20 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 14/5026/1020/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д"
про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
у справі № 14/5026/1020/2011
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до Закритого акціонерного товариства "Рось"
про банкрутство, -
У провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №14/5026/1020/2011 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рось" (далі - ЗАТ "Рось").
21.08.2012 постановою Господарського суду Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011 ЗАТ "Рось" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Юдицького О. В.
22.02.2026 (через підсистему "Електронний суд") ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційні скарги:
- на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.11.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 (вх. № 985/2026);
- на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.11.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 (вх. № 988/2026).
23.02.2026 згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначені касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.
08.04.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. № 985/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
08.04.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. № 988/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 14/5026/1020/2011 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
04.04.2026 (через підсистему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (далі - ТОВ "Техносоюз-Д") подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 2354/2026) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №14/5026/1020/2011 про залишення без розгляду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про забезпечення позову (вжиття заходів забезпечення в процедурі банкрутства).
06.04.2026 згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.
16.04.2026 (через підсистему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
- від розгляду касаційної скарги ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. N 985/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 14/5026/1020/2011;
- від розгляду касаційної скарги ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. N 988/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 14/5026/1020/2011;
- від розгляду касаційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" (вх. № 2354/2026) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №14/5026/1020/2011.
Зазначені заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про відвід колегії суддів від розгляду касаційних скарг ЗАТ "Рось" ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. та касаційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" подані в межах однієї справи, є подібними за своїм змістом та доводами, ґрунтуються на одних і тих же підставах.
З огляду на викладене, з метою забезпечення процесуальної економії, суд дійшов висновку про доцільність їх спільного розгляду.
У поданих заявах ТОВ "Техносоюз-Д" посилається на те, що колегія суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. вже здійснювала розгляд справи № 14/5026/1020/2011 та формувала правову позицію у ній щодо касаційної скарги заявника відводу.
Заявник зазначає, що 16.09.2025 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у справі № 14/5026/1020/2011 було відмовлено на підставі частини третьої статті 9 КУзПБ у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначенні на посаду ліквідатора іншого арбітражного керуючого.
Водночас, 08.04.2026 ухвалою Верховного Суду у складі цієї ж колегії суддів відкрито касаційні провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційними скаргами ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. № 985/2026, вх. № 988/2026) на постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у спорі щодо оскарження дій ліквідатора боржника, які відповідно до сталої судової практики не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, за доводами заявника відводу, у цій справі має місце порушення принципу правової визначеності та непослідовність процесуальних підходів колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. щодо можливості/неможливості касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів частини третьої статті 9 КУзПБ.
Крім цього, ТОВ "Техносоюз-Д" зазначає про відсутність належної реакції (що втілена в ухвалах про відкриття провадження за касаційними скаргами ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В.) на його доводи про зловживання арбітражним керуючим Юдицьким О. В. процесуальними правами.
Отже, на думку заявника, сукупність наведених ним обставин (повторна участь у справі, непослідовність процесуальних підходів, порушення принципу правової визначеності, відсутність належної реакції на доводи про зловживання процесуальними правами) об'єктивно створює ситуацію, коли у сторони виникає обґрунтований сумнів у безсторонності колегії суддів при розгляді справи №14/5026/1020/2011.
Поряд з викладеним ТОВ "Техносоюз-Д" посилається на те, що у цій справі 04.04.2026 ним було подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 14/5026/1020/2011 (вх. № 2354/2026) у зв'язку із відмовою апеляційним судом у вжитті заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору Юдицькому О. В. вчиняти дії стосовно продажу майна ЗАТ "Рось" з аукціонів.
Заявник наголошує, що усі наведені вище спірні питання виникли в межах цієї справи № 14/5026/1020/2011 про банкрутство ЗАТ "Рось", стосуються надання судом оцінки діям ліквідатора ЗАТ "Рось" - арбітражного керуючого Юдицького О. В., і є взаємопов'язаними.
Відтак, оскільки у заявника виникло враження щодо упередженості колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у питанні розгляду касаційних скарг Юдицького О. В. у справі № 14/5026/1020/2011, то і наявні обґрунтовані сумніви в неупередженості складу суду щодо розгляду зазначеної вище касаційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" у цій справі.
При цьому заявник наголошує, що він не стверджує про фактичну упередженість суддів, але вказує на наявність у цій справі обставин "зовнішнього прояву можливої упередженості складу суду".
Розглянувши заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В .Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у справі №14/5026/1020/2011, Верховний Суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З аналізу поданих заяв про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. вбачається, що наведені ТОВ "Техносоюз-Д" доводи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями цієї колегії суддів при розгляді справи № 14/5026/1020/2011, зокрема, при вирішенні питання про відкриття касаційних проваджень у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційними скаргами ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх. № 985/2026, вх. № 988/2026). Водночас наведені доводи не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності вказаної колегії суддів при розгляді як касаційних скарг ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В., так і касаційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у цій справі.
При цьому посилання ТОВ "Техносоюз-Д" на непослідовність процесуальних підходів колегії суддів при вирішенні у цій справі питання щодо можливості/неможливості касаційного оскарження судових рішень в силу приписів частини третьої статті 9 КУзПБ спростовуються змістом відповідних судових рішень.
Так, ухвалою Верховного Суду від 16.09.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.03.2025 (в частині відмови у визнанні незаконними дій арбітражного керуючого, усуненні арбітражного керуючого Юдицького О. В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначенні на посаду ліквідатора іншого арбітражного керуючого), яка відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягає касаційному оскарженню.
Водночас, ухвалами Верховного Суду від 08.04.2026 відкрито касаційні провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційними скаргами ЗАТ "Рось" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Юдицького О. В. (вх.№985/2026, вх.№988/2026) на постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025, прийняті за результатами перегляду судових рішень (ухвал Господарського суду Черкаської області від 03.11.2025 та від 25.11.2025) з процесуальних питань, якими не віршувались по суті питання у справі про банкрутство (зокрема, щодо дій ліквідатора ЗАТ "Рось" - арбітражного керуючого Юдицького О. В.), а тому у колегії суддів були відсутні підстави для застосування частини третьої статті 9 КУзПБ.
Таким чином, зазначені заявником обставини свідчать не про упередженість судової колегії, а про різний процесуальний характер судових рішень, що зумовило застосування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у справі №14/5026/1020/2011 різних правових підходів, передбачених чинним законодавством. Доказів проявлення зазначеними суддями необ'єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін заявником також не надано.
Крім цього, є необґрунтованими посилання ТОВ "Техносоюз-Д" на відсутність належної реакції колегії суддів на його доводи про зловживання арбітражним керуючим Юдицьким О. В. процесуальними правами. Сам факт відмови суду у визнанні дій учасника справи щодо оскарження судового рішення зловживанням процесуальними правами не свідчить про упередженість суду, оскільки оцінка поведінки учасників справи на предмет наявності в їх діях ознак зловживання процесуальними правами належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється з урахуванням обставин справи. Незгода заявника з такою оцінкою не може бути підставою для висновку про упередженість судової колегії.
До того ж, доводи заявника щодо відводу вказаної колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 14/5026/1020/2011 лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого ТОВ "Техносоюз-Д" відводу.
За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки Суд вважає подані заяви необґрунтованими, питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у справі № 14/5026/1020/2011 визнати необґрунтованими.
2. Матеріали справи № 14/5026/1020/2011 передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" про відвід колегії суддів у складі: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М. у справі № 14/5026/1020/2011.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік