення електронного цифрового підпису, а саме про приєднання квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги повернуто, на підставі частини другої статті 183 ЦПК України. Касаційну скаргу повернуто заявнику, яку останній отримав в електронному кабінеті 14 жовтня 2025 року.
18 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав вдруге до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року (провадження № 61-14738ск25) визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2025 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 08 грудня 2025 року, яку останній отримав в електронному кабінеті 26 грудня 2025 року.
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 втретє подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2026 року (провадження № 61-16442ск25) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання: 1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій необхідно навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази на їх підтвердження (докази отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду від 21 листопада 2024 року саме 12 грудня 2024 року);
2) уточненої касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК, в якій зазначити перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; 3) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України; 4) документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику, оскільки останній не в повному обсязі усунув недоліки, а саме не надав уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Вказану ухвалу заявник отримав в електронному кабінеті 14 лютого 2026 року.
02 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Адабаш С. А. через підсистему «Електронний суд» звернулася вчетверте до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на подання касаційної скарги та одночасно подав касаційну скаргу, додану як додаток до зазначеної заяви, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року (провадження № 61-2120ск26) касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, яку останній отримав в електронному кабінеті 27 лютого 2026 року.
07 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Адабаш С. А. через підсистему «Електронний суд» звернулася вп'яте до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Адабаш С. А. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме представнику заявника необхідно направити заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Заявнику роз'яснено, що якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у справі буде відмовлено на підставі
пункту 4 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України).
На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказує, що вперше подав касаційну скаргу в межах строку, передбаченого вимогами ЦПК України, також в подальшому після повернення касаційної скарги заявника ухвалою Верховного Суду
від 09 жовтня 2025 року, останній в найкоротші терміни подав вдруге касаційну скаргу.
Крім цього, вказує, що несвоєчасна сплата судового збору за подання касаційної скарги була спричинена фінансовою неможливістю заявника, а не його недобросовісною поведінкою. Представник заявника зазначає, що у період з березня по жовтень
2025 року заявник перебував за кордоном та не завжди мав технічну можливість роздрукувати та підписати документи, також він не мав чинного електронного підпису, у зв'язку з блокуванням банківської картки, а тому долучав заяви про усунення недоліків без накладення на них електронного цифрового підпису, внаслідок чого вказані заяви повертались судом. Вказані обставини підтверджуються копією закордонного паспорту заявника, роздруківкою з електронного суду.
Після кожного повернення його касаційної скарги заявник вживав всіх заходів, щоб подати скаргу до Верховного Суду в найкоротші терміни, а тому вважає, що заявник здійснив всі необхідні дії у встановлений строк, але об'єктивно не міг вплинути на швидкість доставки документів, відтак повернення його скарг відбулись з причин, що не залежали від нього.
Зазначає, що підстави повернення його попередніх касаційних скарг є формальними, а тому є обґрунтовані підстави поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Верховний Суд вважає, що повернення поданих заявником касаційних скарг, які не відповідали вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги, яка була подана вперше 09 жовтня 2025 року, вдруге
08 грудня 2025 року, втретє 16 січня 2026 року та вчетверте 24 лютого 2026 року, відбулись із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Наведені представником заявника причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дали достатніх підстав для визнання їх поважними.
Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить доказів наявності об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті заявником.
Крім цього, Верховний Суд враховує, що вперше касаційна скарга подана 11 січня
2025 року та отримана Верховним Судом 06 лютого 2025 року, та перебувала на розгляді в межах провадження № 61-1542ск25 понад вісім місяців.
Вдруге касаційна скарга подана 18 жовтня 2025 року та повернута заявнику ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2025 року (провадження № 61-14738ск25), яку останній отримав в електронному кабінеті 26 грудня 2025 року.
Втретє касаційна скарга подана 22 грудня 2025 року та повернута заявнику ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року (провадження № 61-16442ск25), яку останній отримав в електронному кабінеті 14 лютого 2026 року.
Вчетверте касаційна скарга подана 20 лютого 2026 року та повернута заявнику ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року (провадження № 61-2120ск26), яку останній отримав в електронному кабінеті 27 лютого 2026 року.
В цьому конкретному випадку слід враховувати тривалість пропущеного строку вцілому, тобто й строк, який розпочався з 12 грудня 2024 року коли заявник отримав повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року в контексті процесуальної поведінки особи, яка просить поновити цей строку.
Тобто, враховуючи, що вп'яте подана касаційна скарга від 07 березня 2026 року є такою, що направлена із значним пропуском строку, Верховний Суд в цій справі
№ 521/9593/19 не може керуватися лише строком (розумним), який розпочався з дня отримання ОСОБА_1 ухвали суду касаційної інстанції від 24 лютого 2026 року про повернення касаційної скарги.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
«…Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - в разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції в відкритті апеляційного провадження - в разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови в відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України…».
Тому під час вирішення питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України в контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити в відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Адабаш Світлана Аксентіївна, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська