15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 485/895/25
провадження № 61-4597ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Третьяк Гаіна Олександрівна на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 березня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
постановив ухвалу про таке:
1. У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-Агропродукт», ТОВ «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості. Просив розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 51 770,79 грн, а також стягнути судовий збір.
2. Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2025 року позов задоволено частково..
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,4 га, кадастровий номер 4825783700:01:000:0007, укладений між «ЮТС-Агропродукт» та позивачем від 31 травня 2012 року (у редакції додаткової угоди № 3500103 від 30 січня 2018 року та додаткової угоди №3500103-7 від 13 жовтня 2021 року до договору оренди землі від 31 травня 2012 року), право оренди за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога- Плюс» на підставі договору № 1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Стягнуто з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 31 травня 2012 року за 2023-2024 роки в сумі 34 513,86 грн та 1 514,97 грн судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 березня 2026 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Стягнуто з позивача на користь ТОВ «Ютс-Агропродукт» 2 906,88 грн судових витрат.
4. 07 квітня 2026 року адвокат Третьяк Г. О., в інтересах позивача подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 485/895/25.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
6. В цьому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
8. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
9. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
10. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
11. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
12. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
14. Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди земліта стягнення заборгованості з орендної плати за період 2022-2024 роки.
15. Ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК).
16. У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 176 ЦПК).
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір орендної плати за спірним договором оренди землі становить 22 411,60 грн на рік.
18. Ціна цього позову становить 119 005,59 грн (розірвання договору оренди землі (67 234,80 грн = 22 411,60 х 3 роки))+( 51 770,79 грн заборгованості з орендної плати за період 2022-2024 роки), яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн, де 3 328,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року).
19. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
20. У касаційній скарзі представник позивача зазначає, що:
- вказана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, оскільки за даними Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи «Судова влада» «Стан розгляду справ» перебуває понад 1000 судових справ про стягнення заборгованості із виплати орендної плати з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на користь власників земельних ділянок Миколаївської та Херсонської області. Відтак, результати розгляду даної касаційної скарги та встановлення єдиних критеріїв достатності доказів для визначення неможливості використання земельних ділянок можуть вплинути на результати розгляду даних справ та сформує єдину правозастосовчу практику;
- дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки дохід від орендної плати за тимчасове користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» земельною ділянкою становить значну частину річного доходу позивача;
- зазначена справа становить значний суспільний інтерес для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Таким чином, фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики полягає саме у раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права щодо стягнення орендної плати на користь землевласників земельних ділянок сільськогосподарського призначення під час введення воєнного стану в Україні та які перебували у тимчасовій окупації військами російської федерації і можливо забруднені/імовірно забруднені/потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами.
Тому, відповідь касаційного суду мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин - власників земельних ділянок, що розташовані в межах території Миколаївської, Херсонської, Одеської, Кіровоградської, Запорізької, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Сумської та Харківських областей, які перебували у тимчасовій окупації військами російської федерації і можливо забруднені/імовірно забруднені/потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами.
21. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
22. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення», «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).
Суд наголошував, що «фундаментальне значення» для справи, яка була у нього на розгляді, для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.
Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
23. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
24. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
25. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з'ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.
26. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27. В даному випадку позивач не обґрунтував належним чином та не підтвердив доказами фундаментальний характер питання права, яке він підняв у касаційній скарзі, для формування єдиної правозастосовної практики в Україні, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.
28. Зокрема, не вказано фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
29. Відсутні підстави вважати, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для забезпечення єдності правозастосовчої практики. Аргументи позивача зводяться до незгоди з оцінкою судами першої та апеляційної інстанцій зібраних доказів і встановлених обставин.
30. Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для позивача, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
31. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі Верховним Судом не встановлено.
32. Позивач мав можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
33. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
34. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
35. Оскільки, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Третьяк Гаіна Олександрівна на постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 березня 2026 року у справі № 485/895/25.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков