16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 755/9271/21
провадження № 61-4240ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого
діє адвокат Новіцький Євгеній Юрійович, на ухвалу Київського апеляційного суду
від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування майнової шкоди,
У провадженні Обухівського районного суду знаходиться цивільна справа
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), ОСОБА_2 про визнання права власності
та витребування майна з незаконного володіння.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні 03 листопада 2025 року представником ОСОБА_2 адвокатом Батюсь Т. В. подано зустрічну позовну ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , третя особа - АТ «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - АТ «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування майнової шкоди. Копію зустрічного позову з додатками та копію ухвали направлено відповідачу. Встановлено строк для подання відповідачем за зустрічним позовом відзиву на позов. Розгляд справи відкладено на 12 год 00 хв 02 грудня 2025 року.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив
її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області
від 03 листопада 2025 року про прийняття зустрічної позовної заяви повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про прийняття зустрічної позовної заяви, відповідно до положень ЦПК України
не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, та не перешкоджає провадженню
у справі.
30 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцький Є. Ю., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого
2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року, проте воно не підлягає розгляду, оскільки з урахуванням вимог частини третьої статті
124 ЦПК України, касаційна скарга подана в строк, оскільки закінчення строку припало на вихідний неробочий день, тому останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 30 березня 2026 року (дата подання касаційної скарги через підсистему «Електронний суд»).
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки порушені основні засади правосуддя та доступу
до суду, а також відсутній процесуальний спосіб захисту прав заявника. Суд апеляційної інстанції помилково ототожнив відсутність ухвали у переліку статті 353 ЦПК України із абсолютною забороною на її перегляд, не провівши аналізу характеру вирішеного питання та його впливу на права позивача, що призвело
до позбавлення ОСОБА_1 права на справедливий суд та доступ до правосуддя.
Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцький Є. Ю., колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику
не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду
за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи законних інтересів.
Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року в справі № 752/1016/17 (провадження
№ 61-19138сво18) зроблено висновок про те, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення
по суті спору й окремо від такого рішення.
Для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо
від рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада
2024 року в справі № 757/47946/19-ц (провадження № 14-37цс23)).
Ухвала суду першої інстанції про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Заявник не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням у межах апеляційного перегляду справи на підставі частини третьої статті 367 ЦПК України, обґрунтувавши в апеляційній скарзі на рішення суду по суті спору неправомірність прийняття судом першої інстанції зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Отже, ухвала про прийняття зустрічного позову не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки така ухвала відсутня
в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України переліку та ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
За приписами пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга
не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року, яка не входить до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, тому суд апеляційної інстанції правильно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новіцький Євгеній Юрійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_2 про визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця», про усунення перешкод
у користуванні майном шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування майнової шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара